Колегія суддів Судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Григор'євої І.В.
суддів Животова Г.О., Крещенка А.М.
за участю прокурора Стратюка О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5
Цією постановою
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого: вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 03.06.2009 року за ч. 1 ст. 304 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України
звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки;
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він в кінці серпня 2009 року, шукаючи металобрухт на смітнику за с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області, знайшов пакунок з коноплею, яку поклав до внутрішньої кишені куртки, після чого незаконно носив при собі для власного вживання без мети збуту. 22.03.2010 року в ході проведення оперативно - профілактичних заходів працівниками міліції під час особистого огляду ОСОБА_5 у внутрішній кишені куртки було виявлено та вилучено пакунок з висушеною та подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно із висновком експерта № 358-х від 18.04.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом (канабіс висушений) масою 68,9 г.
В апеляційній інстанції постанова не переглядалась.
У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону та ставить питання про скасування постанови і направлення справи на новий судовий розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що при звільненні ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності суд належним чином не перевірив чи дійсно останній страждає на наркоманію та потребував лікування від неї, чи добровільно звернувся до лікувального закладу. Крім того, вказує на те, що суд безпідставно стягнув судові витрати з ОСОБА_5
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України суд зобов'язаний звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, особу, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.
Згідно з роз'ясненнями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Приймаючи рішення про закриття справи, суд вказав на те, що ОСОБА_5 добровільно звернувся до лікаря-нарколога та розпочав курс лікування від наркоманії. При цьому суд послався на довідку Чаплинської районної лікарні від 9.08.2010 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 21.07.2010 року добровільно з'явився на прийом до лікаря-нарколога, поставлений на диспансерний облік у лікаря-нарколога з діагнозом "Гашишна наркоманія", отримав необхідне обслідування та курс амбулаторного лікування за місцепроживанням, який закінчив 01.08.2010 року.
Однак належної оцінки цим даним у сукупності з іншими доказами суд не дав.
Медична довідка не містить даних про те, з якого часу ОСОБА_5 розпочав лікування та чи дійсно він страждав на наркоманію і потребував лікування від неї.
Судом не з'ясовано, чи дійсно він звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено у зв'язку з порушенням цієї кримінальної справи і чи дійсно ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки ОСОБА_5 вчинив цей злочин в період іспитового строку, встановленого вироком від 03.06.2009 року.
Крім того, наявна в матеріалах справи медична довідка, на яку послався суд у постанові, невідомо за яких обставин була надана суду, оскільки клопотання про її приєднання до справи суд не вирішував і довідку як доказ в судовому засіданні не досліджував.
За таких обставин рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України не можна визнати обґрунтованим.
Крім того, звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, суд поклав на нього судові витрати у справі, що суперечить вимогам ст. 93 КПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються на засуджених.
За таких обставин постанова районного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого справу необхідно розглянути з дотриманням вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Григор'єва І.В. Крещенко А.М. Животов Г.О.