Справа № 2а- 962/11/2070
11 квітня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - Семеренко Л.М., відповідача - Ковиріної В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання протиправним, незаконним та скасування рішення,-
Позивач, відділ освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області в якому просить суд визнати протиправним, незаконним, скасувати рішення № 38 від 31.01.2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.01.2011 року УПФУ в Первомайському районі Харківської області складений акт № 39 про те, що позивачем порушено терміни сплати страхових внесків, зазначені в п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року та на його підставі винесено рішення № 38 від 31.01.2011 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені у відповідності до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI положення ст. 106, якими була передбачена відповідальність за вчинення зазначеного порушення були виключені на час застосування до позивача штрафної санкції та пені. Крім того, у грудні 2010 року виникла ситуація, коли доходи міського бюджету не покривали потребу у проведенні видатків зокрема виплати заробітної плати та інших захищених статей. Позивач є розпорядником нижчого рівня і отримує фінансування через головного розпорядника -міського фінансового управління Первомайської міської ради.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції вказав, що позивач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно п.п. 6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на який посилається позивач, визначає зокрема сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але позивач здійснив несвоєчасну сплату за листопад 2010 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того на момент вчинення порушення, а саме 21.12.2010 року діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не визначено таку кваліфікаційну ознаку як наявність вини в діях для застосування штрафних санкцій та накладення пені. Таким чином, відповідач діяв в межах своїх повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства України. На підставі викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи,перевіривши оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно пп. 6 ч. 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
31 січня 2011 року УПФУ в Первомайському районі Харківської області проведено перевірку позивача з питань дотримання строків сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за результатами якого складено акт № 39 від 31.01.2011 року, яким зафіксовані порушення п.6 ст.20 Закону України № 1058-ІV, а саме з 20.12.2010 року по 27.12.2010 року підприємство сплатило недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 303138,01 грн.
Порушення, встановлені при проведенні перевірки, стали підставою застосування до позивача згідно положень п.2 ч.9 ст.106 Закону України № 1058-VI фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків: штраф -30313,81 грн. та пеня 1892,61 грн. - рішення № 38 від 31.01.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI виключено частини першу - дев'яту ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначена редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" почала діяти з 01.01.2011 року.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем у грудні 2010 року здійснено перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за другу половину листопаду 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи.
Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, до якого в силу приписів ст.ст.1,4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР віднесено і пенсійне страхування, та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Оскільки згідно ч.1-9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції, що діяла до набуття законної сили Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків та стягується із страхувальника із нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій
Враховуючи викладене вище, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на неправомірність застосування положень ч.ч. 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як на підставу притягнення до відповідальності.
Щодо посилань представника позивача на те, що він не є розпорядником коштів та направлення надходжень до бюджету на погашення позички, взятої в порядку, визначеному наказом Держказначейства України від 14.06.2010 року № 194, як підстави скасування оскаржуваного рішення, суд зауважує наступне.
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частина 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20 Закону № 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника. Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання протиправним, незаконним та скасування рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року.
Суддя Шевченко О.В.