ПОСТАНОВА Справа № 2а-2655/09
25 травня 2009 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Буймової Л.П., при секретарі Корченко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Фастові справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову ВК № 043308 від 18.03.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену ст..інспектором адмінпрактики ДПС Рівенської роти ДПС УДАІ Дмитрійчуком Миколою Сергійовичем, -
Скаржник звернувся до суду з вищевказаною скаргою, посилаючись на те, що зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото-та відео фіксації, що прцюють в автоматичному режимі.
В судовому засіданні скаржник позов підтримав та просить скасувати постанову ДПС УДАІ.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, допитавши скаржника встановив, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп»ютер. Між тим, ст.. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велась саме засобами фото-кіно- або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що скаржник власник транспортного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, у порядку ст.. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 зазначеної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху з потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень.
У постанові відсутні докази належності виміряної швидкості автомобілю скаржника. Фактично скаржнику було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі. Встановити та довести що вимірювальна швидкість саме автомобіля скаржника неможливо, а за таких умов різниця у декілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрів від автомобіля скаржника.
У відповідності до ст.. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів скаржнику співробітником ДАІ надано не було.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ скаржнику не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення не може визнаватись доведеним.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Співробітник ДАІ знаходився та проводив вимірювання, а також зупинив свій транспортний засіб за межами дії відповідного обмеження швидкості (с. Молодаво Дубенського р-ну), але у момент вимірювання транспортний засіб знаходився за межами зазначеного знаку, яким закінчується зона дії знаку обмеження швидкості.
Відповідно до ст..289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи те, що з 16.03.2009 р. по 30.03.2009 р. скаржник перебував на санаторно-курортному лікуванні в Державному підприємству «Санаторій «Моршинський» (м. Моршин, Львівської області), скаржником вчасно не було отримано постанову від 18.03.09 p., чим унеможливлено своєчасне оскарження зазначеного документу, відповідно до строків встановлених КпАП України.
Керуючись ст. ст. 4, 6, 18, п.2 ст. 19. 104, 105, 106 КАС України, на підставі ст..14-1, ч. 3 ст. 288, ст..289 КпАП України, ст. хт. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13.11.2006 № 1111, -
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин.
Постанову ВК № 043308 від 18.03.2009 р. Рівненської роти ДПС УДАІ по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_2 скасувати і справу про адмініротокол про адміністративне правопорушення АО № 085610 від 01.01.2009 року-скасувати.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 діб з наступною подачею апеляційної скарг» протягом 20 діб після подачі заяви про апеляційне оскарження.