36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.03.2011 Справа № 18/108/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С", вул. Фрунзе, 88, м. Прилуки, 17500
до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", с. Березова Рудка, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37040
про стягнення 236 388,64 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
10.03.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С", м. Прилуки про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", с. Березова Рудка 236 388,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами договору оренди машини № б/н від 10.01.2008 р., з яких : 210 000,00 грн. основної заборгованості, 312,69 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 16 695,00 грн. збитків від інфляції та 9 380,95 грн. трьох процентів річних за період з 01.01.2009 р. по 27.12.2010 р..
Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (поштове повідомлення № 3600108194730 про вручення ухвали суду про відкладення розгляду даної справи наявне у матеріалах справи від 08.02.20011 р.).
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду виконав не у повному обсязі, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать поштові повідомлення № 36001080555543 (про вручення поштового відправлення - ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.01.2011 р.) та № 3600108194721 (про вручення поштового відправлення - ухвали суду про відкладення розгляду даної справи наявне у матеріалах справи від 08.02.20011 р.)
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідач надіслав на адресу суду заяву № б/н від 04.02.2011 р. (вх. № 2283д від 08.02.2011 р.) про визнання ним позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача (у минулому судовому засіданні), оцінивши надані докази,
встановив:
10.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-С", м. Прилуки (орендодавець) та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", с. Березова Рудка (орендар) було укладено Договір оренди машини № б/н (далі -Договір оренди).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору оренди орендодавець зобов'язувався передати у строкове платне користування орендареві для проведення роботи за призначенням зернозбиральний Комбайн КЗС-9-1 СЛАВУТИЧ (об'єкт оренди) (1998 року випуску, заводський № 36, двигун № 090805), вартістю 210 000,00 грн..
При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :
- орендодавець передає орендарю Комбайн (об'єкт оренди) у користування строком на 2 роки (п. 1.3 Договору оренди);
- орендна плата за користування Комбайном (об'єктом оренди) становить 105 000,00 грн. за рік. Орендна плата сплачується щорічно як в готівковому, так і в безготівковому виді, у строк не пізніше 31 грудня відповідного року (п. 3.1 та п. 3.2 Договору оренди).
Факт передачі орендодавцем та факт прийняття орендарем Комбайну (об'єкту оренди) підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту № б/н приймання - передачі від 11.01.2008 р. (а.с. 11). Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
У порушення прийнятих на себе зобов'язань на виконання умов Договору оренди відповідач своєчасно не проводив сплату орендних платежів з 01.01.2009 р.
04.08.2010 р. між сторонами була проведена звірка розрахунків та складено відповідний акт, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Згідно вищевказаного акту у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 210 000,00 грн. (а.с. 10). За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору оренди щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість останнього складає 210 000,00 грн.. Дані обставини відповідачем визнаються.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, щодо стягнення з відповідача 236 388,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами договору оренди машини № б/н від 10.01.2008 р., з яких : 210 000,00 грн. основної заборгованості, 312,69 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 16 695,00 грн. збитків від інфляції та 9 380,95 грн. трьох процентів річних за період з 1 січня 2009 р. по 27.12.2010 р..
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.
У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди від 10.01.2008 р. щодо сплати орендних платежів за 2008 р. та 2009 р. не виконав. Заборгованість останнього перед позивачем складає 210 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і актом звірки взаємних розрахунків між сторонами та розрахунком заборгованості.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 210 000,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Підпунктом 7.1.1. Договору оренди визначено, що у разі порушення строків платежів, передбачених Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від річного орендного платежу за кожний день несплати платежу.
Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 312,69 грн. за період з 01.01.2009 р. по 27.12.2010 р. (з урахуванням моменту виникнення заборгованості) підлягають задоволенню (перерахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 9 380,95 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 16 695,00 грн. за період з 01.01.2009 р. по 27.12.2010 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) та ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське" (с. Березова Рудка, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37040), код ЄДРПОУ 33582037, р/р 26006257479700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" (вул. Фрунзе, 88, м. Прилуки, 17500), код ЄДРПОУ 32460749, р/р 26006051480543, Чернігівське РУ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 353586 -210 000,00 грн. основної заборгованості, 312,69 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 16 695,00 грн. збитків від інфляції, 9 380,95 грн. трьох процентів річних, 2 363,89 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене 15.03.2011 р..
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.