21 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Дербенцевої Т.П., Сімоненко В.М., Юровської Г.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 1 грудня 2010 року,
У березні 2009 року ЗАТ «ОТП Банк» в особі Філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Сімферополь звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 31 851, 79 доларів США, відсотків за користування кредитом в сумі 3 069, 90 доларів США, пені 2 282, 38 доларів США, а також заборгованості за кредитом Овердрафту в сумі 5 227 грн. 60 коп. та відсоткам по цьому кредиту 562 грн., а всього 37 203, 98 доларів США, що становить за курсом НБУ 286 470 грн. 65 коп. та 5 789 грн. 60 коп.
Посилались на те, що 28 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір на суму 33 900 доларів США на строк до 15 березня 2010 року. Також 16 жовтня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір кредитування поточного рахунку (овердрафт) на суму ліміту 10 000 грн., який 28 березня 2007 року був збільшений до 11 500 грн.
28 березня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язання між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передана квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.
Оскільки боржник не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, просили стягнути вказану суму заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у солідарному порядку.
Уточнивши позовні вимоги, просили стягнути заборгованість з ОСОБА_5, який є поручителем за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором поруки від 28 березня 2007 року.
Заочним рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 8 лютого 2010 року позов задоволено, заборгованість стягнута у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2010 року рішення районного суду скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку заборгованість за кредитними договорами в сумі 286 470 грн. 65 коп. та 5 789 грн. 60 коп. У задоволенні позову до ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційний скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до нього відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до вимог ст. 559 ч.4 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя у разі відсутності у договору поруки встановленого строку дії договору. При цьому слід враховувати, що строк договору може бути встановлено як певною датою, так і настанням певної події.
Задовольняючи позов, апеляційний суд правильно виходив з того, що ОСОБА_5 як поручитель у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен нести відповідальність перед кредитором у солідарному порядку з боржником. При цьому, оскільки відповідно до п.1 договору поруки строк дії договору поруки встановлений до повного виконання умов кредитного договору, тобто строк договору встановлено настанням події, то правило речення другого ч. 4 ст. 559 ЦК України до правовідносин сторін по даній справі застосовано бути не може.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 1 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Т.П. Дербенцева
В.М. Сімоненко
Г.В. Юровська