Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Міщенка С.М.,
суддів
за участю прокурора Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,
Тилика Т.М.,
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 1 жовтня 2010 року.
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 15 липня 2010 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 9 квітня 2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки та відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його участі у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 18 травня 2009 року проник в квартиру АДРЕСА_1 та таємно викрав гроші у сумі 3500 грн., ювелірні вироби та інші речі на загальну суму 19685 грн.
Розглянувши справу у судовому засіданні, суд дійшов висновку про недоведеність участі ОСОБА_5 у вчиненні цього злочину і постановив виправдувальний вирок.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав всі докази винуватості ОСОБА_5 такими, що здобуті з грубим порушенням кримінально-процесуального закону. Зазначає, що досудове слідство проведено неповно. Суд апеляційної інстанції не перевірив доводів, наведених в апеляційній скарзі обвинувача, а лише зазначив в ухвалі про те, що в їх перевірці немає необхідності. Таке грубе порушення закону призвело до безпідставного залишення в силі виправдувального вироку щодо ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив направити справу на нове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 327 КПК України, виправдувальний вирок постановлюється у випадках, коли не встановлено події злочину, в діянні підсудного немає складу злочину, а також у зв'язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.
Виправдовуючи підсудного, суд зазначив у вироку, що докази, отримані під час проведення оперативно-розшукових заходів та проведені слідчих дій зібрані з грубим порушенням кримінально-процесуального закону, а отже є неналежними та недопустимими. При цьому відхилив як доказ, висновок дактилоскопічної експертизи, згідно якого один відбиток пальця, вилучений з місця пригоди - квартири потерпілих, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_5, пославшись на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні постанова про відібрання відбитків пальців його рук і не з'ясовані обставини отримання його дактилокарти. Також вказав, що органом досудового слідства не проведено належної перевірки факту придбання підсудним фотоапарату, який належав потерпілим, але який було вилучено при обшуку у родичів останнього. Залишились не спростованими показання ОСОБА_5 про те, що він придбав фотоапарат за день до затримання, обмінявши його на штангу з металопрокату.
За висновком суду, органами досудового слідства не доведено, що саме цей фотоапарат був викрадений з квартири потерпілого, оскільки всупереч вимог ч. 2 ст. 186 КК України, він не був пред'явлений понятим для огляду, а в протоколі виїмки не вказано його індивідуальні ознаки. Послався суд і на недозволені методи слідства з боку працівників Яворівського райвідділу міліції ГУМВС України у Львівській області відносно підсудного ОСОБА_5 При цьому зазначив, що постанова від 28 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції була скасована, а матеріали скеровано для проведення додаткової перевірки. З цього ж приводу проводилася перевірка і прокурором Шевченківського району м. Львова, однак жодного процесуального документу не прийнято і в порушенні кримінальної справи не відмовлено.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що при зібранні доказів винності обвинуваченого недоліки досудового слідства дійсно мали місце. Разом з тим, висновок суду про недоведеність участі ОСОБА_5 у вчиненні злочину є передчасним, а твердження про те, що можливості усунення неповноти досудового слідства вичерпані є необґрунтованими.
Органами досудового слідства всупереч вимог статей 22 і 64 КПК України поверхово дослідили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неповнота досудового слідства, з урахуванням особливостей судового розгляду справи, не може бути усунена в судовому засіданні, а тому вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування.
Оскільки апеляційна інстанція під час перегляду справи на зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону уваги не звернула, підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду.
Під час нового розслідування для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи необхідно провести необхідні слідчі дії, дати правильну оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності і залежно від цього в установленому законом порядку вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винної особи.
Обставини, які потрібно дослідити, мають комплексний характер, їх з'ясування потребує аналітичних, оперативних, слідчих та процесуальних рішень, які можливо реалізувати тільки в умовах досудового слідства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15 липня 2010 року та у хвалу Апеляційного суду Львівської області від 1 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити на нове розслідування.
Міщенко С.М. Єлфімов О.В. Шибко Л.В.