Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,
з участю прокурора Тилика Т.М.,
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2010 року.
Зазначеним вироком засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 04.12.2008 року за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 6 місяців,
за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 4 грудня 2008 року, остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2010 року апеляцію засудженого залишено без задоволення, а вирок районного суду без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в середині червня 2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками № 2 і № 6 по вул. Адмірала Головка в м. Кривий Ріг, з метою заволодіння майном ОСОБА_2 із застосуванням до нього насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав належне йому майно, а саме: мобільний телефон «Sumsung U 300» вартістю 1245 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн., наручні часи вартістю 40 грн., сонцезахисні окуляри вартістю 60 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1370 грн.
Крім цього, 28 червня 2008 року, біля 18.00 години, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в під'їзді АДРЕСА_1, на сходовому майданчику другого поверху з метою заволодіння майном ОСОБА_2 застосував до нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, умисно наніс йому удари кулаком та ногою в голову, заподіявши тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого, відкрито викрав його майно, а саме грошові кошти в сумі 300 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить змінити постановлені щодо нього судові рішення та пом'якшити покарання у виді позбавлення волі до 4 років, врахувавши, що потерпілий раніше судимий, неодноразово змінював свої покази, під час подій перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Крім того, засуджений посилається на неповноту та неправильність судового та досудового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України відповідають фактичним обставинам справи й обґрунтовані сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Що ж стосується доводів касаційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність, неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів, то зазначені обставини були предметом розгляду судів першої і апеляційної інстанцій, якими їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ці обставини перегляду в касаційному порядку не підлягають. Тому колегія суддів при розгляді доводів касаційної скарги виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких; дані про особу засудженого, який свою вину не визнав, раніше судимий, позитивно характеризується; обставини, що обтяжують покарання, а саме: рецидив злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію засудженого з аналогічних підстав, відмовив йому у задоволенні скарги на рішення суду з наведенням ґрунтованих мотивів прийняття такого рішення.
Знаходження потерпілого в момент скоєння злочину щодо нього у стані алкогольного сп'яніння та те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, про що зазначає у скарзі засуджений, не може бути підставою для пом'якшення покарання.
За таких обставин підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України та є достатнім й необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
____________ __________ ________________
Шилова Т.С. Сахно Р.І. Пузиревський Є.Б.