Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Суржка А.В., Литвинова О.М.,
з участю прокурора Шевченко О.О.,
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2, на судові рішення щодо неї.
Вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 16 червня 2010 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 600 гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 вересня 2010 року вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона 16 лютого 2010 року близько 8 години 30 хвилин в приміщенні Дунаєвецької загальноосвітньої школи № 4 під час проведення уроку з математики в 6-му класі, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли внаслідок порушення учнем ОСОБА_4 дисципліни, умисно штрикнула останнього кульковою ручкою в область спини, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування судових рішень та закриття справи за відсутністю в діянні складу злочину. Зазначає, що суд вчасно не вручив їй копію скарги потерпілого, яка до того ж не відповідає вимогам ст. ст. 223, 224 КПК України. Апеляційний суд не надав значення суперечностям між показаннями потерпілого ОСОБА_4 та даними, що містяться в акті судово-медичного обстеження, висновку експертизи, показаннях свідка лікаря-хірурга ОСОБА_5 щодо характеру та кількості тілесних ушкоджень. Із посиланням на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечує свою причетність до злочину.
На касаційну скаргу подані заперечення представником потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримання касаційної скарги засудженої, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги й поданих заперечень, колегія суддів уважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень за наведених у вироку обставин підтверджуються зібраними й дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про те, що 16 лютого 2010 року на уроці математики вчитель ОСОБА_2 кілька разів вдарила його по спині кульковою ручкою.
Те, що в той день за описаних у вироку обставин засуджена заподіяла ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, вбачається з показань свідків - батьків потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_10, а також свідка ОСОБА_11 Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_5 показав, що як лікар-хірург оглядав ОСОБА_4 та виявив на його спині кілька краплеподібних крововиливів. Такі показання не суперечать даним висновку судово-медичної експертизи про механізм, локалізацію, характер та ступінь тяжкості виявлених на тілі потерпілого ушкоджень. У судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтвердив свій висновок та пояснив, що при обстеженні ОСОБА_4 ним було встановлено наявність трьох саден в міжлопатковій області, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо кульковою ручкою, як вказував потерпілий, та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Оцінивши ці та інші наведені докази в сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень. Посилання засудженої на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не спростовують правильності такого рішення, а тому є неспроможними.
За встановлених судом фактичних обставин справи кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України є вірною.
Твердження засудженої про те, що вона не заподіювала ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, були предметом ретельного розгляду суду апеляційної інстанції, який, посилаючись на аналіз зібраних у справі доказів, аргументовано визнав їх безпідставними.
Не знайшли свого підтвердження також доводи ОСОБА_2 про порушення її права на захист. Як убачається з матеріалів справи, у день попереднього розгляду справи 14 травня 2010 року підсудній ОСОБА_2 було вручено копію скарги потерпілого та постанови суду, тоді ж їй було повідомлено про слухання справи 26 травня 2010 року (а. с. 8).
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 10 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
Григор'єва І.В. Литвинов О.М. Суржок А.В.