36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.03.2011 р. Справа № 18/584/11
за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Перше травня", юр.адреса: с. Безсали, Лохвицький район, Полтавська область, 37206; поштова адреса: вул. Аеродромна, 1/1, м. Лохвиця, Полтавська область, 37240
до Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", вул. Будька, буд. 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37240
про стягнення 17658,43 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 20.02.2011р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 17658,43 грн., з яких: 13591,00 грн. основного боргу за поставлене молоко за договором купівлі-продажу від 01.01.2009р., заборгованість, 2521,78 грн. пені, 1114,46 грн. - інфляційних, 431,19 грн. - 3% річних.
Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в частині стягнення 13591,00 грн. основного боргу; щодо пені, інфляційних та річних заперечує посилаючись на невірне визначення позивачем дати настання виконання зобов'язання.
В судовому засіданні 31.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01 січня 2009 року між Приватним підприємством "Агрофірма "Перше Травня" (позивачем) та Закритим акціонерним товариством "Гадячсир" (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу (далі Договір).
Згідно умов п.1.1 Договору позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) молоко коров'яче незбиране, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити його в порядку та на умовах визначених у договорі.
В додаток до Договору сторони уклали протокол погодження ціни на закупівлю молока від 01.02.2009р.
За п. 4.1 Договору право власності на молоко переходить до покупця з моменту приймання.
На виконання Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар (молоко коров'яче незбиране) на загальну суму 62356,98 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними приймальними квитанціями № 234 від 31.01.2009 року, № 247 від 28.02.2009 року, № 273 від 16.03.2009 року, № 700 від 31.03.2009 року, № 278 від 30.04.2009 року, № 266 від 31.05.2009 року, № 261 від 30.06.2009 року, № 327 від 31.07.2009 року, № 388 від 31.08.2009 року, № 205 від 30.09.2009 року, № 191 від 31.10.2009 року.
Відповідач одержаний товар оплатив частково -на суму 48765,98 грн., що підтверджується виписками банку з рахунку за період 16.01.2009р. -29.01.2010р.
Заборгованість за поставлений товар в сумі 13591,00 грн. відповідачем не сплачена.
Позивач направив відповідачу претензію вих. № 26 від 28.04.2010 року з вимогою погашення заборгованості за поставлену продукцію.
Зазначена претензія одержана відповідачем 06.05.2010р., що підтверджується відміткою вхідної дати на претензії та визнається відповідачем у відповіді на претензію і у відзиві на позов.
Доказів в підтвердження іншої дати одержання відповідачем претензії позивач суду не надав.
Відповідач у відповіді № 451 від 13.05.2010 року на претензію визнав заборгованість перед ПП "Агрофірма "Перше Травня" згідно Договору в сумі 13591,56 грн.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що строк оплати товару Договором не встановлено, відповідач мав провести оплату у семиденний строк після одержання претензії, тобто 13.05.2010р.
Відповідач зобов'язань не виконав заборгованість не сплатив.
У відзиві відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 13591,00 грн. основного боргу в повному обсязі.
На підставі ст. 78 ГПК України визнання позову в цій частині приймається судом.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 13591,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 2521,78 грн. пені за період 01.02.2010р. -21.02.2011р. При цьому позивачем не враховані наступні положення діючого законодавства.
За ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.
Договором від 01.01.2009р. сторони не передбачили відповідальність покупця у вигляді нарахування пені за несплату товару.
Отже, підстави для нарахування пені відсутні. Позовні вимоги в частині стягнення 2521,78 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем нараховано 1114,46 грн. інфляційних за період 01.02.2010р. -21.02.2011р. та 431,19 грн. -3% річних за період 01.02.2010р. -21.02.2011р.
Проте позивачем не враховані положення ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо строку настання у відповідача зобов'язання з оплати товару. В даному випадку, як було встановлено судом, відповідач мав оплатити одержаний товар до 13.05.2010р.
Отже, правомірним є нарахування інфляційних за період 14.05.2010р. - -21.02.2011р. в розмірі 883,41 грн., та 3% річних за той же період -на суму 317,25 грн. В цій частині позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
В частині стягнення 231,05 грн. інфляційних та 113,94 грн. річних позов слід відхилити як безпідставний.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Гадячсир" (вул. Будька, буд. 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 33460268, інші відомості -не відомі) на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Перше травня" (адреса місцезнаходження: с. Безсали, Лохвицький район, Полтавська область, 37206; поштова адреса: вул. Аеродромна, буд. 1/1, м. Лохвиця, Полтавська область, 37240, ідентифікаційний код 30810976, інші відомості -не відомі) 13591грн. 00 коп. основного боргу, 883грн. 41 коп. інфляційних, 317грн. 25 коп. - 3% річних, 147грн. 92 коп. витрат зі сплати держмита, 195грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: