"04" травня 2011 р.
Справа № 5004/790/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива експо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Логістікс"
про тягнення 2 216 грн. 72 коп.
Суддя Кравчук А. М.
Представники:
від позивача: н/з.
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Нива експо" просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Логістікс" 2 216 грн. 72 коп., в тому числі: 1 309 грн. 03 коп. основного боргу згідно договору купівлі - продажу від 01.02.2010 року №2010/05, 32 грн. 49 коп. річних, 113 грн. 62 коп. збитків від інфляції, 107 грн. 07 коп. пені, 654 грн. 51 коп. штрафу та судові витрати по справі: 102 грн.
00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 19.04.2011 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 20, 21).
В процесі судового розгляду даної справи від позивача надійшла заява від 29.04.2011 року №291 про відмову від позову у зв'язку зі сплатою відповідачем коштів в сумі 2 216 грн. 72 коп. 19.04.2011 року.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
1 лютого 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Нива експо" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Логістікс" був укладений договір №2010/05 (далі договір, а. с. 5).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 01.02.2010 року №2010/05.
Згідно п. п. 1.1, 1.3, 2.2, 4.2, 5.2, 5.3 договору позивач зобов'язувався постачати відповідачу продовольчі товари, право власності на які переходить до відповідача у момент передачі товару, що оформляється належним чином уповноваженими представниками сторін (накладна, акт і ін.) у письмовій формі, а відповідач - приймати товар, кількість, найменування та ціна якого вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною договору, та оплачувати його вартість на протязі 14 -ти календарних днів з моменту переходу права власності на товару. За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу та несе відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України. У випадку несплати відповідачем отриманого товару протягом 50 днів з моменту підписання накладної, що засвідчує момент передачі товару, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% від несплаченої суми.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 739 грн. 42 коп., що стверджується накладною від 30.05.2010 року (а. с. 9).
В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, отриману 28.02.2011 року претензію від 24.02.2011 року №1 про сплату заборгованості в сумі 1 309 грн. 03 коп. залишив без відповіді та задоволення.
Заборгованість відповідача на день звернення позивача з позовом до суду становила 1 309 грн. 03 коп., підтверджена матеріалами справи, і підлягала до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем 32 грн. 49 коп. річних за період з 14.06.2010 року по 11.04.2011 року та 113 грн. 62 коп. збитків від інфляції за період з липня 2010 року по березень 2011 року підставні та підлягали до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.5.3 договору домовились, що у випадку несплати відповідачем отриманого товару протягом 50 днів з моменту підписання накладної, що засвідчує момент передачі товару, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% від несплаченої суми.
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).
Договір від 01.02.2010 року №2010/05 не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 5.3, не визнавався. Відповідач оплату товару прострочив більше, ніж на 50 днів, тому сплата штрафу є його договірним зобов'язанням.
Нараховані позивачем 654 грн. 51 коп. штрафу підставні і підлягали до стягнення згідно п. 5.3 договору.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Нарахована позивачем пеня в сумі 107 грн. 07 коп. за період з 14.06.2010 року по 14.12.2010 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ підставна та підлягала до стягнення в силу ст. 232 ГК України, п. 5.2 договору.
Проте, відповідач 19.04.2011 року сплатив 2 216 грн. 72 коп. заборгованості, у зв'язку з чим позивач подав заяву про відмову від позову.
Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Відповідно до ст.78, п.4 ст.80 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, а господарський суд у випадку прийняття такої відмови припиняє провадження у справі.
Відмова позивача від позовних вимог підписана директором ТОВ «Нива експо» Руденьким А.О., що діє в межах повноважень, наданих йому Статутом товариства, не суперечить законодавству, не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.
За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, заборгованість сплачена ним 19.04.2011 року - після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява надіслана позивачем 13.04.2011 року), то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Керуючись ст. 22, 44,49,78, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нива експо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Логістікс" про стягнення 2 216 грн. 72 коп. припинити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Логістікс", с. Зміїнець Луцького району, вул. Березова, 22 (фактична адреса:
м. Луцьк, вул. Карбишева, 1), код 35607079, р/р 26001233216 в Тернопільській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 338813 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нива експо", смт. Черняхів Житомирської області, вул. Коростенська, 101, код 32578852, р/р 26001233216 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Київ, МФО 380805
- 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,
236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 338 грн. 00 коп. (триста тридцять вісім грн.
00 коп.).
Суддя А. М. Кравчук