73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
05.05.2011 Справа № 5024/467/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 - ю/к, дов. 21.07.2008р.
від відповідача: ОСОБА_2- пров. спец., дов. № 199 від 14.2.2011р.
у відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон
до Херсонського обласного військового комісаріату, м.Херсон
про стягнення 59519,75грн.
Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 05.04.2011р., якою розгляд справи відкладався.
Провадження у справі порушено за позовом про стягнення заборгованості за користування телефонним зв'язком, пені, втрат від інфляції та відсотків річних у зв'язку з прострочкою платежів.
Відповідач визнав позов щодо боргу, пославшись на певні обставини (статус, відсутність бюджетного фінансування т.і.), просить відмовити щодо вимог про втрати від інфляції та відсотки річних з огляду на твердження про застосування у справі ч.3 ст.226 ГК України і про непідтвердження позивачем розміру величин інфляції у спірний період прострочки платежів. Заявою (вх.№2/1769 від 05.05.2011р.) відповідач просить застосувати позовну давність щодо вимог до пені.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
У справі № 5024/467/2011 суд не встановив, щоб визнання відповідачем позову щодо стягнення боргу суперечило законодавству, або порушувало чиї-небудь права, охоронювані законом інтереси.
Станом на час вирішення спору відповідач дійсно має перед позивачем борг в сумі 52507,35грн. за надані районним (міському, обласному) військовим комісаріатам телекомунікаційні послуги в період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.
Позов про стягнення 52507,35грн. боргу суд задовольняє на підставі наведеної ч.5 ст.78 ГПК України.
При цьому судом взято до уваги, що відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відтак, мотивувальна частина цього судового рішення про стягнення 52507,35грн. відповідає наведеному п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р.
Заперечення відповідача щодо стягнення 1502,91грн. в якості 3% річних та 4896,06грн. втрат від інфляції не приймаються до уваги враховуючи наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора окрім боргу має сплатити втрати від інфляції та 3% річних, якщо інший відсоток не встановлений договором або законом.
Відсотки річних (3%) за період прострочки з липня 2009р. по грудень 2010р. складають 1502,91грн., втрат від інфляції за цей же період складають 4896,06грн. Наведені позивачем розрахунки цих сум (т.1 а.с.8-16) судом перевірені, вони є правильними.
Таким чином вимоги про стягнення 1502,91грн. в якості 3% річних та 4896,06грн. втрат від інфляції є обґрунтованими у повному обсязі.
Позивачем заявлено пеню в сумі 613,44грн. за період прострочки платежу з 01.07.2009р. по 31.12.2009 р.
Статтею 232 ГК встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в 1 рік .
Про її застосування заявлено відповідачем.
Як слідує зі штемпеля на позовній заяві позов заявлено 17.03.2011р., тобто після сплину річного строку позовної давності щодо пені.
Позивач не навів поважних причин пропуску строку позовної давності щодо пені.
У вимозі про стягнення 613,44грн. пені слід відмовити за спливом позовної давності згідно з ч.4 ст.267 ЦК України.
Позов задовольняється на 98,97% (52507,35грн.+1502,91грн.+4896,06грн.): 59519,75) х 100%, відповідно 98,97% судових витрат покладаються на відповідача, решта - на позивача.
Позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 589,06грн. витрат зі сплати держмита та 235грн.98коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Норма про звільнення від збитків за ч.3 ст.226 ГК України, на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню у справі вже тому, що втрати від інфляції та відсотки річних, про які зазначено в ст.625 ЦК України, за природою не є збитками.
Керуючись ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Херсонського обласного військового комісаріату на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії 52507грн.35коп. боргу, 1502грн.91коп. в якості 3% річних, 4896грн.06коп. втрат від інфляції, 589грн.06коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 233грн.57коп. на відшкодування витрат з оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення процесу.
3. В решті позову відмовити.
Суддя В.В. Чернявський
Повне рішення складено
06.05.2011р.