73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"15" квітня 2011 р.
15 год.23 хв.Справа № 2-а-5573/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Іщенко Є.П., представника відповідача Тосік Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська зернова компанія"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська зернова компанія" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.09.10 № 0003622301/0, № 0003632301/0, № 0001161702/0, які були прийняті за висновками акту перевірки № 3729/23-5/331723245 від 19.08.10. Підставою для донарахувань податкових зобов'язань податкова служба вважає "встановлення недійсності правочинів, вчинених без мети реального настання правових наслідків" з контрагентами позивача - постачальниками послуг та товарів СТОВ "Скад" та ТОВ "Вестор Юг" за період 2008-2009 рр. Позивач зазначає, що операції по придбанню та реалізації товару мають реальний характер, що підтверджує сам акт перевірки, в якому наведені первинні бухгалтерські та банківські документи про придбання підприємством товару та його подальшу реалізацію іншим підприємствам. Відповідно до ч. 2 п.2 ст. 334 ЦК України, передачею майна вважається не лише вручення самого майна, а і передання товарно-розпорядчого документа на майно (прибуткової накладної тощо). Тому підстави для визнання правочинів недійсними, без мети реального настання правових наслідків, визначені в акті перевірки відповідача, не обгрунтовані законом і не правомірні. Також позивач зазначив, що обов'язковою умовою кваліфікації за ст. 228 ЦК України є наявність вини, умислу та вироку суду з кримінальної справи. В акті перевірки не визначено вини підприємства у здійсненні правочинів та податковом обліку, не наведено доказів умислу, наявності вироків. Також не визначено вини, умислу та вироків щодо посадових осіб контрагентів-постачальників. ДПІ у м. Херсоні нараховані податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з 01.10.2006, тобто за межами строку давності визначення суми податкових зобов'язань платника податку, податкова інспекція мала право вести нарахування податкових зобов'язань з дати 20.08.07 по ПДВ та з 20.10.07 з податку на прибуток, тому всі розрахунки, визначені в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях є неправомірними. Позивач вважає акт перевірки та рішення інспекції такими, що не мають юридичної сили, оскільки вони приймались на законодавстві, що діяло до рішення Коституційного суду України № 1-45/2010 30.09.10 № 20-рн/2010. Податкове законодавство і всі інші нормативно-правові акти та Кодекси України за період з 1996 року не приведені у відповідність до Конституції України від 28.06.1996.
В доповненні до позову позивач зазначає, що в акті перевірки не зазначено які додаткові блага були отримані позивачем, видача коштів з каси підприємства здійснювалась згідно видаткових касових ордерів, кошти використовувались на закупку товарів. Відсутність підписів на окремих касових ордерах пояснює зміною керівництва та бухгалтера, які залишили документи в недооформленному стані.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав викладені в позовній заяві доводи та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні надано до суду заперечення на адміністративний позов в письмовому вигляді, в яких зазначено про правомірність прийнятих рішень від 30.09.10 № 0003622301/0, № 0003632301/0, № 0001161702/0. За результатами планової виїзної перевірки ТОВ "Таврійська зернова компанія" встановлено порушення підприємством пп.4.1.1, пп.4.1.6, п.4.1, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.6 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334), у зв'язку з чим визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 823 508грн. В результаті даного порушення підприємством було занижено валовий дохід за три квартали 2007 року на 285 грн., заниження за 2007 рік на 7451грн., 1 квартал 2008 року на суму 333480грн., 1 півріччя 2008 року на суму 1654116грн., 3 квартал 2008 року на суму 757777грн. та завищено валовий дохід за 3 квартал 2007 року на суму 2289 грн., 2008 рік на суму 5грн., 1 квартал 2009 року на суму 30200грн., 1 півріччя 2009 року на суму 58350грн. В порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог для вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 334, товариством віднесено до складу валового доходу суми коштів, отриманих від покупців за надані послуги транспортного експедитування, вантажоперевезення, чим завищено валові доходи. Дані послуги отримані товариством від СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор Юг". Щодо СТОВ "Скад" - до ЄДР внесено запис про відсутність данного підприємства за місцезнаходженням (юридичною адресою). Власні та орендовані земельні ділянки, об'єкти нерухомості - будинки, належні на праві приватної власності, техніка та інші основні фонди відсутні, товариство не має ліцензії на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів та пасажирів. Щодо ТОВ "Вестор-Юг" станом на 17.05.10 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, товариство також не має матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, товариство не має ліцензії на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів та пасажирів. Виходячи з правил ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі валових витрат операції, які є підставою для визнання договорів нікчемними. Суми послуг, придбаних у СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор-Юг", та відповідно, суми цих же послуг, наданих кінцевим споживачам, підлягають зменшенню у складі валових витрат, валових доходів, податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334, ТОВ "Таврійська зернова компанія" невірно визначила залишки товарних запасів на кінець звітного періоду, в результаті чого валовий дохід завищено на 7488грн. В порушення пп. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону № 334 товариство за 2007 рік - три квартали 2009 року занижено значення задекларованих показників у рядку 01.6 Декларації "інші доходи" на суму умовно нарахованих процентів - 45362грн. В порушення п 5.1 пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону 334 позивачем невірно визначено валові витрати як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. В порушення п.5.1., п.5.2.1 ст. 5 Закону № 334 за перше півріччя 2008 року підприємством віднесено до складу валових витрат суми коштів без наявних підтверджуючих документів: 1 кв.2008 року у сумі 393 108грн., 1 півр.2008 року у сумі 476354 грн., 3 кв.2008 року у сумі 476354 грн., 2008 рік у сумі 476354грн. В порушення п.5.9 ст. 5 Закону № 334, позивач не в повному обсязі відображало значення убутку балансової вартості запасів, в результаті чого підприємством завищено валові витрати в 1 кв. 2009 року на суму 10 грн., занижено валові витрати за 3 квартали 2009 року на суму 3100грн. В порушення пп. 8.3.1, п.8.3 ст. 8 Закону №334, товариством завищено значення амортизаційних відрахувань звітного періоду.
ТОВ "Таврійська зернова компанія" порушено п.п.1.6, ст. 1, пп.7.3.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168), а саме завищено податокві зобов'язання на загальну суму 3 060 463 грн. та порушено п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону № 168, ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання умов укладання правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними їз контрагентами СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор-Юг". Дані, наведені у деклараціях з ПДВ за січень-грудень 2008 року, січень-вересень 2009 року, про обсяги придбання є недійсними.
На думку податкової інспекції, позивачем порушено пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 № 889 ІV "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме не утримано податок з доходів, отриманих платником податку від податкового агента як податкове благо, з суми грошових коштів, отриманих директором, без надання належним чином оформлених документів. Протягом періоду з 13.02.08 по 23.04.08 директором позивача Чеботарьовим В.М. отримано готівкові грошові кошти на загальну суму 154700 грн., що оприбутковані до каси пдприємства, згідно прибуткових касових ордерів, в яких відсутні підписи. Також, у період з 13.02.08 по 23.04.08 з каси підприємства, на підставі видаткових касових ордерів, списано грошові кошти на загальну суму 150143грн.61 коп., в касових ордерах відсутні підписи та реквізити отримувача грошових коштів в сумі 19200 грн., які списані з каси підприєсмтва, згідно видаткового касового ордеру від 31.03.08 № 15. В порушення пп.9.10.2 п.9.10 ст. 9 Закону № 889 встановлено несвоєчасне повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих платниками податку під звіт в сумі 3452,14 грн. Всього по акту перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 25417,11грн. та застосовані штрафні санкції на суму 51352,05грн.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в наданих суду запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальінстю "Таврійська зернова компанія" є юридичною особою, створене у формі господарського товариства. Згідно копіїї свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Таврійська зернова компанія" зареєстровано рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради 22.09.04, код 33173245.
Відповідно до акту від 19.08.10 № 3729/23-5/33173245 про результати виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська зернова компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та в порушення пп. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4 Закону № 334, пп.7.3.1 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ТОВ "Таврійська зернова компанія" відображено придбання послуг транспортного експедитування та вантажоперевезення від СТОВ "Скад" та ТОВ "Вестор Юг". За 1 кв. 2008 року СТОВ "Скад" надало послуги експедитування на суму 366 667 грн., крім того ПДВ 73 333 грн.; за 2 кв. 2008 року СТОВ "Скад" послуги експедитування на суму 306 209 грн., крім того ПДВ 61241грн.; за 3 кв. 2008 року СТОВ "Скад" послуги експедитування на суму 2 101 099 грн., крім того ПДВ 420219грн.; 4 кв. 2008 року СТОВ "Скад" послуги експедитування на суму 2205683 грн., крім того ПДВ 441 134 грн.; 1 кв. 2009 року СТОВ "Скад" послуги експедитування на суму 1468007 грн., крім того ПДВ 293595 грн.; 2 кв. 2009 року СТОВ "Скад" послуги експедитування на суму 4 166 419 грн., крім того ПДВ 833 283 грн.; 3 кв. 2009 року ТОВ "Вестор Юг" послуги вантажоперевезення на суму 4 688 475 грн., крім того ПДВ 937 695 грн.
В свою чергу в порушення пп.4.1.1, п.4.1 ст. 4 Закону № 334 ТОВ "Таврійська зернова компанія", документуючи отримання послуг від СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор Юг", документувало їх надання покупцям, а саме: 1 кв. 2008 року ПП "Інвестагропівдень" код 33511741 на суму 333 483 грн.; ПП Абсолют Л" код 33590535 на суму 33184 грн.; 2 кв. 2008 року ПП "Інвестагропівдень" код 33511741 на суму 306 209 грн.; 3 кв. 2008 року ПП "Інвестагропівдень" на суму 1 816 186грн.; ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" код 20027449 на суму 284 913грн.; ТОВ "Агрі - Імпекс" код 34457942 на суму 284 913 грн.; 4 кв. 2008 року ПП "Інвестагропівдень" на суму 1012186грн.; ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" на суму 1191360 грн. ОСОБА_5 на суму 2 137 грн. 1 кв. 2009 року ПП "Інвестагропівдень" на суму 649 448 грн.; ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешнл (Україна)" на суму 693 714грн.; ТОВ "Агросоюз" на суму 124845грн.; 2 кв. 2009 року ПП "Інвестагропівдень" на суму 2270086грн.; ОСОБА_5 іпнНОМЕР_1 на суму 1896333грн.; 3 кв. 2009 року ПП "Інвестагропівдень" на суму 2 207 123 грн.; ОСОБА_5 на суму 2 481 352 грн.
ДПІ у м. Херсоні дійшла до висновку про порушення пп.7.3.1 ст. 7, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 в результаті чого підприємством не сплачено до державного бюджету ПДВ у сумі 598268 грн., порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 .4.2 ст. 4, пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України № 889, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 25417,11грн., порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 889, відповідно до якої несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету у 2009 р. у сумі 1116,90грн., нараховано пеню у сумі 3,19грн. Порушення пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону № 889, встановлено несвоєчасне повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих платниками податку під звіт, у сумі 3452,14грн. Нараховано штраф у сумі 517,83грн. Порушення пп. "б" п.19.2 ст. 19 Закону № 889 та пп.1,2,3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку від 29.09.2003 № 451 із змінами і доповненнями, відповідно до яких - не у повному обсязі включено до податкових розрахунків за IV кв. 2006р.- IV кв.2007р. суми доходів, нарахованих та сплачених фізичним особам.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні винесені податкові повідомлення-рішення від 03.09.2010:
- № 0001161702/0 про визначення ТОВ "Таврійська зернова компанія" суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 76769 грн. 16 коп., що складається з основного платежу у сумі 25417грн.11 коп. та штрафних санкцій в сумі 51325грн.05коп.;
- № 0003622301/0 про визначення ТОВ "Таврійська зернова компанія" суми податкового зобов'язання з податок на прибуток підприємства в сумі 1823508грн., що складається з основного платежу у сумі 943438грн.11 коп. та штрафних санкцій в сумі 880070грн.;
- № 0003632301/0 про визначення ТОВ "Таврійська зернова компанія" суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 893091грн., що складається з основного платежу у сумі 595 394грн. та штрафних санкцій в сумі 297697грн.
Матеріали справи свідчать про те, що протягом 2008-2009 рр. СТОВ "Скад" надавало позивачу послуги з транспортного експедитування вантажів, також продавало позивачу паливно-мастильні матеріали, запчастини, основні засоби, що підтверджується договорами, накладними, актами виконаних робіт та податковими накладними, розрахунки між суб'єктами господарювання за реалізовані ТМЦ та надані послуги проводились у безготівковій формі. Протягом 2008-2009 року позивач документував надання послуг та реалізацю товарів від даного постачальника на суму 13476885 грн. (в тому числі 2695373 грн.)
СТОВ "Скад" податкова інспекція не має можливості перевірити, як таке, що відсутнє за юридичною адресою. Тому за насліками невиїзної перевірки податковим органом було встановлено, що власні та орендовані земельні ділянки, об'єкти нерухомості - будинки, належні на праві приватної власності, техніка та інші основні фонди у СТОВ "Скад" відсутні, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток за 2008 рік, 9 місяців 2009 року, відсутні власні та орендовані транспортні засоби. Згідно листа від 07.07.10 № 22/1-06-2199 Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Херсонській області, товариство не має ліцензії на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів та пасажирів. Дане підприємство формувало податковий кредит від суб'ктів господарювання, основна частина яких має ознаки фіктивності. ДПІ у м. Херсоні дійшла до висновку про те, що СТОВ "Скад" фактично не здійснювло господарську діяльність, а лише документувало операції з товаром, всі правочини між даним підприємством та позивачем визнано нікчемними.
У 3-му кварталі 2009 року основним постачальником позивача було ТОВ "Вестор Юг", з яким укладено договір надання послуг автоперевезення на загальну суму 4688475 грн., крім того ПДВ 937695 грн. Місцезнаходження данного підприємства не встановлено. Директором товариства є ОСОБА_7, яка одночасно є засновником ТОВ "Скад" (97% частки в статутному капіталі). Згідно з поданими розрахунками комунального податку на підприємстві 0 працюючих, власні та орендовані земельні ділянки, об'єкти нерухомості - будинки, належні на праві приватної власності, техніка та інші основні фонди відсутні, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року. Власні та орендовані транспортні засоби відсутні. Згідно листа від 07.07.10 № 22/1-06-2199 Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Херсонській області, товариство не має ліцензії на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів та пасажирів. Податковий кредит дане підприємство формувало за рахунок контрагентів-підприємств з ознаками фіктивності, які відсутні за юридичними адресами, які не подають звітності, або знаходяться в стані ліквідації. При проведені документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вестор Юг" було виявлено, що одним з засновників є ОСОБА_8, який був директором ТОВ "Таврійська зернова компанія" в 2006-2007 рр. ДПІ у м. Херсоні дійшла до висновку про те, що ТОВ "Вестор Юг" фактично не здійснювало господарську діяльність, а лише документувало операції з товаром, всі правочини між даним підприємством та позивачем визнано нікчемними. Виходячи з правил ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі валових витрат операції, які є підставою для визнання договорів нікчемними. За висновком ДПІ, суми послуг та товарів, придбаних у СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор-Юг", та відповідно, суми цих же послуг, наданих кінцевим споживачам, підлягають зменшенню у складі валових витрат, валових доходів, податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.
Крім того, були виявлені інші порушення у визначенні податку на прибуток, які позивачем не оскаржуються. В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334, ТОВ "Таврійська зернова компанія" невірно визначила залишки товарних запасів на кінець звітного періоду, в результаті чого валовий дохід завищено на 7488грн. В порушення пп. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону № 334 товариство занизило значення задекларованих показників на суму умовно нарахованих процентів. Позивач відніс до складу валових витрат кошти без підтверджуючих документів (порушення п. 5.1 п. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток).
ДПІ виявлено порушення оформлення касових ордерів, відсутні реквізити та підписи отримувача грошових коштів, донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 25401 грн. 55 коп. у зв'язку з порушенням пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО, а саме неутримання податку з дходів, отримних як додаткові блага, сплата штафів, застосованих до бухгалтера, за рахунок коштів підприємства, несвоєчасне повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих під звіт. В порушення пп. "б" п. 19.2 ст. 19 Закону про ПДФО не у повному обсязі включено до податкових розрахунків доходів, нарахованих та виплачених фізичним особам.
Суд приймає до уваги, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Як встановлено судами, в підтвердження факту придбання товарів та послуг у СТОВ "Скад" та ТОВ "Вестор Юг" позивачем було надано фахівцями ДПІ первинні бухгалтерські та податкові документи, які перелічені в акті перевірки.
Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди витрати. Суду не надано документів, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню транспортних та інших послуг до валових витрат, тому не має можливості дослідити правильність їх складання. Посилання представника позивача на те, що документи вилучені слідчими органами не підтверджені документально. Крім цього, дана обставина не є перепоною для звернення до слідчого органу за отриманням копій вилучених документів.
Незважаючи на відсутність копій первинних документів, суд вважає правомірними висновки ДПІ про те, що позивач задіяв для підтвердження валових витрат документи, які не відповідають ознакам первинних бухгалтерських та податкових документів з огляду на те, що такі документи оформлялись підприємствами тільки на папері, при відсутності реальної можливості надати послуги та продати товари позивачу в кількості, яка вказана в акті перевірки. Ці обставини підтверджені матеріалами невиїзних документальних перевірок СТОВ "Скад" та ТОВ "Вестор Юг", висновки яких ніким не оскаржено. Тому навіть при правильному оформленню первинних документів, вони не є належними доказами отримання послуг, товарів, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум витрат до валових витрат. Якщо не підтверджено валові витрати по придбанню послуг та товарів, це свідчить про непідтвердженість подальшого використання товарів та послуг, неправомірність формування валових доходів.
Посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем та фізичними особами-СПД, суд вважає передчасним. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договора не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Суд вважає, що відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договора очевидно суперечять інтересам держави та суспільства не підкріплені належними доказами та рішеннями суду про визнання їх такими. Обов'язковою умовою кваліфікації за ст. 228 ЦК України є наявність вини, умислу та вироку суду з кримінальної справи. В акті перевірки не визначено вини підприємства у здійсненні правочинів та податковом обліку, не наведено доказів умислу, наявності вироків. Також не визначено вини, умислу та вироків контрагентів-постачальників. За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених договорів, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є провомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим, оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів. Отже, всі наслідки необачних дій позивача щодо встановлення стосунків з "фіктивними" фірмами покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. За таких обставин, суд вважає правомірними дії податкової інспекції по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань. Що стосується відсутності судового рішення про визнання договору чи угоди недійсною, то наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнане відповідне зобов'язання недійсним або нікчемним, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Відсутність судового рішення про визнання недійсними господарських зобов'язань або правочинів, що приховують розглядувані дії учасників операцій, не повинно розглядатися як беззаперечне підтвердження правомірності права на віднесення витрат до валових у таких ситуаціях.
Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку… Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцями товару, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності поставки позивачу товару та надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження товару, його транспортування, можливості реального надання послуг тощо. Позивач суду не надав податкових накладних, видаткових накладних, платіжних документів, товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, які б свідчили про реальність надання послуг та продажу товарів. Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ про те, що крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, є така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Закон про ПДВ покладає обов'язок позивача як покупця сплатити ПДВ в ціні придбання постачальнику, а останній має задекларувати цей податок в своїй декларації в розділі "податкові зобов'язання". Доказів того, що суми ПДВ, які позивач сплатив постачальникам в ціні придбання товарів, послуг, задекларовані останіми та надійшли до бюджету, немає. Податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників СТОВ "Скад" та ТОВ "Вестор Юг". ДПІ не має можливості через недобросовісність контрагентів позивача (відсутність за місцем знаходження, втрату документів, банкрутство) перевірити факт відображення ними у відповідних податкових періодах суми ПДВ в податкових деклараціях, та відповідну сплату задекларованих зобов'язань. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по донарахуванню податку на додану вартість.
Посилання позивача на недотримання податковою інспекцією терміну давності при визначенні податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, не знайшло свого підтвердження при розгляді справи, перевірка діяльності позивача тривала з 19.04.10 по 12.05.10, податкові зобов'язання донараховані за період 2007-2008рр., отже термін давності, встановлений ст. 15 Закону № 2181-ІІІ, який діяв на момент такого визначення, не порушений. Суттєвих заперечень проти викладених в акті порушень вимог Закону про ПДФО позивач не навів, підтвердив факт відсутності підписів на окремих касових ордерах, але наведені причини такої відсутності є неповажними.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції зі сторони відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В задоволенні позову відмовляється. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -
постановив:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Таврійська зернова компанія" в задоволенні позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.09.10 № 0003622301/0, № 0003632301/0, № 0001161702/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 квітня 2011 р..
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.6