Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді
суддів Шибко Л.В.,
за участю прокурора
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області Патрикея В. на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 289 КК України України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, ст. 76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч.2 ст. 289 КК України, із врахуванням ст.ст. 69, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржується.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 6 серпня 2010 року, приблизно о 2.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля двору будинку АДРЕСА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, незаконно заволоділи транспортним засобом, чим завдали матеріальної шкоди громадянину ОСОБА_4 на суму 33 тисячі 666 гривень.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судового рішення в частині засудження ОСОБА_2 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджено внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 289 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок його м'якості, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_2 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років суд, як вбачається з вироку, врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, те, що він раніше не судимий, до затримання працював, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, а також пом'якшуючі покарання обставини - повне визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з'явлення із зізнанням, а також і те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.
Також судом було враховано й позицію прокурора, який брав участь у розгляді справи і в судових дебатах просив звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки (а. с. 278).
Таким чином, суд, при призначенні ОСОБА_2 покарання в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи і правильно дійшов висновку про можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Вважати призначене ОСОБА_2 покарання несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційній скарзі, немає підстав. Обране покарання і рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_2, не встановлено.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області - без задоволення.
судді: