"27" квітня 2011 р.Справа № 8/10/5022-282/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М. розглянув справу
за позовом Підволочиського професійного будівельного ліцею, вул. Д. Галицького, 106, смт. Підволочиськ, Тернопільська область,47800
треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Підволочиська селищна рада, вул. А. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ Тернопільської області;
2) Контрольно-ревізійний відділ у Підволочиському районі КРУ в Тернопільській області, вул. Зелена,1, смт. Підволочиськ Тернопільська область
до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46000
про стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 7 950 грн. 13 коп.
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1 - представника, доручення №86 від 21.03.2011 р.
Відповідача : ОСОБА_2. -юрисконсульта, доручення №507/01 від 21.03.2011 року.
Третіх осіб: не прибули
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Підволочиський професійний будівельний ліцей, смт. Підволочиськ, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 7 950 грн. 13 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності та використання бюджетних коштів, виділених Підволочиському професійному будівельному ліцею на підготовку кадрів в період з 01.02.2007р. по 01.08.2009р., Контрольно-ревізійним відділом у Підволочиському районі здійснено перевірку, зокрема, правильності сплати Ліцеєм послуг за теплопостачання та встановлено, що листом Тернопільтеплокомуенерго від 06.03.2009р. "Про зміну цін та тарифів", посилаючись на рішення виконкому Підволочиської селищної ради №114 від 20.02.2009р., з 01.01.2009р. збільшено тарифи на оплату за теплопостачання. У відповідності до даного листа та виставленого рахунку Тернопільтеплокомуненерго за №16009 за лютий місяць 2009 року Ліцеєм додатково сплачено 7 950,13грн., як перерахунок за попередній період. Однак, рішення виконкому №114 від 20.02.2009р. опротестовано прокуратурою району (протест від 16.03.2009р. за №500) та у відповідності до даного протесту, селищна рада рішенням виконкому №161 від 26.03.2009р. відмінила своє попереднє рішення за №114. Окрім того, у акті ревізії зазначено, що відповідачем, як Постачальником, не було дотримано умов договору щодо повідомлення позивача, як Споживача, про зміну тарифів. Відтак, вважає, що рахунок №16009 за лютий місяць 2009 року відповідачем був виставлений незаконно, а кошти підлягають поверненню, як зайво перераховані.
В підтвердження викладеного надано: Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №16009 від 01.01.2009р. та додатки до нього, акт ревізії фінансово-господарської діяльності та використання бюджетних коштів, виділених Підволочиському професійному будівельному ліцею на підготовку кадрів в період з 01.02.2007р. по 01.08.2009р. №27-21/55 від 28.09.2009р., рахунки № 16009 за лютий місяць 209р. та № 16009 за березень місяць 2009р., платіжне доручення № 98 від 13.03.2009р. на суму 50 389,19 грн., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 01.03.2011 року позовні матеріали Підволочиського професійного будівельного ліцею прийняті до розгляду, порушено провадження у даній справі; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підволочиську селищну раду та Контрольно-ревізійний відділ в Підволочиському районі КРУ в Тернопільській області, розгляд справи призначено на 15:10 год. 21.03.2011р., який, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 15:20 год. 11.04.2011 року та до 10:40 год. 27.04.2011 року.
В судове засіданні 27.04.2011 р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов №501/01 від 18.03.2011 р., підтриманому його повноважним представником в судових засіданнях, позов не визнає. Вважає, що порушень вимог чинного законодавства зі сторони ТОКПТМ "Тернопільтеплокомуненерго" не було і тарифи застосовувались відповідно до прийнятого виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради рішення №114 від 20.02.2009 року. Зазначає, що п.п. 2 п. "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження щодо: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Рішення про зміну тарифу приймаються місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. Вважає, що дана норма закону була дотримана, оскільки виконавчий комітет Підволочиської селищної ради Тернопільської області прийняв рішення № 114 від 20.02.2009 року "Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення", яким вирішив погодити з 01 січня 2009 року тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення по смт. Підволочиськ.
Звертає увагу на те, що в силу статті 144 Конституції України "Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території", тому застосовуються нові встановлені тарифи.
ТОКПТМ "Тернопільтеплокомуненерго" дотримуючись умов укладеного з відповідачем договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №16009 письмово повідомило останнього про зміну тарифу листом від 06.03.2009 року № 326/07.
Вважає, що Рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 114 від 20.02.2009 року було скасоване не тим органом, який має повноваження для задоволення даного протесту, тому дане рішення було дійсне і теплова енергія в гарячій воді надавалась по новим тарифам до 10.04.2009р.,- до закінчення опалювального сезону 2008р. - 2009р. Відповідно до законодавства дане рішення було скасоване рішенням Підволочиської селищної ради від 20.05.2009 року № 1817 після закінчення опалювального сезону.
Окрім того, зазначає, що п. 6.1. договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, а в силу ст. 632 п.3 ЦК України "зміна ціни в договорі після його виконання не допускається".
З огляду на наведене, в задоволенні позову просить відмовити.
Представник третьої особи - Підволочиської селищної ради в судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. 64 ГПК України. Разом з тим, звернувся до суду з письмовим клопотанням №216 від 14.03.2011 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду 17.03.2011р. за вх. №10332) про розгляд справи без участі повноважного представника. Окрім того, на виконання вимог ухвали від 01.03.2011 року надав суду письмові пояснення по суті прийнятих рішень, згідно яких повідомив:
- рішення № 114 від 20.02.2009 року прийнято на підставі розрахунку витрат, тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, розроблених планово-економічним відділом ТОКП “Тернопільтеплокомуненерго” та експертного висновку державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області від 17.02.2009 року №20;
- рішенням № 161 від 26.03.2009 року виконком селищної ради скасував рішення № 114 від 20.02.2009 року та задовольнив протест прокурора Підволочиського району, оскільки: “проект рішення виконкому № 114 від 20.02.2009 року не було належним чином оприлюднено , а вже 27.02.2009 року, після прийняття вказаного рішення, в районній газеті “Гомін волі” опубліковано розмір тарифів за спожиту теплову енергію”;
- сесія селищної ради своїм рішенням від 20.05.2009 року затвердила рішення виконавчого комітету № 161 від 26.03.2009 року “Про розгляд протесту прокурора Підволочиського району на рішення виконавчого комітету селищної ради від 20.02.2009 року №114 “Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення”.
Представник третьої особи -Контрольно-ревізійного відділу в Підволочиському районі в судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. 64 ГПК України. Разом з тим, звернувся до суду з письмовим клопотанням №19-28-17-17/199 від 30.03.2011 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду 04.04.2011р. за вх. №10948) про розгляд справи без участі повноважного представника, із зазначенням, що проти рішення суду не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.
01 січня 2009 року між Підволочиським професійним будівельним ліцеєм, як Споживачем, з однієї сторони, та ОКП "Тернопільтеплокомуненерго", як Енергопостачальною організацією, з другої сторони, укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №16009, за умовами якого "Енергопостачальна організація" (відповідач по справі) взяла на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" (позивачу по справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а "Споживач" зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (р.1 Договору).
Додатком №1 від 15.10.2009р. до типового договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 16009, сторонами погоджено обсяги постачання теплової енергії Споживачу (позивачу у справі), встановлено, що Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з жовтня по квітень теплову енергію в гарячій воді в межах: Qрік=723.4205Гкал/рік; з максимальним тепловим навантаженням: Q= 0,327488 ГКал/год. (населення Q= 0,119659 ГКал/год.; організації Q= 0,207829 ГКал/год.); орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 368878,22грн., в т.ч. ПДВ 61479,70грн. Окрім того, споживачем визначено об'єкти обліку (виробничі майстерні, гуртожиток № 2, навчальний готель, навчальний корпус, побутовий корпус) та витрати теплоти на їх опалення -всього -678.1268 ГКал/рік (Таблиця даних споживача до додатку № 1 до Договору № 16009).
20 лютого 2009 року Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради прийнято рішення №114 "Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення", яким погоджено застосування з 01.01.2009 року нових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення по смт. Підволочиськ, які надає "Тернопільтеплокомуненерго". Тарифи наведено у Додатку №1 до даного рішення, зокрема: для бюджетних установ вартість теплової енергії становить 433043,87грн. за 1 Гкал/год. приєднаного теплового навантаження за рік (абонплата) та 399,12грн. за 1 Гкал спожитої теплової енергії з оплатою протягом сезону.
Листом за №326/07 від 06.03.2009 року відповідач, посилаючись на рішення Підволочиської селищної ради №114 від 20.02.2009 року, повідомив позивача про зміну тарифів, а саме зазначив, що з 01.01.2009 року підприємство відпускає теплову енергію за встановленими згаданим вище рішенням тарифами та виставив позивачу для оплати рахунок №16009 за лютий місяць 2009 року, до якого, зокрема, включено суму 7 950,13грн., як перерахунок вартості одержаної теплової енергії за попередній період (січень-лютий 2009р.) у зв'язку із зміною тарифів.
13.03.2009 року позивачем на підставі виставленого рахунку згідно платіжного доручення №98 перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 50 389,19грн., в томі числі 7 950,13грн., як перерахунок за попередній період (належним чином засвідчені копії рахунку №16009 за лютий місяць 2009р. та платіжного доручення №98 від 13.03.2009р. знаходяться в матеріалах справи).
Разом з тим, 16.03.2009 року прокурором Підволочиського району було внесено протест № 500 на рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 114 від 20.02.2009 року у зв'язку із тим, що останнє суперечить вимогам чинного законодавства.
Рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №161 від 26.03.2009р. протест прокурора Підволочиського району задоволено; рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №114 від 20.02.2009р. скасовано та рекомендовано ТОКП Тернопільтеплокомуненерго" оприлюднити проект тарифів на послуги теплопостачання відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням двадцятої сесій п'ятого скликання Підволочиської селищної ради №1817 від 20.05.2009 року затверджено рішення виконавчого комітету №161 від 26.03.2009р. «Про розгляд протесту прокурора Підволочиського району на рішення виконавчого комітету селищної ради від 20.02.2009р. №114 «Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення»прийняте у міжсесійний період.
19.05.2010р. прокуратурою Підволочиського району винесено припис за № 1020, згідно якого зобов'язано позивача у справі невідкладно вжити заходів цивільно -правового характеру з метою повернення зайво перерахованих коштів на рахунок ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" в сумі 7950,13 грн.
На виконання зазначеного припису, Підволочиський професійний будівельний ліцей листом за № 84 від 25.05.2010р. звернувся до ОКП "Тернопільтеплокомуненерго", згідно якого просив останнього зарахувати в поточні платежі за теплопостачання зайво перераховані ним кошти в сумі 7950,13 грн. (в матеріалах справи).
Однак, відповідачем в задоволенні даної вимоги позивачу було відмовлено, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист за № 1650/01 від 04.11.2010р., що і зумовило останнього звернутись до суду з даним позовом.
Окрім того, 28.09.2009 року Контрольно-ревізійним відділом в Підволочиському районі КРУ в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності та використання бюджетних коштів, виділених Підволочиському професійному будівельному ліцею на підготовку кадрів в період з 01.02.2007р. по 01.08.2009р., за результатами якої складено Акт №27-21/55. Зокрема, в ході проведення перевірки правильності справляння Ліцеєм за послуги з теплопостачання встановлено, що останнім незаконно оплачено за теплопостачання за рахунок коштів загального фонду суму в розмірі 7 950,13грн., як перерахунок за попередній період згідно листа Тернопільтеплокомуненерго від 06.03.209р. та рахунку №16009 за лютий місяць 2009 року, оскільки рішення виконкому №114 від 20.02.2009р. опротестовано прокуратурою району протестом № 500 від 16.03.2009р. та у відповідності до даного протесту, селищна рада рішенням виконкому №161 від 26.03.2009р. відмінила своє попереднє рішення за №114.
Отже, спір між сторонами виник внаслідок здійсненої позивачем сплати в розмірі 7950,13грн., як перерахунок вартості одержаної теплової енергії у попередній період (січень-лютий 2009р.) за тарифами встановленими рішенням Виконавчого комітету №114 від 20.02.2009р., яке було опротестоване прокурором та в подальшому скасовано.
Оцінивши наявні у справі документи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору енергопостачання, згідно якого, в силу ст. 275 Господарського кодексу України, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №517-2005-п від 02.06.2005 року, з наступними змінами (Закон чинний з 06.07.2005 року), далі - Закон №517-2005-п, тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
В силу ст. 13 Закону №517-2005-п до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Згідно ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції чинній на момент винесення рішення, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території України.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п.п.4.2.3 п.4.2 р.4 Договору, Енергопостачальна організація зобов'язалась повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.
Оскільки строк, у який Теплопостачальна організація повинна повідомляти Споживача у Договорі не вказаний, то застосовується норма Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі зміни вартості житловокомунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Проте, нормативними актами не передбачено відповідальності постачальників комунальних послуг за несвоєчасне повідомлення про зміну тарифів у вигляді несплати споживачем вартості послуг за новими тарифами.
Крім того, у ч.6 ст. 276 Господарського Кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Таким чином, положеннями статтей 275-277 Господарського кодексу України та прийнятими на їх виконання Законами України передбачено особливості визначення ціни за надані послуги теплопостачання шляхом встановлення тарифів відповідними місцевими радами, які у випадку їх прийняття та оприлюднення в належному порядку визначають вартість спожитої теплоенергії. Даними нормами законодавства встановлено, що нові тарифи для ЖКГ затверджує орган місцевого самоврядування, ці тарифи вступають в силу за його рішенням та доводяться до споживача у визначений законом спосіб: через районну газету, радіо тощо.
Тобто, обов'язок споживача послуг сплачувати вартість теплової енергії за новими тарифами, встановленими рішеннями відповідних місцевих рад, наступає з моменту вступу їх в дію,- з моменту належним чином їх оприлюднення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не подано безспірних доказів про виконання ним вимог вказаного закону, рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №114 від 20.02.2009р. не було оприлюдено належним чином, оскільки в газеті «Гомін Волі» №27/02 2009р. містилась лише інформація про нові тарифи, без жодного посилання на причини такої зміни, надання відповідних обґрунтувань та посилань на погодження відповідних органів.
Не можуть бути взяті до уваги судом і доводи відповідача про те, що рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №114 від 20.02.2009 року було дійсне, оскільки скасоване не тим органом, який має на це відповідні повноваження, а відтак, і теплова енергія в гарячій воді надавалась та розрахунки правомірно проводились по новим тарифам, оскільки зі змісту ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»випливає, що з моменту внесення прокурором протесту на акт, що суперечить закону, до органу, який його видав, або до вищестоящого органу, опротестований акт зупиняє дію. І лише у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним, що, в свою чергу, також зупиняє дію цього правового акта.
Судом встановлено, що внесений протест прокурора Підволочиського району на рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 114 від 20.02.2009 року не був відхилений, а прийнятий Підволочиською селищною радою до розгляду, а тому з моменту його внесення рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 114 від 20.02.2009 зупинило свою дію.
Окрім того, в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).
Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до пункту 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписом статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як зазначалось вище, рішення №114 було прийнято Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради 20.02.2009р., опубліковано 27.02.2008р. (газеті «Гомін Волі»№27/02 2009р.), але тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення по смт. Підволочиськ, які надає підприємство "Тернопільсьтеплокомуненерго", які фактично збільшували вартість теплової енергії для Споживачів, вводило в дію з 01.01.2009 року, що, в свою чергу, протирічить вищезазначеним нормам законодавства України та не підлягає в цій частині до застосування.
Згідно з частинами 1 та 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
В розумінні цієї статті кошти також є майном.
Отже, вищевказана норма права встановлює підстави виникнення зобов'язання повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, якими є сукупність наступних умов:
- набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої;
- відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.
З урахуванням вище встановлених обставин справи та вимог наведеного законодавства, суд прийшов до висновку, що спірні кошти були отримані відповідачем без належної правової підстави (в січні-лютому 2009р. нові тарифи не вступили в дію) та мають бути повернуті позивачу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За даних обставин, суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення вимоги Підволочиського професійного будівельного ліцею про стягнення з Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" 7 950,13 грн. зайво перерахованих коштів за теплову енергію за попередній період (січень-лютий 2009р.).
Судом враховано, що аналогічної правової позицій дотримується і Вищий господарський суд України у своїх Постановах № 24/63-10-1838 від 09.11.2010р.; № 42/120 від 09.12.2010р.; № 7/43-920 від 01.02.2011р.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 3, 19, 58, 144 Конституції України, ст. ст. 11, 525, 526, 632, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 20, 193, 275-277 Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 27, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 03353590) на користь Підволочиського професійного будівельного ліцею, вул. Д. Галицького, 106, смт. Підволочиськ, Тернопільська область (ідентифікаційний код 02547627):
- 7 950 грн. 13 коп. зайво перерахованих коштів;
- 338 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "04" травня 2011 року), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила