"26" квітня 2011 р.Справа № 30/17-869-2011
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮНІК ФАРМА”
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „В.І.П. -ТРАНС”
Про розірвання договору та стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1- згідно довіреності №492 від 24.06.2010р.
Від відповідача: Вінокуров А.М.- директор
В засіданні брали участь:
Від позивача: ОСОБА_1- згідно довіреності №492 від 24.06.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ЮНІК ФАРМА”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „В.І.П.- ТРАНС” про розірвання Договору транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р. та стягнення з відповідача збитків у сумі 12 855 грн. 30 коп., штрафу у сумі 396 грн. 50 коп. та штрафу у сумі 71 грн. 34 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.
Відповідач надав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи ТОВ „ВSA Ukraine LTD”. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що грошові кошти, що були сплачені ТОВ „ЮНІК ФАРМА” були перераховані ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” за послуги ТОВ „ВSA Ukraine LTD”, але послуги надані не були і грошові кошти не повернуто.
Зазначене клопотання відповідача залишено судом без задоволення, так як відповідно до ст.27 ГПК України за клопотанням сторони господарським судом до прийняття рішення можуть бути залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у випадку, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Відповідачем до клопотання не надано доказів того, що рішення з господарського спору між ТОВ „ЮНІК ФАРМА” та ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” може якимось чином вплинути на права та обов'язки ТОВ „ВSA Ukraine LTD” щодо однієї із сторін у справі. Правовідносини , що виникли між ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” та ТОВ „ВSA Ukraine LTD” можуть бути предметом окремої справи.
Крім того, відповідно до ст.618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
27 грудня 2010р. між ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” (Експедитор) та ТОВ „ЮНІК ФАРМА” (Клієнт) був укладений Договір транспортного експедирування №01\ЮФ, згідно якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання по здійсненню перевезення експортно-імпортних вантажів в 20-ти та 40- футових контейнерах автомобільним транспортом по території України. Строк дії договору -з дати підписання сторонами і до 31.12.2011р.
Згідно Додатку №1 до Договору узгоджена договірна ціна з ПДВ , включаючи винагороду Експедитора та додаткові збори за транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення 40-футових стандартних контейнерів за маршрутом Одеський торговий морський порт -митний термінал м.Новоград-Волинський, вул..Горького, 6-б, складає 12 000 грн.
За умовами розділу 4 Договору Експедитор, зокрема, зобов'язався здійснювати перевезення контейнерів власним або орендованим автотранспортом в відповідності до нарядів та інших доручень Клієнта, у відповідності до правил перевезення вантажів за узгодженими сторонами ставками.
Відповідно до п.5.2 Договору Клієнт здійснює 50% передплату послуг Експедитору за 5 днів до прибуття вантажу в порт і 50% - протягом 3 банківських днів після доставки вантажу Клієнту.
Згідно п.7.7 Договору Експедитор сплачує штраф за зрив виконання наряду Клієнта в розмірі 50 доларів США за курсом НБУ на день платежу.
Позивач по справі зазначає, що на виконання умов Договору ним на адресу Експедитора 27 грудня 2010р. було направлено заявку №1 на перевезення вантажу: одного 40-футового стандартного контейнера №EISU1723909. На виконання п.5.2 Договору платіжним дорученням №3418 від 29.12.2010р. на рахунок ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” було перераховано 6 000 грн.
Але, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, перевезення вантажу не організував, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до іншого експедитора та сплатити за демередж на користь сундохідної лінії B\L 142051839281 CNTR ГISU 6 855 грн. 30 коп. , що підтверджується платіжними дорученнями №124 від 17.01.2011р. на суму 3 042 грн. 90 коп. та №235 від 01.02.2011р. на суму 3 812 грн. 40 коп.
За таких обставин, позивач зазначає, що відповідачем допущено істотне порушення умов Договору транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р., у зв'язку з чим, на підставі ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України він просить суд розірвати зазначений Договір.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 12 855 грн. 30 коп., які складаються з суми, що була перерахована відповідачу на підставі п.5.2 Договору (6 000 грн.) та суми, що була сплачена позивачем у якості демереджу на користь сундохідної лінії B\L 142051839281 CNTR ГISU (6 855 грн. 30 коп.).
Позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 396 грн. 50 коп. на підставі п.7.7. Договору, а також штрафні санкції за незаконне користування чужими грошовими коштами (пеню ) у сумі 71 грн. 34 коп.
Відповідач письмових заперечень щодо позову, а також доказів належного виконання умов Договору транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р. до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2010р. між ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” (Експедитор) та ТОВ „ЮНІК ФАРМА” (Клієнт) був укладений Договір транспортного експедирування №01\ЮФ, згідно якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання по здійсненню перевезення експортно-імпортних вантажів в 20-ти та 40- футових контейнерах автомобільним транспортом по території України.
Відповідно до Додатку №1 до Договору та на виконання п.5.2 Договору платіжним дорученням №3418 від 29.12.2010р. на рахунок ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” позивачем було перераховано 6 000 грн. Але, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, перевезення вантажу не організував, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до іншого експедитора та сплатити за демередж на користь сундохідної лінії B\L 142051839281 CNTR ГISU 6 855 грн. 30 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №124 від 17.01.2011р. на суму 3 042 грн. 90 коп. та №235 від 01.02.2011р. на суму 3 812 грн. 40 коп.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків . За приписами ч.2 ст.612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5\239 „ Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. №02-5\215 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Виходячи з вимог ст.33 ГПК України позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.
Крім того, відповідно до ст.621 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуг кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отже, саме з вини відповідача, у зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань за Договором, позивачем було понесено збитки у сумі 12 855 грн. 30 коп. За таких обставин, обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” збитків у сумі 12 855 грн. 30 коп.
Згідно п.7.7 Договору Експедитор сплачує штраф за зрив виконання наряду Клієнта в розмірі 50 доларів США за курсом НБУ на день платежу. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 396 грн. 50 коп.
Відповідно до п.7.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, що витікають з Договору, сторони несуть матеріальну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством або даним договором. Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 71 грн. 34 коп. за користування коштами позивача протягом 56 днів.
Вимога позивача щодо розірвання Договору транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р. також є обґрунтованою та підлягає задоволенню, адже, відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок заподіяної цим шкоди інша сторона в значній мірі втрачає те, на що розраховувала при укладанні договору.
Укладаючи Договір транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р. Клієнт - ТОВ „ЮНІК ФАРМА” розраховував саме на отримання від ТОВ „В.І.П.- ТРАНС” послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів в 20-ти та 40- футових контейнерах автомобільним транспортом по території України. За таких обставин, відповідачем допущено істотне порушення Договору, що є підставою для його розірвання.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНІК ФАРМА” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „В.І.П. -ТРАНС” (код ЄДРПОУ 358183215537, м.Одеса, вул..Канатна, 42, оф.208, фактична адреса: м.Одеса, вул..Пушкінська, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНІК ФАРМА” (код ЄДРПОУ 30600896, м.Новоград-Волинський Житомирської обл.., вул..Шевченка, 19, рр 26007000038878 в ПАО „Укрсоцбанк”, МФО 300023) збитки у сумі 12 855 грн. 30 коп., штрафні санкції у сумі 396 грн. 50 коп. , штрафні санкції у сумі 71 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 133 грн. 23 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.
3. Розірвати Договір транспортного експедирування №01\ЮФ від 27.12.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮНІК ФАРМА” та Товариством з обмеженою відповідальністю „В.І.П. -ТРАНС” .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 04 травня 2011р.
Суддя Рога Н. В.