"04" травня 2011 р.
Справа № 5004/794/11
За позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" від іменні якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" м.Луцьк
до відповідачів Спільного українсько-німецького підприємства "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк
Закритого акціонерного товариства Волинської оптово - роздрібної фірми "Галант", м. Луцьк
про стягнення 740 269 грн. 61 коп.
Суддя: Кравчук А. М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 31.12.2010 року №311210
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач - ПАТ "Імексбанк" від імені якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" у м.Луцьк просить стягнути солідарно з відповідачів - спільного українсько-німецького підприємства "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та закритого акціонерного товариства Волинської оптово - роздрібної фірми "Галант" заборгованість в сумі 740 269 грн. 61 коп., в т. ч. 392 933 грн. 33 коп. основного боргу згідно договору кредиту за овердрафтом №125/07 від 13.11.2007 року, 293 436 грн. 55 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 53 899 грн. 73 коп. пені та судові витрати по справі:
7 402 грн. 70 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 19.04.2011 року щодо подання обгрунтованого розрахунку пені на відсотки із зазначенням нарахованих відсотків за місяць, строку сплати, періоду нарахування тощо не виконав.
Відповідачі пояснення по суті позовних вимог не подали, в судове засідання повноважних представників не направили.
29.04.2011 року відповідачі через канцелярію суду подали заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки повноважних представників в судове засідання.
Клопотання відповідачів судом відхилені як необґрунтовані та непідтверджені доказами. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідачі не надали жодних доказів неможливості участі їх представників у судовому засіданні, не зазначили, участь яких саме представників не можуть забезпечити.
Ухвалою суду від 19.04.2011 року явка представників сторін не визнана обов'язковою, відповідачі ухвалу суду від 19.04.2011 року про порушення провадження у справі отримали 22.04.2011 року, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 28, 29) та мали можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності, видати довіреності іншим представникам.
Дії відповідачів щодо невиконання вимог ухвали суду від 19.04.2011 року, подання необгрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
13 листопада 2007 року між АКБ „Імексбанк” в особі Волинської філії АКБ „Імексбанк” (правонаступником АКБ „Імексбанк” є ПАТ „Імексбанк” згідно п. 1.1 Статуту) та відповідачем - спільним українсько-німецьким підприємством "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір кредиту за овердрафтом №125/07 (далі договір, а. с. 6-8).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 ЦК України ).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору №125/07 від 13.11.2007 року.
Згідно п. п. 1.1.1, 1.1.2, 2.4.1, 2.4.3 договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит, що не може перевищувати розмір ліміту Овердрафту в сумі 400 000 грн. із строком користування до 12.11.2008 року для поповнення обігових коштів, а відповідач - забезпечити повне повернення отриманого кредиту та сплачувати відсотки за фактичне користування коштами в розмірі 19% річних , а у разі прострочення кінцевого терміну погашення кредиту сплатити відсотки за його користування у розмірі 38% річних починаючи з дня прострочення. Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Додатковою угодою №125/07/01 від 02.04.2008 року збільшено розмір відсотків за користування коштами до 20% річних, додатковою угодою №125/07/02 від 30.04.2008 року - до 28% річних. Додатковою угодою №125/07/03 від 04.06.2008 року сторони погодили, що у разі прострочення кінцевого терміну погашення кредиту відповідач, починаючи з першого дня прострочки сплачує позивачу подвійну відсоткову ставку за його використання від суми простроченої заборгованості.
На виконання умов договору позивач згідно заявки відповідача (а. с. 14) надав відповідачу кредит в сумі 392 933 грн. 33 коп., що стверджується випискою про операції (а. с. 15).
Відповідач в порушення умов договору кредит не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 392 933 грн. 33 коп.по сплаті кредиту та 293 436 грн. 55 коп. по сплаті відсотків за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 4.1 договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
З нарахованої позивачем пені в сумі 53 899 грн. 73 коп., що нарахована на суму кредиту та відсотки за користування кредитом, підставна та підлягає до стягнення пеня в сумі 46 764 грн. 45 коп., нарахована на суму кредиту - 392 933 грн. 33 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (24%) за 181 день - з 13.11.2008 року по 12.05.2009 року (392 933 грн. 33 коп. х 24% / 365 х 181 = 46 764 грн. 45 коп.).
Позовні вимоги в частині стягнення 7 135 грн. 28 коп. пені, що нарахована на відсотки за користування кредитом, слід залишити без розгляду на підставі п. 5
ст. 81 ГПК України у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвал суду без жодних на те причин. Так, витребуваний ухвалою суду від 19.04.2011 року обгрунтований розрахунок пені на відсотки із зазначенням нарахованих відсотків за місяць, строку сплати, періоду нарахування тощо не потребував тривалої підготовки, позивач не навів не лише поважних, але й жодних причин неможливості виконання вимог ухвали суду до судового засідання, для чого йому був наданий достатній час.
Разом з тим 23.06.2008 року АКБ „Імексбанк” в особі Волинської філії АКБ „Імексбанк” укладено договір поруки №125/07-2 із закритим акціонерним товариством Волинською оптово - роздрібною фірмою "Галант" (далі - договір поруки, а. с. 12).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Згідно п. п. 1.1, 3.1, 3.4 договору поруки поручитель зобов'язувався у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання відповідачем - СП УНП «Вест - Україна» у формі ТзОВ зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій по кредиту за основним договором. У випадку порушення СП УНП «Вест - Україна» у формі ТзОВ зобов'язання за кредитним договором поручитель зобов'язувався самостійно виконати зазначений обов'язок боржника на підставі письмової вимоги кредитора протягом одного робочого дня від дати отримання вимоги. У випадку порушення СП УНП «Вест - Україна» у формі ТзОВ зобов'язання за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 4.2.4 договору поруки він припиняє свою дію після повного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, чинність договору поруки на день розгляду справи, залишення вимог позивача (а. с. 34-38) без відповіді і задоволення, господарський суд дійшов висновку про стягнення заборгованості з відповідачів: СП УНП «Вест - Україна» у формі ТзОВ та ЗАТ Волинської оптово - роздрібної фірми "Галант" солідарно.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі
7 331 грн. 34 коп. та 233 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на них.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк, вул. Тухачевського, 16, р/р 26006107335001 у відділенні №338 АТ «Імексбанк» м. Луцьк, МФО 303655, код 25083791 та Закритого акціонерного товариства Волинської оптово - роздрібної фірми "Галант", м. Луцьк, вул. Тухачевського, 16
код 01565572 на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" від імені якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" у м.Луцьк, м. Луцьк, пр. Волі, 17, код 20971504
- 392 933 грн. 33 коп. основного боргу, 293 436 грн. 55 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 46 764 грн. 45 коп. пені, 7 331 грн. 34 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 233 грн. 71 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 740 699 грн. 38 коп. (сімсот сорок тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн. 38 коп..).
3. Позовні вимоги про стягнення 7 135 грн. 28 коп. пені залишити без розгляду.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А. М. Кравчук
Повний текст рішення
складено та підписано
05.05.11