Іменем України
04 травня 2011 року справа № 5020-470/2011
За позовом Заступника прокурора м. Севастополя
(вул. Л. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011) та
Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради
(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)
до відповідача -Публічного акціонерного товариства «Фармація»
(вул. М. Музики, буд. 52 А, м. Севастополь, 99007)
про стягнення 78 987,55 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивачів - 1). не з'явився, 2). ОСОБА_1 -юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреність № 2-ю від 04.01.2011 (копія довіреності у справі),
Від відповідача -ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 5 від 10.01.2011 (копія довіреності у справі),
Від прокурора -Радулов А.Д. -прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № НОМЕР_1 від 09.03.2011.
Суть спору:
Заступник прокурора м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради із позовом до Публічного акціонерного товариства «Фармація»про стягнення 78 987,55 грн., у тому числі 78 250,56 грн. заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання, 617,48 грн. пені та 3% річних у розмірі 119,51 грн.
Представники прокурора та другого позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Перший позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 29.03.2011 та від 19.04.2011 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив від 27.04.2011 на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав та, посилаючись на складне фінансове становище, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення на травень-липень 2011 року рівномірно.
Проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення представники прокурора та другого позивача не заперечували.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд
08.02.2006 між сторонами був укладений договір № 64 купівлі-продажу теплової енергії.
Відповідно до п. 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, продавець (другий позивач) зобов'язувався передати покупцю (відповідачу) теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно і належної якості, а покупець -прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами.
Згідно з п. 2.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що продавець має попередити покупця через засоби масової інформації.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по усіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, згідно виставленого продавцем рахунку у сумі не менш ніж 50 % від суми нарахування за спожиту теплову енергію у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком за фактично відпущену теплову енергію (п. 4.6. договору).
Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифів, які діють на день одержання теплової енергії. Рахунок вважається одержаним покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неодержання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.7. договору).
На виконання умов вказаного договору, другий позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури за січень-лютий 2011 року, належно завірені копії яких додані до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед другим позивачем не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед другим позивачем у сумі 78 250,56 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед другим позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно з п.п. 2 п. 6.1. вищезазначеного договору, покупець несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним договором за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку другого позивача, відповідачу нараховано 617,48 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку другого позивача, нараховано 3 % річних у сумі 119,51 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
Контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, пені та 3% річних, здійснені другим позивачем, відповідачем суду не надано.
Факт наявності заборгованості відповідача перед другим позивачем в сумі 78 987,55 грн., у тому числі 78 250,56 грн. заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання, 617,48 грн. пені та 3% річних у розмірі 119,51 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
Також, як було зазначено вище, відповідач у вказаному відзиві від 27.04.2011 на позовну заяву просив надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення на травень-липень 2011 року рівномірно.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони, суд розглядає це питання у судовому засіданні та у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.
У зв'язку з тим, що представники прокурора та другого позивача не заперечували проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення та враховуючи те, що це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства «Фармація»про надання йому розстрочки виконання судового рішення на 3 місяці, зі сплатою по 26 329,18 грн. у травні та червні 2011 року та 26 329,19 грн. у липні 2011 року.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, з наданням відповідачу розстрочки виконання рішення суду згідно вищевказаного графіку.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників процесу про складення повного рішення 06.05.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52 А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або на інші рахунки) 78 987,55 грн., у тому числі 78 250,56 грн. заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання, 617,48 грн. пені та 3% річних у розмірі 119,51 грн., зі сплатою по 26 329,18 грн. у травні та червні 2011 року та 26 329,19 грн. у липні 2011 року.
3). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52 А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито у розмірі 789,88 грн.
4). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52 А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 06.05.2011.