"27" квітня 2011 р.Справа № 14-8/81-10-4845
За позовом Дочірнього підприємства „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед”
до відповідача Приватного підприємства „Прогресфарм”
про визнання додаткової угоди до договору недійсною
Суддя Горячук Н.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: за дов. ОСОБА_1
Суть спору: Дочірнє підприємство „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Прогресфарм” про визнання додаткової угоди №2 від 10.01.2009р. до договору №АФ-8 від 31.08.2008р. недійсною.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність документів, які б свідчили про недійсність додаткової угоди від 10.01.2009 р. № 2.
Позивач в засідання суду не з'явився, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
31.03.2008р. Дочірнє підприємство „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” та Приватне підприємство „Прогресфарм” уклали договір поставки з розстроченням платежу №АФ-8 (далі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач протягом строку дії договору зобов'язується на замовлення відповідача, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) відповідача в кредит товари медичного призначення, а відповідач зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах договору.
Позивач зобов'язується надати відповідачу знижку у розмірі за домовленістю сторін але не менше ніж 1% від суми договору за самостійний вивіз товару зі складу позивача. (п. 2.2 договору)
Відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість товару (п. 3.2 договору)
Поставка товару здійснюється на підставі замовлень відповідача підтверджених позивачем. Замовлення подається в робочі дні у письмовому вигляді факсом або особисто (п. 4.1 договору)
Позивач зобов'язується здійснювати відвантаження товару, що міститься в рахунках-фактурах, виписаних на підтвердження, часткове підтвердження замовлень, протягом 5 календарних днів з дати виписки рахунку-фактури при наявності товару на складі у випадку постачання на умовах відстрочення платежу, або з дати отримання оплати повної суми, що містилася в рахунку-фактурі у випадку поставки на умовах попередньої оплати (п. 4.3 договору)
Ціна одиниці товару визначається в накладній (п. 5.1 договору)
Кількість товару, що постачається, визначається в момент передачі товару в накладних, які є невід'ємними частинами договору (п. 5.2 договору)
Передача (прийом-передача) товару здійснюється в пункті відвантаження (п. 6.1 договору)
Передача (прийом-передача) товару здійснюється лише за умови наявності повноважних представників відповідача в пункті відвантаження в момент відпуску товару та наявності у таких представників належним чином оформленої довіреності дійсної на момент передачі товару (п. 6.2 договору)
Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством та оформлюється накладними. (п. 6.3 договору).
Відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару 100 % від загальної вартості отриманого товару не пізніше 30календарних днів з моменту отримання товару (п. 7.1 договору)
Оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом сплати на банківський рахунок позивача (п. 7.2 договору)
Оплата за промоційний товар здійснюється не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару. (п. 7.3 договору)
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 8.1 договору)
Строк дії договору складає 1 рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії договору про намір припинити його дію (п. 8.2 договору).
За невиконання або неналежне виконання умов договору винна сторона відшкодовує спричинені таким не виконанням або неналежним виконанням збитки у порядку та в розмірах, передбачених чинним законодавством та договором (п. 9.1 договору)
За неналежне виконання грошових зобов'язань сторона, що прострочила виконання, сплачує іншій стороні пеню (штрафну неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання (п. 9.2 договору)
Умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу (п. 11.1 договору)
Якщо виникнуть обставини, які заважатимуть повному або частковому виконанню однією із сторін своїх відповідних зобов'язань за договором, а саме: природні стихійні лиха, війна, військові дії, блокада, обмеження імпорту або інші обставини непереборної сили, то строк виконання зобов'язань буде продовжено на час дії таких обставин. Якщо вищезазначені обставини будуть діяти більше, ніж 3 (три) місяці, то кожна із сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання договірних зобов'язань крім зобов'язань по оплаті поставленого товару. У цьому випадку жодна із сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків. Сторона, для якої утворилася неможливість виконання зобов'язань по договору, повинна негайно повідомити іншу сторону про початок та вірогідний строк закінчення дії обставин, що перешкоджають виконанню їх зобов'язань. (п. 12.3 договору)
З моменту підписання договору всі попередні переговори і листування по ньому втрачають силу (п. 12.4 договору)
Всі додатки, згадані в договорі, і всі додаткові угоди, складені в період виконання цього договору, є його невід'ємними частинами (п. 12.5 договору)
10.01.2008р. сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р. відповідно якої у разі придбання відповідачем товару за договором поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р., позивач зобов'язується надати знижку відповідачу у розмірі 39% від вартості оприбуткованого відповідачем товару на весь час дії договору. Вказана знижка надається окремо, і не включає знижки за самостійний вивіз товару, а також за успішний продаж товару чи інші знижки, які можуть бути надані за бажанням позивача. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р. та вступає в дію з моменту її підписання.
Позивач просить визнати додаткову угоду №2 від 10.01.2009р. до договору поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р. недійсною, посилаючись на те, що підпис на вказаній угоді не належить особі, яка на момент її укладення перебувала на посаді генерального директора Дочірнього підприємства „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” а саме: Мансуру Азаму та те, що зі сторони позивача зазначений підпис не скріплений печаткою підприємства.
Відповідно до п. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк договору.
У разі, як встановлено п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”).
В позовній заяві позивач стверджує, що згідно пояснень колишнього директора Дочірнього підприємства „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” Мансура Азама він не підписував додаткову угоду №2 від10.01.2009р., у зв'язку з чим відсутня печатка позивача на спірній угоді. Отже, позивач підтверджує, що на час підписання додаткової угоди директором підприємства був Мансур Азам, який мав повноваження на її підписання.
Частиною 2 п. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Позивач в установленому порядку не довів, що директор Дочірнього підприємства „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” Мансура Азама не підписував додаткову угоду №2 від 10.01.2009р. та підпис на додатковій угоді №2 від 10.01.2009р. не належить директору Дочірнього підприємства „Аполло Фарма” фірми „Нікокардія Фарма Лімітед” Мансурі Азаму. Надана позивачем копія договору поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р. не скріплена його печаткою. Крім того позивач не представив доказів, що договір поставки з розстроченням платежу №АФ-8 від 31.03.2008р. з додатковими угодами не прийняті їм до виконання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи позивачем до суду не було належним чином доведено та доказано обґрунтованість позивних вимог.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя Горячук Н.О.
Повний текст рішення складений та підписаний 04.05.2011р.