36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.03.2011 р. Справа №18/539/11
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 117 від 13.05.2010 року.
ОСОБА_2, дов. № 296 від 17.11.2010 року.
від відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР", вул. Белгородська, 5, смт. Солоницівка Дергачівський район, Харківська область, 62370
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення грошових коштів в сумі 36 915,59 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР", смт. Солоницівка Дергачівський район, Харківська область (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів по договору купівлі - продажу № МО - 75/09 від 29.12.2009 року (надалі - договір) та договору про переведення боргу №63 від 01.12.2010 в сумі 36 915,59 грн.
В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягає з мотивів,викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався наданими йому правами згідно ст. 22 ГПК України для захисту своїх інтересів, а саме: відповідач чи його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, ухвали суду від 23.02.2011 року про порушення провадження у справі та від 11.03.2011 року про відкладення розгляду справи були отримані особисто, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Згідно ст. 69 ГПК України господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчується.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору та наявних в матеріалах справи доказів достатньо, господарський суд двічі повідомляв відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання у відповідності з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:
29.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 75/09, за умовами якого продавець прийняв на себе зобов'язання передати товар, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість.
На виконання умов договору № 75/09 продавець передав товар (матраци ортопедичні) у строки, кількості, асортименті, та за вартістю, визначеними сторонами, а покупець - ОСОБА_4 прийняла їх, та зобов'язалася оплатити їх вартість.
Виконання своїх зобов'язань позивачем підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000391 від 22.02.10р.,РН-0000390 від 22.02.10р.,РН-0000684 від 26.03.10р.,РН-0000741 від01.04.10р.,РН-0000888 від 19.04.10р., РН-0001099 від 17.05.10р., РН-0001242 від 31.05.10р., РН-0001451 від 18.06.10р.,РН-0001755 від 19.07.10р., РН-0002155 від 26.08.10р., та РН-0002291 від 06.09.10р. (в матеріалах справи), згідно яких продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 60115.59грн.
Згідно п. 3.1. договору № 75/09 від 29.12.2009 року, розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на умовах 100 % оплати вартості товару, в термін до 25 календарних днів з моменту отримання товару.
Покупець- фізична особа-підприємець ОСОБА_4, свої зобов'язання виконав частково, сплативши покупцю 23 200.00 грн, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 36915.59грн, що підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2010 року.
01.12.2010 року між ТОВ “КОМ-ФОР”(кредитор), ФОП ОСОБА_4(первісний боржник) та ФОП ОСОБА_3( новий боржник) був укладений трьохсторонній договір № 63 про переведення боргу, що виник на підставі договору №75/09 від 29.12.2009 року.
Згідно п. 2 договору про переведення боргу, первісний боржник - ФОП ОСОБА_4 перевела на нового боржника - ФОП ОСОБА_3 борг (грошове зобов'язання), що виник на підставі основного договору, а новий боржник взяв на себе обов'язок виконати грошове зобов"язання в розмірі 36 915 грн.59 коп в строк до 31.12.2010 року включно.
У відповідності до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити кошти.
Згідно ст.510 ЦК україни, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Заміна сторони у зобов'язанні може відбуватись, зокрема, за договором. Разом з тим, ст.520 ЦК України передбачено умову, за якою боржник у зобов'язанні може бути замінений лише за згодою кредитора, а ст.522 ЦК України встановлено, що новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Як встановлено судом, договір про переведення боргу був підписаний Генеральним директором ТОВ “КОМ-ФОР”, підпис якого скріплено печаткою, ФОП ОСОБА_4, та ФОП ОСОБА_3, тобто заміна боржника у зобов'язанні щодо оплати вартості поставленого по договору № 75/09 від 29.12.2009 р. товару відбулася за згодою кредитора - ТОВ “КОМ-ФОР”, новий боржник - ФОП ОСОБА_3 не викладала будь-яких заперечень, що грунтуються на відносинах кредитора із первісним боржником - ФОП ОСОБА_4
Згідно п. 4 договору про переведення боргу грошові кошти, у розмірі, визначеному п. 2 даного договору повинні бути перераховані на рахунок кредитора - ТОВ "КОМ-ФОР" новим боржником - ФОП ОСОБА_3 у безготівковий, або інший спосіб, що не суперечить чинному в Україні законодавству до 31.12. 2010 року.
Взяті на себе зобов"язання зазначені в договорі про переведення боргу новий боржник - ОСОБА_3 в строк не виконала.
Таким чином, заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ "КОМ-ФОР" складає - 36 915,59 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 43,49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" (вул. Белгородська, 5, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, 62370, код ЄДРПОУ 33337750, п/р 26002034523000 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) 36 915,59 грн основної заборгованості, 369,15 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Кульбако М.М.
Повний текст рішення складено та підписано 30 березня 2011 року
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.