12 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Попович О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2010 року,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2010 року, позовні вимоги ОСОБА_4 залишені без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2010 року вищезазначене рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2010 року скасовано, а позов ОСОБА_4 задоволений повністю, а саме договір дарування від 07 вересня 2000 року, яким ОСОБА_6 передала у дар ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, посвідчений Другою Київською державною нотаріальною конторою, за реєстровим номером 7-2758 визнаний недійсним.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2010 року та залишити в силі Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2010 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи № 2-3619/10 (в трьох томах), перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2010 року, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2010 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Кафідова О.В.
Попович О.В.
Штелик С.П.