36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31 березня 2011 р. Справа № 18/462/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж", 02139, м. Київ, вул. Братиславська, 52
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліцсервіс", 36008, м. Полтава, вул. Шевченка, 102
про стягнення 200000,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 31.03.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення оголошено в судовому засіданні 31.03.2011 року після виходу з нарадчої кімнати
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 200000,00 грн. заборгованості за договором поставки обладнання № 10 від 02.02.2010 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але направив до суду заяву № 21/03-01 від 21.03.2011 року (вх. № 5222д від 25.03.2011 року) про розгляд справи за його відсутності, у попередніх судових засіданням позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали від 16.02.2011 року та від 01.03.2011 року були отримані відповідачем, про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31, 37). Ухвала від 15.03.2011 року, направлена на зазначену в позовній заяві адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 36008, м. Полтава, вул. Шевченка, 102, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві, у зв'язку з чим останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.
З урахуванням викладеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
02.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бліцсервіс" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки обладнання № 10 (а.с. 8-13), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався у зумовлені строки поставити і передати у власність покупцеві обладнання згідно зі специфікацією, а покупець зобов'язався прийняти його та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Згідно із п. 1.2. договору поставки обладнання № 10 від 02.02.2010 року (далі - договір), найменування, асортимент, комплектність, одиниця вимірювання, кількість, ціна та, загальна вартість обладнання вказані у погодженій сторонами специфікації.
Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до договору (а.с. 14) обладнанням, поставка якого є предметом договору, є:
- вакуумний вимикач 35 кВ комплектно з опорною конструкцією, тип 3AF0143 (4 шт.);
- допоміжний трансформатор, тип 4AM5070-8AB (4 шт.).
Згідно п. 2.1. договору, вартість обладнання складає 557865,00 грн., крім того ПДВ (20%) на суму 111573,00 грн., що загалом становить 669438,00 грн. Оскільки ціна обладнання включає імпортну складову, керуючись ст. ст. 524, 533 ЦК України, сторони у п. 2.3. договору домовилися визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, на підставі чого загальна вартість обладнання складає 83160,00 доларів США за курсом 8,05 грн. за 1,000 долар США.
У відповідності до п. 2.4. договору, сторони погодилися, що під курсом гривні до долару США у цьому договорі розуміється узгоджений сторонами курс, який базується на середньому курсі продажу (ask) долару США за гривню, що встановлений на міжбанківському валютному ринку в робочий день, що передував даті виконання покупцем кожного із платежів за договором. Сторони встановили дані ресурсу "Український фінансовий сервер" (http://www.ufs.kiev.ua/) як джерело інформації про курс на міжбанківському валютному ринку.
Згідно п. 3.1. договору, платежі за обладнання по договору повинні бути здійснені покупцем в національній валюті України банківським переказом грошових коштів на вказаний у статті 16 договору поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
3.1.1. 50% загальної вартості обладнання в іноземній валюті, що становить 41580,00 доларів США (у т.ч. ПДВ 20% 6930,00 доларів США) повинні бути сплачені в порядку попередньої оплати протягом 5-и банківських днів з дати підписання договору.
3.2.1. 50% загальної вартості обладнання в іноземній валюті, що становить 41580,00 доларів США (у т.ч. ПДВ 20% 6930,00 доларів США) повинні бути сплачені в порядку попередньої оплати з урахуванням умов п.п. 2.3.-2.4. договору протягом 5-и банківських днів після отримання повідомлення про готовність до відвантаження обладнання з підприємства виробника.
Відповідно до п. 3.2. договору, враховуючи, що сторонами визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, суми, що підлягають сплаті покупцем за договором у гривнях, визначаються покупцем самостійно, виходячи із загальної вартості обладнання в іноземній валюті (п. 2.3. договору) за курсом гривні до долару США, що визначається згідно з вимогами п. 2.4. договору, але не може бути нижчим за курс, зафіксований на момент укладення договору, та перераховується на рахунок постачальника.
22.02.2010 року відповідачем на поточний рахунок позивача було перераховано грошові кошти в сумі 333180,54 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку від 23.02.2010 року (а.с. 25).
Згідно п. 4.1. договору, постачальник забезпечує поставку і передачу обладнання покупцю протягом 4 місяців з моменту надходження платежу згідно з п. 3.1.1. договору. При цьому, у разі порушення строку виконання зобов'язання згідно з п. 3.1.1. договору строк поставки обладнання подовжується на кількість днів прострочення платежу.
Приписами п. 4.2. договору передбачається, що постачальник за 10 днів до планованої поставки обладнання направляє покупцю повідомлення із зазначенням номера і дати договору, найменування, кількості і вартості партії обладнання, періоду постачання обладнання з моменту платежу відповідно до п. 3.1.1. договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2010 року позивачем за допомогою факсимільного зв'язку було направлене відповідачеві повідомлення № 14/06-07 (а.с. 19), згідно якого обумовлене договором обладнання буде поставлене 23.06.2010 року за адресою: м. Полтава, вул. Лихачова, 17. 18.06.2010 року позивачем відповідачеві за допомогою факсимільного зв'язку було направлене повторне повідомлення за № 18/06-02 (а.с. 44). Факт направлення позивачем відповідачу вказаних повідомлень підтверджується також копією книги обліку та реєстрації вихідних факсів позивача (а.с. 41-43).
У зв'язку з виконанням відповідачем умов п. 3.1.1. договору в повному обсязі та на підставі п. 4.1. договору позивачем згідно видаткової накладної № РН-000007 від 23.06.2010 року було здійснено поставку обладнання, яке було отримано представником відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 373 від 22.06.2010 року (а.с. 18).
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій банківських виписок (а.с. 20-24, 26-27), відповідачем було здійснене часткове погашення залишку заборгованості за поставлене згідно договору обладнання на загальну суму 136257,46 грн.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за отримане згідно договору обладнання в сумі 200000,00 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В даному випаду виконання позивачем зобов'язання щодо поставки обладнання пов'язане із виконанням відповідачем зобов'язання стосовно внесення 50% попередньої оплати вартості обладнання. Як було зазначено вище, суму попередньої оплати на виконання п. 3.1.1. договору було внесено відповідачем на поточний рахунок позивача 22.02.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку, внаслідок чого позивачем було здійснено поставку обладнання 23.06.2010 року. Таким чином, позивачем було виконано свої зобов'язання за спірним договором в повному обсязі. Відповідач у свою чергу взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, на загальну суму 469438,00 грн., не сплативши в повному обсязі залишок вартості обладнання відповідно до п. 3.1.2. спірного договору, у зв'язку з чим сума його заборгованості перед позивачем згідно даного договору склала 200000,00 грн.
Слід зазначити, що виконання позивачем сторонами правомірно обрано спосіб вираження та виконання грошового зобов'язання, оскільки згідно ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. У відповідності ж до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Останнє кореспондує положенням ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (№ 2346-III від 05.04.2001 року), якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути виражені в гривнях.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 200000,00 грн. за отримане згідно договору обладнання правомірні, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліцсервіс" (36008, м. Полтава, вул. Шевченка, 102, п/р 26003070649601 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164, код ЄДРПОУ 34322787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 52, п/р 260093658401 у ПАТ "Петрокомерц-Україна", МФО 300120, код ЄДРПОУ 33298282) - 200000,00 грн. основного боргу, 2000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.04.2011 року.