04.05.2011 року Справа № 31/12-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач
суддів: Прокопенко А.Є., Герасименко І.М.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №142 від 22.04.11;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1 від 14.01.11;
від третьої особи: ОСОБА_3 представник, довіреність №19-56/01 від 17.01.11
розглянувши апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ та регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі № 31/12-11
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ
про стягнення неустойки
за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ
до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління статистики у Дніпропетровській області.
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.11 (суддя Єременко А.В.) позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задоволено частково. З фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стягнуто 17 411грн. 10коп. неустойки, 174грн.11 коп. держмита, 171грн. 29коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог позивача за первісним позовом та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В свою чергу, не погоджуючись з рішенням суду регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить його скасувати частково, в частині відмови регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у стягненні неустойки у розмірі 6 577грн. 44 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги регіонального відділення в повному обсязі.
Головне управління статистики у Дніпропетровській області залишає прийняття рішення на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд
Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір від 01.09.2005р. № 12/02-1869-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: вбудованого приміщення будівлі площею 50,6 кв.м, розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Дніпропетровській області.
Відповідно додаткової угоди від 06.03.2007 р. до договору оренди від 01.09.05р. № 12/02-1869-ОД п.п. 3.1, 3.3 договору викладені в новій редакції: орендна плата у розмірі 716грн. 66 коп. перераховується таким чином: 50% державного бюджету України - у розмірі 358грн. 33коп.; 50 % балансоутримувачу - у розмірі 358грн. 33 коп.
Згідно додаткової угоди від 10.05.2007р. до договору оренди від 01.09.05 р. № 12/02-1869-ОД цей договір пролонговано до 01.09.2007 р.
У відповідності до додаткової угоди від 10.10.2007 р. до договору оренди від 01.09.05р. № 12/02-1869-ОД, цей договір пролонговано до 01.05.2008 р.
Додатковою угодою від 02.07.2008 р. до договору оренди від 01.09.05р. № 12/02-1869-ОД цей договір пролонговано до 01.01.09 р.
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно п.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 10.8 договору встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- загибелі орендованого майна;
- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;
- банкрутства орендаря;
- в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
На виконання статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.1 договору оренди регіональне відділення направило відповідачу лист від 13.01.09 р. № 18-03-00206 про те, що спірний договір припинив свою дію з 01.01.2009р. та необхідність повернення орендованого майна.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не повернула орендоване приміщення згідно акту приймання-передачі і продовжує безпідставно користуватися державним майном у позадоговірний період.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 525 України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Крім того, згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Сума неустойки за користування річчю за час прострочення, за розрахунком позивача, складає 23988грн. 54коп. за період з 01.01.09 по 30.09.10.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності із ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності з частинами 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На застосуванні позовної давності фізична особа-підприємець ОСОБА_4 наголошувала у заяві від 20.01.11 № 20-01/11-2 (т.2, а.с.1-2).
За змістом ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положення ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України не містить застереження щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю більш як на 6 місяців, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди. Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має узгоджуватися з нормою ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) (ч.1 ст. 230 і ст.232 Господарського кодексу України).
Оскільки обов'язок повернути об'єкт нерухомості виник у відповідача з 01.01.09, про що вказувалось вище, то у відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є обґрунтованим за 6 місяців, тобто до 01.07.09. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області подало позов 16.12.10. В такому випадку річний строк позовної давності на момент звернення позивача до господарського суду вже скінчився.
Будь-яких клопотань про відновлення цього строку з доказами поважності причин його пропуску позивачем не надано ані до господарського суду, ані до апеляційного господарського суду, докази цього у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене вимоги позивача є обґрунтованими, але не підлягають задоволенню через пропуск строків позовної давності.
Висновок суду першої інстанції ґрунтується на помилковому розширеному тлумаченні змісту норми ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка в дійсності не містить положень щодо сплати орендарем неустойки у розмірі подвійної плати за весь час прострочення.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19.01.10 у справі № 11/59, від 14.12.10 у справі № 4/49-42, від 09.02.11 у справі № 07/86-42.
Також у січні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке є об'єктом оренди за договором № 12/02-1869-ОД.
Зважаючи на те, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.09.2005 року №12/02-1872-ОД вважається припиненим з 01.01.2009 року, зустрічні позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні орендованим майном задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи вищевикладене позивач за зустрічним позовом не має ні статусу власника нерухомості, ні будь-якої іншої особи, яка при наявності належних правових підстав, зокрема, як орендар, здійснює свої повноваження щодо користування майном.
Крім цього, зустрічна позовна заява не містить та до неї не надано жодного доказу у розумінні ст.ст.32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують в який саме спосіб та якими діями чиняться перешкоди позивачеві у користуванні об'єктом нерухомості.
З урахуванням викладеного підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. Між тим резолютивна частина рішення не містить висновку суду за результатами розгляду зустрічної позовної заяви.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами відповідача, наведеними в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.11 у справі № 31/12-11 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«У задоволенні первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.»
3. Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 87 грн. 06 коп. держмита по апеляційній скарзі, видавши наказ.
4. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 з держбюджету 32 грн. 94 коп. держмита, зайво перерахованого при поданні апеляційної скарги по платіжному дорученню від 24.02.11 № 292, яке знаходиться у судовій справі.
5. Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Виконання п.3 резолютивної частини цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя І.М. Герасименко
повний текст постанови виготовлений 05.05.11р.