Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Лагнюка М.М., Суржка А.В.,
з участю прокурора Шевченко О.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 21 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
неодноразово судимого, останній раз 16.11.2009
року за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту
засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Херсонській області 202 грн. 82 коп. судових витрат.
В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у носінні без передбаченого законом дозволу холодної зброї - нунчаків, які 26 липня 2010 року в м. Херсоні були вилучені у нього працівниками міліції.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосуванням кримінального закону й невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування вироку районного суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає про те, що суд не врахував дані про особу ОСОБА_1, який раніше шість разів засуджувався за вчинення тяжких злочинів, судимість за які не погашена і не знята, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до закону ст. 75 КК України може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Мотивуючи призначення покарання, зокрема, можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд в основному послався на відомості про особу винного, його ставлення до скоєного. Але разом з тим, хоча й зазначив у вироку, що приймає до уваги, проте фактично не зважив на ступінь тяжкості скоєного діяння та обставини, що впливають на покарання.
Так, вчинений злочин хоч і відноситься до злочинів середньої тяжкості, проте у поєднанні з даними про попередні судимості ОСОБА_1, у тому числі за вчинення тяжкого насильницького злочину, становить небезпеку.
Як убачається з матеріалів справи, засуджений після звільнення з місць позбавлення волі суспільно-корисною працею не займався, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом в повній мірі не враховано всі дані про особу винного.
Таким чином, наведене в своїй сукупності вказує на слушність доводів касаційної скарги про м'якість призначеного покарання, а тому вирок районного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду слід належно оцінити фактичні обставини справи, дані про особу винного та обставини, які мають юридичне значення при визначенні покарання, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Якщо за наслідками нового судового розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, то призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати явно несправедливим внаслідок м'якості.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 21 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Григор'єва І.В. Лагнюк М.М. Суржок А.В.