Копія
Справа № 2а/2270/1812/11
09 березня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретарі Вересняк А.А.
за участі:сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» (далі СГК), в якому просить суд посилаючись на п.п. 8.1.2 , п.п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який втратив чинність з 01.01.2011р. та ст.168 Податкового кодексу України, стягнути заборгованість в сумі 180 229, 38 грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що СГК"Решнівецький" при виплаті заробітної плати утримувало, але не перераховувало до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб. В підтвердження своїх вимог посилається на акт звірки виїзної планової документальної перевірки від 09.02.2007 року, яким встановлено неперерахування до бюджету - 179 128.82 грн., податку з доходів фізичних осіб. Станом на 01.01.2011 р. заборгованість зросла на 1100, 56 грн. та становить 180 229,38 грн. Відповідачу не надано повноважень у платіжних дорученнях зазначати період перерахування коштів по податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до вимог, передбачених п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення податкового боргу, у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставни, які викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав суду письмові заперечення. У своїх поясненнях вказує, що у зв'язку з перебігом строку давності, визначеного ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заборгованість у сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 180 229,38 грн. виникла у вересні 2003 року, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.Зазначає, що вказана заборгованість встановлена позивачем на основі акта перевірки від 09 лютого 2007 року . У акті вказано, що станом на 01.02.2005 року є залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 179, 66 грн. Вказаним актом охоплювався період перевірки з 01.02.2005 року по 31.12.2006 року. Вказана сума боргу виникла за період з 01.09.2003 року по 01.02.2005 року, що підтверджується атом перевірки від 18.03.2005 року за перевіряємий період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року. Вказує на те, що заборгованість встановлена за період минулих років. Податковий борг, який виник понад 1095 грн. як безнадійний борг підлягає списанню. Станом на 01.01.2011 року кооператив заборгованості по податку з доходів фізичних осіб не має, в підтвердження подає копії платіжних доручень за 2004р.-2006 р. Податок з доходів фізичних осіб відповідно до ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” відноситься до загальнодержавних податків, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами” від 21.12.2000р. №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), враховуючи приписи та ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” на стягнення податку з доходів фізичних осіб розповсюджується порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетом визначений нормами Закону №2181, положеннями ст.18 Закону України №2181 встановлено списання „безнадійного” податкового боргу, стосовно якого минув строк позовної давності. У відзиві вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності - ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами” від 21.12.2000р. №2181, ст.257 Цивільного кодексу України та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти посилання відповідача на пропущення строку позовної давності , оскільки відповідно до ст.254 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, вважає підписання акту звірки дією , яка свідчить про визнання боргу боржником, тому згідно ч.3 ст.264 ЦКУ після переривання перебіг позовної давності починається заново. Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., який діяв на момент виникнення податкового боргу, встановлено рівність бюджетних інтересів, а саме податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами- у рівних пропорціях. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначає, що відповідач не виконує обов'язку щодо сплати податку передбаченого чинним законодавством, вказує на те, що строк давності передбачений ст.15 Закону України №2181 застосовується у випадку подання платником податків податкової декларації по конкретному податку. Зазначає, що по податку з доходів фізичних осіб чинним законодавством не передбачено подання декларації, тому податкове зобов'язання по даному податку є неузгодженим. Дане податкове зобов'язання не було узгоджене в судовому чи адміністративному порядку тому до нього не може бути застосований строк позовної давності передбачений ст.18 Закону України № 2181.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, ретельно дослідивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності, вважає що заявлений позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.
СГК "Решнівецький" с.Решнівка, Старокостянтинівського району, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Старокостянтинівською райдержадміністрацією 21.12.2000року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взяте на облік в податковому органі як платник податків.
Старокостянтинівською ОДПІ проведено звірку розрахунків з бюджетом сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький», с. Решнівка, Старокостянтинівського району по сумі заборгованості по податку з доходів фізичних осіб та найманих працівників, за результатами якої складено акт звірки.
В акті звірки зафіксовано, що заборгованість на початок перевіряємого періоду 09.02 2007 р. становила 179 128.82грн. З 2007 року по 2010 рік відповідачем нараховано податку в сумі 449 343.5 грн. та сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 448 242 94 грн. і відповідно станом на 01.01.2011 року позивач вважає, що недоплата даного податку становить 180 229.38грн .У зв'язку з цим подано позов до суду про стягнення з відповідача вказаної суми .
В матеріали справи надано акти про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства сільськогосподарським кооперативом"Решнівецьким" с.Решнівка , Старокостянтинівського району за період з 01.072000р. по 31.06.2003р., в акті від 09.02 2007 року вказано, що станом на 01.02.2005 року є залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 179.66 грн. Цим актом охоплювався період перевірки з 01.02.2005 р. по 31.12.2006 р. Вказана сума боргу виникла за період 01.09.2003 р. по 31.01.2005 р., що підтверджується актом перевірки від 18.03.2005 р.
Наведене об'єктивно підтверджується актами вказаних перевірок.
Суд вважає, що твердження представника позивача про те, що борг у розмірі 180 229,38 грн. виник станом на 01.01.2011р. спростовуються вищенаведеним, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Примусові заходи щодо стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб податковим органом не вживалися.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України „Про державну податкову службу в Україні", зі змінами та доповненнями, визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Відповідно до ст. 2 цього Закону завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
При цьому згідно п. 11, ч.1 ст. 11 Закон України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Згідно п.2.3.1. ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п.а ч. 2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (надалі Декрет) підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати та своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою центральним податковим органом формою про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню. Аналогічна норма визначена п.4 п. 19.2 ст.19 Закону України" Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (надалі Закон № 889) якою передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. При цьому , податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. ( п.1.15 ст.1 Закону №889).
Відповідно до абз. 2 ст. 9 Декрету визначено порядок обчислення та подання відомостей податковим органам щодо даного податку, передбачено, що підприємства протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Аналогічний порядок визначено і п.19.2 ст. 19 Закону №889.
Відповідно до наказів ДПА України від 30.12.1997р. №473 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.1998р. № 26/2466 "Про затвердження форми довідки "Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності " (ф. №8ДР) , Порядку заповнення та подання юридичними особами усіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності ф.№8ДР" та від 29.09.2003р. №451 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003р. № 960/8281 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку" відповідач зобов'язаний подавати до податкового органу відповідну звітність.
Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" (пп..8.1.2 ст.8) на відповідача покладений обов'язок сплати (перерахування) даного податку до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Згідно п.п. "а" п. 19.2 ст.19 цього Закону відповідач, як податковий агент, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідальність за порушення вищевказаних положень Закону передбачена пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 цього Закону, а саме: у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України „Про систему оподаткування”. Відповідно до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” до загальнодержавних податків віднесено податок на доходи фізичних осіб.
Пунктом 1.2. Закону №2181 визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 Закону №2181).
Враховуючи вищевказані приписи та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" на стягнення податку з доходів фізичних осіб розповсюджується порядок погашення зобов'язань юридичних осіб передбюджетом визначений нормами Закону 2181.
Положеннями п.18.2 ст.18 Закону № 2181 передбачено списання безнадійного податкового боргу , у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний” розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб , стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
У відповідності до п. 15.1 ст. 15 Закону України №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Судом приймається до уваги те, що згідно проведених Старокостянтинівською ОДПІ перевірок дотримання вимог податкового та валютного законодавства сільськогосподарським кооперативом "Решнівецьким" с. Решнівка, Старокостянтинівського району за результатами яких складено акти від 20.10.2003 р. № 84-231-07, від 18.03.2005 р. б/н, від 09.02.2007 р.№ 2641-23-30743376 податковим органом не надано доказів, які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості із відповідача.
Враховуючи вищевикладене, спірна сума з податку на доходи з фізичних осіб згідно вищенаведених положень законодавства вважається податковим боргом. Борг виник станом на 09.02.2007р., а на момент звернення до суду строк складає понад 1095 днів , що підтверджується даними акту звірки.
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що позов подано до суду 09.02.2011р., щодо стягнення заборгованості в сумі 180 229.38грн.,- необхідно відмовити, так як вона, визначена за межами строку давності - 1095 днів, згідно п. 15.2.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того враховуючи ст. 223 ГК України, позивачем пропущений загальний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України та ст.99 КАС України.
Керуючись ст.ст157-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" про стягнення заборгованості в сумі 180 229,38 грн.- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2011 року
Постанова не набрала законної сили
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань