36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.03.2011 Справа № 18/353/11
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройімпекс", 305040, Росія, м. Курськ, пр-т Хрущова, 22, оф. 3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельне підприємство "Алекс Ексім Груп", вул. Шведська, 2, кім. 110, м. Полтава, 36029
про стягнення 213000 руб., що еквівалентно 56017,00 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Справа прийнята до провадження в порядку ст.ст. 15,17 ГПК України на підставі ухвали господарського суду Луганської області від 25.01.2010 року № 35/255-18/3/2011.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 213000 руб., що еквівалентно 56017,00 грн. попередньої оплати згідно договору купівлі-продажу № Щ-5/9 Э від 15.03.2011 року.
Позивач про місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання представника не направив, причин неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала, яка направлялась відповідачу рекомендованим листом за юридичною адресою, була повернута органом зв'язку.
Як свідчить витяг та довідка з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України, надані Державним реєстратором виконкому Полтавської міської ради станом на 31.03.2011 року відомості про внесення змін щодо місцезнаходження відповідача у державний реєстр не вносились.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім цього судом береться до уваги, що відповідно до роз'яснень ВГСУ (п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В зв'язку з цим суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Виходячи з викладеного суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
15.03.2010 року між сторонами був укладений договір № Щ-5/9-Э купівлі-продажу товару (далі -Договір). За умовами Договору продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує щебінь гранітний з природного каменю виробництва ВАТ "Соціальне Відродження Донбасу" по фракціях, вказаним у специфікаціях до Договору. Специфікацією № 1 до Договору сторони узгодили найменування товару, його асортимент, необхідні вимоги по якості, ціну за одиницю виміру, кількість і суму загальної кількості товару.
Згідно з 5.1. Договору, оплата за товар здійснюються на умовах 100% попередньої оплати на суму, вказану в рахунках продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Згідно п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2., відвантаження товару здійснюється згідно затвердженого графіку на кожну партію товару по такій схемі: в строк до 20 числа місяця, що передує відвантаженню, покупець направляє продавцю заявку на відвантаження партії товару, продавець після отримання і узгодження заявки готує і передає покупцю для погодження графік відвантаження товару і рахунок-фактуру на передплату.
Згідно наданих позивачем письмових пояснень, у відповідності з п.п. 3.1.1 п. 3 Договору покупець направив на адресу продавця заявку № 28 від 30.03.2010 року на відвантаження партії товару електронною поштою. Відповідач, згідно п.п. 3.1.2. п. 3 Договору направляв рахунок-фактуру № 1 від 31.03.2010 року на попередню оплату товару позивачу також електронною поштою.
Дані дії відповідача (виставлення рахунку-фактури) свідчать про погодження з його сторони заявки позивача.
Позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку була проведена оплата товару на загальну суму 213000,00 російських рублів, що підтверджується платіжним дорученням №160 від 02.04.2010 року (а.с. 22). Внесення цих коштів на рахунок відповідача підтверджується також листом банку про підтвердження платежу від 03.12.2010 року та банківською випискою від 02.04.2010 року (а.с.67-68).
Таким чином, попередня оплата за товар була внесена 02.04.2010 року, у відповідності з п. 3.5. Договору відповідач повинен був почати відвантаження товару зі станції відправлення (п. 3.3.2 Договору) не пізніше 22.04.2011 року.
Відповідач всупереч п. 3.5. Договору, яким гарантував відвантаження товару в строк, що не перевищує 20 календарних днів з моменту здійсненої покупцем передплати, порушив свої договірні зобов'язання - товар позивачу не передав, і передплату у розмірі 213000,00 російських рублів також не повернув.
Внаслідок порушення відповідачем умов Договору, виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, в зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України позивач заявив про відмову від прийняття виконання зобов'язання відповідачем в частині передачі товару.
В матеріалах справи (а.с. 23) знаходиться повідомлення про отримання, яке свідчить, що позивачем направлялись, а відповідачем отримані 05.07.2010 року: лист про відмову від поставки товару, повторна вимога про відмову від поставки товару, лист про повернення грошових коштів, акт звірки розрахунків (а.с. 24-29).
Крім зазначеного, позивачем також була направлена відповідачу претензія від 29.07.2010 року з вимогою повернути суму попередньої оплати за товар (квитанція від 01.08.2010 року, видана відділенням поштового зв'язку свідчить про відправлення відповідачу претензії, знаходиться в матеріалах справи, а.с. 13).
На зазначені вимоги відповідач належним чином не відреагував, попередня оплата по Договору повернута не була.
Сторони п. 10.2 Договору встановили, що правом, яке регулює даний Договір, є право України.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача сплаченої йому передплати за непоставлений товар у розмірі 213000,00 російських рублів.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельне підприємство "Алекс Ексім Груп", вул. Шведська, 2, кім. 110, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 34850216 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройімпекс", 305040, Росія, м. Курськ, пр-т Хрущова, 22, оф. 3, код ЄДРПОУ 4632093511 -213000,000 російських рублів (що на момент подання позову становить 56017 грн. 00 коп.). основного боргу; 2130,00 російських рублів витрат по сплаті державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття цим рішенням законної сили.
Суддя І.І.Пушко