про повернення заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство
"04" травня 2011 р.№ 32/17-2011-657
Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання банкрутом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за положеннями ст. 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність боргу перед кредиторами у сумі 485 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно із ст. 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана до господарського суду громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Як зазначено у ч.34 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” від 18.12.2009р., що справа про банкрутство порушується за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 та статтями 51, 53 Закону.
Частиною 5 ст. 7 Закону передбачені підстави, при наявності яких боржник зобов'язаний подати заяву про порушення справи про банкрутство, а саме: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Оскільки ст. 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не встановлює особливостей щодо документів, які мають бути додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, при поданні заяви про порушення справи слід керуватись загальними положеннями встановленими ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до зазначених положень заява про порушення справи про банкрутство подається, в тому числі, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
Таким чином, боржник -фізична особа підприємець не звільняється від обов'язку доведення стану своєї неплатоспроможності, оскільки, як передбачено ч.ч 1,2 ст. 209 Господарського кодексу України лише нездатність боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури вважається банкрутством, а отже може розглядатись у межах справи про банкрутство.
Однак, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів своєї неплатоспроможності, а саме: не вказано відомостей щодо наявності або відсутності заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; не вказано відомостей про наявність або відсутність у боржника майна, у тому числі грошових сум, та відомостей щодо наявності або відсутності дебіторської заборгованості. Крім того, боржником не вказано з яких підстав вимоги зазначеного у заяві кредитора не були задоволені протягом трьох місяців та не надано доказів неможливості їх задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Доказів сплати державного мита за подання заяви про визнання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 банкрутом суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство у порядку ч. 5 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про порушення справи про банкрутство повернути заявнику без розгляду.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 5-ти арк.
Суддя Грабован Л.І.