"27" квітня 2011 р.
Справа № 5004/746/11
за позовом Приватне підприємство "Максі-Ойл"
до відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Волиньвтормет"
про стягнення 2 000 000 грн. 00 коп. заборгованості
Суддя: Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 20.04.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №324 від 27.04.2011р.
Суть спору: Приватне підприємство "Максі-Ойл" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Волиньвтормет" 2 000 000 грн. 00 коп. (попередньої оплати за майбутню поставку товару) на виконання умов укладеного між сторонами договору №09/02 від 11.02.2011р.
Ухвалою господарського суду від 13.04.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав та просив суд задовольнити останній в повному об'ємі. Крім того, зазначив, що судові витрати по справі, зокрема, витрати щодо сплати державного мита в сумі 20 000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. слід покласти на відповідача, враховуючи те, що спір до суду було доведено з вини останнього.
Також за участю учасників судового процесу, в судовому засідання з'ясовано, що в платіжному дорученні №147 від 11.02.2011р. (а.с. 5), а саме, в графі призначення платежу, зазначено не правильно дату договору (№09/02 від 09.02.2011р.). Проте, так як встановлено з матеріалів справи, а також наданому на вимогу суду оригіналу договору №09/02 від 11.02.2011р., останній датований - 11.02.2011р.. Представник позивача даний факт спростував, тим що це є технічною помилкою, про що не заперечив представник відповідача.
Відповідач у поясненнях від 27.04.2011р. (вх. від 27.04.2011р. №01-29/5703/11) визнав позов в повному обсязі та не заперечив проти його задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
11.02.2011р. між Приватним підприємством "Максі-Ойл" (покупець), м. Одеса та Відкритим акціонерним товариством "Волиньвтормет" (постачальник), м. Луцьк було укладено договір №09/02, у відповідності до умов котрого ВАТ "Волиньвтормет" було взято на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність товар (лом та відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002), а ПП "Максі-Ойл" - прийняти та оплатити даний товар (а.с.6-8).
11.02.2011р. між сторонами була підписана Специфікація №1 до договору (а.с. 9), відповідно до умов якої відповідач зобов'язався поставити позивачу лом чорних металів в кількості 685,0 тонн, за ціною за 1 тонну - 3 2000 грн., загальна вартість товару склала 2 192 000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікації, яка являється додатком до договору та невід'ємною частиною останнього. В специфікації до договору вказуються відомості про товар, поставка якого буде здійснена у відповідності до договору: найменування; строк поставки; умови поставки; ціна; кількість; загальна вартість поставки по специфікації.
Згідно п. 5.5 договору №09/02 за згодою сторін можлива попередня передоплата.
Відповідно до п. 5.6. договору після отримання попередньої оплати, постачальник зобов'язаний поставити партію товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання передоплати. У випадку не виконання даних умов, постачальник зобов'язується повернути суму отриманої попередньої оплати в термін двох банківських днів з моменту закінчення строку, в термін якого повинна була бути проведена поставка товару.
На виконання умов зазначеного договору покупець - приватне підприємство "Максі-Ойл" (п. 5.6 договору) за домовленістю між сторонами перерахувало відповідачу - ВАТ "Волиньвтормет" 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №147 від 11.02.2011р. (а.с.5).
Проте, відкритим акціонерним товариством "Волиньвтормет" взяті на себе згідно договору №09/02 від 11.02.2011р.р. зобов'язання в частині поставки товару (у строки, порядку та розмірах, визначених специфікацією №1 від 11.02.2011р.) не виконало, а саме не поставило позивачу товару на загальну суму 2 192 000,00 грн. (а.с.9).
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього оригіналами договору №09/02 від 11.02.2011р., платіжним дорученням №147 від 11.02.2011р., вимогою №1003/2 від 10.03.2011 р.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладений Приватним підприємством "Максі-Ойл", м. Одеса та Відкритим акціонерним товариством "Волиньвтормет", м. Луцьк договір від 11.02.2011 р. №09/02 за своєю природою є договором купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 220 ГК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Як було зазначено вище, факт сплати позивачем 2 000 000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №147 від 11.02.2011р. Відтак, в силу умов договору №09/02 від 11.02.2011р. у відповідача виник обов'язок щодо поставки позивачу попередньо оплаченого ним товару чи повернення коштів в сумі 2 000 000,00 грн.
10.03.2011р. у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу ВАТ "Волиньвтормет" було направлено претензію за №1003/2 (а.с. 4) з вимогою повернути 2 000 000,00 грн. попередньої оплати за поставку товару, яка виникла у зв'язку з недопоставкою товару.
На зазначену вимогу ВАТ "Волиньвтормет" листом від 21.03.2011р. за №267 надало відповідь, що умови договору №09/02 від 11.02.2011р. не виконані у зв'язку із виробничим труднощами в товаристві, та просило збільшити строк поставки товару або строк повернення грошових коштів.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору №09/02 від 11.02.2011р., здійснення позивачем попередньої оплати в сумі 2 000 000,00 грн. та не поставку відповідачем товару на зазначену суму, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 2 000 000,00 грн.
Сума заборгованості 2 000 000,00 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відповідачем у судовому засіданні визнана в повному обсязі.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок відкритого акціонерного товариства "Волиньвтормет".
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 509, 526, 527, 530, 536, 599, 612, 655, 663, 692, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Волиньвтормет" (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00193074) на користь приватного підприємства "Максі-Ойл" (65005, м. Одеса, вул.. Дальницька, 25/1, каб. 75, код ЄДРПОУ 33072234) 2 000 000,00 грн. суми попередньої оплати, 20 000,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя В. О. Кравчук
Повний текст рішення
складено та підписано
04.05.11