донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.05.2011 р. справа №10/364/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючий:
Дучал Н.М.
Судді
Волков Р.В.
Новікова Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - без участі представника
від відповідача - не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
На рішення господарського суду
Запорізької області
Від
14.02.2011р. (підписано 16.02.2011р.)
у справі
№ 10/364/10 (суддя Алейникова Т.Г.)
за позовом
Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
до
про
Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, м. Запоріжжя
стягнення 2 350,74грн.
Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулося з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення 7 137,38грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області посилалося на невиконання відповідачем зобов"язань за договором № 161 від 14.11.2005р. про відшкодування витрат на виконання комплексу робіт, пов"язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території щодо відшкодування відповідачем витрат, пов"язаних з технічним обслуговуванням електрообладнання, відшкодуванням плати за користування земельною ділянкою, послугами охорони, енергопостачання.
Заявою № 1-15/66-581 від 20.01.2011р. позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Запорізькій області заборгованості на загальну суму 4 786,64грн. та просив стягнути з відповідача 2 350,74грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у жовтні 2010р.
Клопотанням № 08-04/288 від 11.02.2011р. відповідач просив відстрочити виконання рішення суду до 01.07.2011р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписано 16.02.2011р.) позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області на користь Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області 2 350,74 грн. основного боргу. Виконання рішення відстрочено до 01.07.11р. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області на користь державного бюджету України 102 грн. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено.
Рішення господарського суду Донецької області мотивоване невиконанням відповідачем зобов"язань за договором № 161 від 14.11.2005р. про відшкодування витрат на виконання комплексу робіт, пов"язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території стосовно неоплати виставлених рахунків; наявністю несплаченого боргу на час розгляду справи в сумі 2 350,74 грн. за охорону приміщення у жовтні 2010р.
Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою про скасування рішення в частині надання відстрочки до 01.07.2011р., так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми процесуального права.
В обґрунтування заявлених вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано негативні наслідки для Головного управління при затримці виконання рішення. Отже, встановлюючи відстрочку виконання рішення суд фактично визначив обов'язок Головного управління утримувати відповідача за власні кошти. Також заявник апеляційної скарги не погоджується з тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що в кошторисі Головного управління, як державної установи, на 2011рік затверджено асигнування на його утримання в обмеженому обсязі. Просить суд апеляційної інстанції розглянути апеляційну скаргу за відсутністю його представника.
Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, у запереченнях № 08-04/579 від 28.03.2011р. на апеляційну скаргу проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним.
Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Розпорядженням № 599-р від 13.10.2003р. Кабінету Міністрів України “Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” адміністративне приміщення загальною площею 7187,6 кв.м за адресою: пр. Леніна 168, м. Запоріжжя, закріплено на праві оперативного управління за Головним управлінням Державного казначейства України у Запорізькій області.
Згідно з договорами оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління від 15.11.2005 №1670/д та 1671/д (зі змінами), що укладені між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та відповідачем, останній є орендарем частини приміщення загальною площею 1109,1 кв.м за адресою: пр. Леніна, 168, м. Запоріжжя.
На виконання підпункту 1.5 договору оренди від 15.11.2005 №1670/д, договору оренди від 15.11.2005 №1671/д та з метою впорядкування відносин щодо відшкодування витрат по утриманню орендованого приміщення між позивачем та відповідачем укладено договір №161 від 14.11.2005р. “Про відшкодування витрат на виконання комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території” (т. 1 а.с. 41).
Згідно підпунктів 1.1.,2.2.5.,2.2.8.,3.1.,3.3 Договору на відшкодування витрат відповідач прийняв зобов'язання відшкодовувати Головному управлінню витрати, пов'язані, зокрема, з технічним обслуговуванням електрообладнання, відшкодуванням плати за користування земельною ділянкою, послугами охорони, енергопостачанням, як питому вагу в загальній вартості вищезазначених послуг, що дорівнює питомій вазі площі, яку займає відповідач з урахуванням площі загального користування, а витрати, пов'язані з подачею питної води, відповідно до показників лічильників.
Відповідно п. 3.4. договору № 161 оплата за фактичні витрати проводиться Балансоутримувачу Судовою адміністрацією протягом одного місяця з моменту надання рахунку та актів виконаних робіт.
На виконання підпункту 3.4. Договору на адресу відповідача Головним управлінням було направлено рахунки для оплати: рахунок від 17.11.2010р. №310 на загальну суму 421,76 грн. для відшкодування плати за користування земельною ділянкою у жовтні 2010 р.; рахунок від 17.11.2010р. №328 на загальну суму 2 350,74 грн. за охорону приміщення у жовтні 2010 р.; рахунок від 17.11.2010р. №326 на загальну суму 3903,63 грн. за електроенергію у жовтні 2010 р.; рахунок від 17.11.2010р. №329 на загальну суму 201,52 грн. за передачу електроенергії та використання технологічних електричних мереж на передачу електроенергії у жовтні 2010 р.; рахунок від 17.11.2010р. №327 на загальну суму 259,73 грн. за воду і стоки у жовтні 2010 р.., які станом на час звернення до суду сплачені не були.
В період провадження у справі, у зв"язку з частковою сплатою відповідачем рахунків на загальну суму 4 786,64 грн., позивач зменшив розмір позовних вимог на вказану суму, та просив стягнути з відповідача 2 350,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов"язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у жовтні 2010р.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Отже, остаточні вимоги позивача складали суму 2 350,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов"язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у жовтні 2010р.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як це вірно зазначено судом першої інстанції, борг відповідача складає 2 350, 74 грн., тому обґрунтованим є висновок місцевого суду про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, м. Запоріжжя 2 350,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у жовтні 2010р.
Разом з тим, безпідставним є припинення господарським судом Запорізької області провадження у справі стосовно сплаченої відповідачем суми 4786,64 грн., з посиланням на п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Заявою № 15-15/66-581 від 20.01.2011р. позивач, користуючись правом, наданим позивачеві ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача заборгованість щодо відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у жовтні 2010р. у розмірі 2 350,74грн.
Зазначене свідчить, що позивач остаточно визначився з позовними вимогами, які складали 2 350,74 грн. за охорону приміщення у жовтні 2010р. Отже, розгляду підлягали вимоги позивача в розмірі 2 350,74 грн. Застосування судом п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку є помилковим.
Відповідно до п.6 ст. 83 Господасрького процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у відповідний строк. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування вимоги щодо відстрочення виконання рішення господарського суду відповідач посилається на те, що Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, як державна установа, фінансується за рахунок Державного бюджету України та не завжди має можливість вчасно відшкодовувати витрати за деякі послуги. Неможливість будь-яким чином впливати на виділення коштів з Державного бюджету України не робить відповідача винним у несвоєчасному відшкодуванні витрат, пов'язанних з утриманням будівлі. Згідно помісячного плану фінансування на 2011р. затверджено кошторис Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області на 2011р., відповідно до яких заплановано виділення державою коштів для сплати існуючої заборгованості на червень 2011р. Через недостатність кошторисних призначень по всіх видах поточних витрат (КЕКВ 5000) проведення помісячного перерозподілу в межах затвердженого кошторису є неможливим. Зазначене об'єктивно ускладнює виконання рішення суду і робить його неможливим у невідкладному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, фінансове становище та неможливість негайного виконання рішення відповідач підтверджує копією таблиці щодо стану фінансування на 2011р. та помісячним планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2011р.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання відповідача стосовно відстрочення виконання судового рішення до 01.07.2011р.
За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено невірне застосування судом норм процесуального права, в частині припинення провадження у справі щодо вимог на суму 4 786,64 грн., що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для зміни рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписане 16.02.2011р.) по справі № 10/364/10. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області є законним та підлягає залишенню без змін.
Результати апеляційного провадження у справі № 10/364/10 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписано 16.02.2011р) у справі № 10/364/10 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписане 16.02.2011р.) у справі № 10/364/10 змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписане 16.02.2011р.) у справі № 10/364/10 абзац четвертий наступного змісту "В іншій частині позову провадження у справі припинити".
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (підписане 16.02.2011р.) у справі № 10/364/10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: Р.В.Волков
Р.Г.Новікова
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО