11 березня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого
Дьоміної О.О.,
суддів: Карпенко С.О.,
Кузнєцова В.О., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності, визнання прав власності на 1/2 частину жилого будинку, визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 1 грудня 2010 року,
У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку, а також визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_9
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнано за ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на Ѕ частину вказаного житлового будинку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 1 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та визнання за ОСОБА_9 право власності на Ѕ частину зазначеного будинку відмовлено.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 знаходився у шлюбі з ОСОБА_10, який було розірвано 6 грудня 1991 року(а.с. 126).
Відповідно до акту приймання індивідуального будинку від 11 березня 1982 року будівель, розташованих в садибах АДРЕСА_1 , приймальною комісією встановлено, що будівництво забудовником - ОСОБА_8 розпочато в 1958 році та закінчено у 1958 році (а.с. 36).
З Свідоцтва про право особистої власності, виданого 17 квітня 1963 року вбачається, що весь будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 (а.с. 34).
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 липня 2010 року встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_9 і ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 з 1964 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12), що свідчить про те, що на момент вселення ОСОБА_9 будинок вже було побудовано і його власником був ОСОБА_8
Крім цього, як вбачається з спадкової справи, ОСОБА_4 визнав своє право и подав заяву про прийняття спадщини від ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 тільки на грошові внески (а.с.49).
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 1 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: С.О. Карпенко
В.О. Кузнєцов