79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.04.11 Справа № 3/212(10)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Артек ЛТД”, м. Львів №26 від 16.03.11
на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11
у справі № 3/212(10)
за позовом: Львівського спецуправління “Сантехмонтаж”№539 державного підприємства відкритого акціонерного товариства “Промхімсантехмонтаж”, м. Львів
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Артек ЛТД”, м. Львів
про стягнення 32 166,95 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність № 31/03 від 31.03.10); Кропивник Р.Г. -керівник;
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не поступило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) (суддя Н.Березяк) позовні вимоги Львівського спецуправління “Сантехмонтаж” № 539 державного підприємства відкритого акціонерного товариства “Промхімсантехмонтаж” задоволено частково: вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артек Лтд” на користь Львівського спецуправління „Сантехмонтаж” № 539 державного підприємства відкритого акціонерного товариства „Промхімсантехмонтаж” 23 317, 08 грн. -основного боргу, 4 817, 61 грн. -інфляційних втрат, 1 272, 54 грн. - 3 % річних, 294, 07 грн. державного мита та 215, 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Артек ЛТД” - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з'ясування судом обставин справи, а також порушення місцевим господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на порушення позивачем умов контракту № 62 від 22.11.07, а саме п.п. 1.2, 2.1, оскільки позивачем перевищено вартість робіт, визначену проектно-кошторисною документацією, на 80 925, 72 грн. Крім того, скаржник зазначає про наміри замовника за контрактом звертатися з позовами до суду про стягнення коштів, в т.ч. і з позивача, за роботи, виконані з порушенням тендерної документації. На підставі викладеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) скасувати.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 27.04.11.
Позивач - Львівське спецуправління “Сантехмонтаж” № 539 державного підприємства відкритого акціонерного товариства “Промхімсантехмонтаж” -проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) просить залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
В судове засідання 27.04.11 скаржник явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
В судовому засіданні 27.04.11 представники позивача підтримали доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Господарським судом Львівської області при розгляді спору між сторонами вірно встановлено, факт укладення між 22.11.09 між сторонами у справі контракту № 62 про виконання робіт по монтажу систем вентиляції спального корпусу №1 ДП “Санаторій “Кришталевий палац” по вул. Суховоля,35 в м. Трускавець, згідно п.п. 11 якого Замовник (відповідач у справі) передає, а Підрядник (позивач у справі) приймає на себе виконання власними і залученими трудовими та матеріально -технічними ресурсами і засобами всі передбачені замовленням роботи по монтажу систем вентиляції спального корпусу № 1 ДП “Санаторій “Кришталевий палац” по вул.Суховоля,35 в м.Трускавець.
Встановлено господарським судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, підписаних відповідачем, факт виконання позивачем передбачених контрактом робіт по монтажу систем вентиляції спального корпусу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати, передбачені п.п.2.2, 2.3 контракту, виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 317,08 грн. (акт звірки розрахунків станом на 26.10.10).
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, господарський суд першої інстанції вірно застосував норми ст. 509 ЦК України щодо поняття та юридичного змісту зобов'язання, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України щодо обов'язку належного та в строк виконання зобов'язань сторонами та недопустимості односторонньої відмови від їх виконання.
Доказів оплати вартості виконаних робіт відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Щодо посилань відповідача, викладених ним в апеляційній скарзі, то колегія судів зазначає, що їм надано належну оцінку місцевим господарським судом при розгляді спору. Зокрема, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що підписаний контракт № 62 не містить загальної вартості всього робіт по монтажу вентиляції та не містить терміну виконання робіт, а виконані позивачем роботи на суму 233 564,40 грн. перевищили загальну вартість робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією. Зокрема, господарським судом вірно встановлено, що об'єми виконання робіт змінювались в процесі будівництва, про що складались акти в присутності представників ДП “Санаторій “Кришталевий палац” і відповідача, які ними підписані і погоджені.
Беручи до уваги наведене, вірно застосовані судом першої інстанції норми чинного матеріального права, а також зважаючи на встановлений у п. 2.2 Контракту № 62 обов'язок відповідача проводити оплату за фактично виконані роботи, господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.
Вірним, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, є також застосування місцевим господарським судом при розгляді позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 817, 61 грн. збитків від інфляційних процесів та 1 272, 54 грн. -3% річних, положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно яких вказані інфляційні та 3 % річних віднесено до структури суми боргу, сплата яких безпосередньо пов'язана законодавцем з обов'язком сплати боржником, який прострочив, основної суми боргу.
Щодо позовних вимог в частині стягнення нарахованої позивачем за період з 06.12.08 по 04.06.09 пені в сумі 2759,72 грн., то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові в цій частині у зв'язку із пропуском позивачем встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 строку позовної давності.
Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 21.02.11 у справі № 3/212(10) прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області 21.02.11 у справі № 3/212(10) залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник