Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.,
суддів Квасневської Н.Д., Животова Г.О.,
за участю прокурора Пересунька С.В.
розглянула у судовому засіданні 12 квітня 2011 року у м. Києві справу за касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо останнього.
Вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше неодноразово судимого, востаннє - 15 листопада 2000 року за ч. 2 ст. 229-1 КК України, ч. 2 ст. 229-3 КК України остаточно на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, та звільненого 16 червня 2005 року умовно-достроково на 7 місяців 24 дні,
за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі;
за ст. 395 КК України на 5 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 визначено 6 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 16 жовтня 2009 року близько 20 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 Новомиргородського району Кіровоградської області, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків, яка переросла в бійку, двічі вдарив її в обличчя кулаком та ребром лівої долоні в область правої скроні, а коли потерпіла впала, то кілька разів вдарив її ногою в область грудей, внаслідок чого заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді припухлостей м'яких тканин голови, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепу, а також легкі тілесні ушкодження на обличчі, руках, ногах та грудній клітині.
Крім того, ОСОБА_2, щодо якого постановою суду від 23 січня 2009 року було встановлено адміністративний нагляд за місцем проживання строком на 1 рік із встановленням відповідних обмежень, про які засуджений був повідомлений, умисно порушив правила адміністративного нагляду і 30 жовтня 2009 року, 6, 13 і 20-го листопада 2009 року без поважних причин не з'явився для реєстрації у Новомиргородський РВ УМВС України в Кіровоградській області, оскільки з 24 жовтня 2009 року з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив місце постійного проживання та виїхав за межі району і про місце свого перебування відповідний РВ УМВС не повідомляв.
У касаційних скаргах:
- потерпіла ОСОБА_1 посилається на порушення кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства, неправильне застосування кримінального закону. Просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_2 та перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки діями засудженого їй були заподіяні лише легкі тілесні ушкодження, а зазначені у висновку судово-медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження були отримані нею за інших обставин. Зазначає, що у протокол судового засідання внесено не всі її показання. Посилається на поверховий розгляд справи судом апеляційної інстанції;
- засуджений ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень щодо нього у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вважає, що внаслідок його дій ОСОБА_1 були заподіяні лише легкі тілесні ушкодження, а тяжкі тілесні ушкодження їй були заподіяні набагато раніше, що залишилося поза увагою суду. Посилається, що судом безпідставно не взято до уваги клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи щодо потерпілої, зазначає, що воно не внесене до протоколу судового засідання. Вказує, що апеляційний суд не надав вичерпної відповіді на всі доводи апеляції потерпілої.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що їх необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність винності ОСОБА_2 в умисному порушенні правил адміністративного нагляду та правильність кваліфікації його дій за ст. 395 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних по справі доказах, які належно перевірені судом у судовому засіданні. Цей висновок, зокрема, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1, які вона давала під час досудового слідства, про обставини, за яких їй засудженим були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, підтверджувала потерпіла свої показання і під час проведення очної ставки із засудженим, а також під час відтворення обстановки і обставин події, під час якого демонструвала, яким чином і куди саме ОСОБА_2 наносив їй удари. З показань судово-медичного експерта Данілова В.В., який у судовому засіданні повністю підтвердив свій висновок, видно, що тілесні ушкодження могли виникнути у потерпілої за обставин, які вона вказувала при проведенні відтворення обстановки і обставин події. Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді припухлостей м'яких тканин голови, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепу, які утворилися не менше як від 4 травматичних дій тупим предметом і відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а також крововиливи обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки внаслідок множинних травматичних дій тупим предметом. Згідно висновку консультативної комісії лікарів-рентгенологів №281 від 22 жовтня 2009 року, строк отримання травми відповідає 16 жовтня 2009 року.
Зі змісту вироку видно, що, проаналізувавши докази, суд правильно критично поставився до висловлених у судовому засіданні припущень потерпілої та засудженого про те, що діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 були заподіяні лише легкі тілесні ушкодження, а тяжкі тілесні ушкодження були отримані останньою набагато раніше внаслідок насильства іншої особи, оскільки такі показання суперечать іншим доказам по справі, які є послідовними та узгоджуються між собою.
Виходячи з обставин справи, встановлених судом, дії засудженого правильно кваліфіковані за ст. 395 та ч. 1 ст. 121 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_2, суд урахував усі обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу засудженого, та призначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Посилання у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_2 на те, що поза увагою суду залишилося його та ОСОБА_1 клопотання про направлення справи для проведення повторної судово-медичної експертизи спростовується постановою від 26 квітня 2010 року, зі змісту якої видно, що таке клопотання було розв'язане відповідно до вимог закону і судом було відмовлено у його задоволенні (а.с. 210-211).
Доводи про те, що пояснення, які давалися учасниками судового розгляду під час судового слідства, внесені до протоколу судового засідання не в повному обсязі, є непереконливими, оскільки, як убачається з матеріалів кримінальної справи, зауважень на протокол судового засідання подано не було.
З матеріалів справи видно, що доводи касаційних скарг потерпілої та засудженого є аналогічними доводам, що були викладені в їхніх апеляціях, були предметом розгляду апеляційним судом, який ретельно перевірив їх і визнав безпідставними, належно обґрунтувавши свій висновок в ухвалі. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень у справі, не виявлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги потерпілої ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Міщенко С.М. Квасневська Н.Д. Животов Г.О.