Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Дембовського С.Г. і Швеця В.А.,
за участю прокурора Тилика Т.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
Зазначеною постановою щодо
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
застосовано примусові заходи виховного характеру - передано під нагляд матері ОСОБА_7,
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України,
раніше не судимого,
застосовано примусові заходи виховного характеру - передано під нагляд матері ОСОБА_8
Судом установлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 297 КК України, за таких обставин.
Так, 29 жовтня 2010 року близько 13 години 30 хвилин із метою вчинення наруги над могилою на цвинтарі по вулиці Чапаєва у селищі Сиваське Новотроїцького району Херсонської області пошкодили 24 пам'ятники, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду.
У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_5 не переглядалась.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що судом усупереч вимогам ст. 105 КК України не було встановлено строку, на який ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передано під нагляд батьків.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 105 КК України у разі застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини 2 цієї статті, суд повинен встановити їх тривалість. Такі ж роз'яснення містяться у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру ”.
Зазначені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України були залишені поза увагою судом першої інстанції при ухваленні постанови про застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що призвело до неправильного застосування кримінального закону, оскільки суд, застосувавши до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передбачені п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 105 КК України примусові заходи виховного характеру, не визначив у своєму рішенні їх тривалість.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить розглянути справу з дотриманням вимог закону і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити.
Постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
Судді:
Пойда М.Ф. Швець В.А. Дембовський С.Г.