"27" квітня 2011 р.Справа № 16/17-742-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 на підставі довіреності від 31.12.2010р.
Від відповідача: не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Баядєра” до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про стягнення 10 060,84 грн., -
28.02.2011р. приватне підприємство „Баядєра” (далі по тексту ПП „Баядєра”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_3) про стягнення 8 000,00 грн. основного боргу за договором поставки №7024 від 24.08.2010р., інфляційних витрат в сумі 80,00 грн., пені в розмірі 217,52 грн. та 2 512,80 грн. -штрафу. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки №7024 від 24.08.2010р. зобов'язань щодо оплати товару.
21.03.2011р. у судовому засіданні позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, ПП „Баядєра” просить зменшити суму позовних вимог, а саме стягнути з ФОП ОСОБА_3 7 250,00 грн. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 75,00 грн., пеню в розмірі 223,04 грн. та 2 512,80 грн. -штрафу, у зв'язку зі сплатою ФОП ОСОБА_3 частини основного боргу за договором поставки №7024 від 24.08.2010р.,
Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вищенаведена редакція позовних вимог ПП „Баядєра” згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між ПП „Баядєра” (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір поставки №7024 від 24.08.2010р., відповідно до умов п.п. 1.1 якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач -прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених в договорі.
Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов вищезгаданого договору, вимог ст. 712 ЦК України, у відповідності до видаткової накладної №365512 від 07.12.2010р., копія якої міститься у матеріалах справи, ПП „Баядєра” було поставлено, а представником ФОП ОСОБА_3 -одержано товар на загальну суму 8 376,00 грн.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п.п. 4.1 договору №7024 від 24.08.2010р., розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії. Згідно з п. 4.4 договору, днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок або до каси постачальника.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В порушення умов п.п. 4.1 договору поставки №7024 від 24.08.2010р., вимог ст.ст. 526, 629, 692, 712 ЦК України, ФОП ОСОБА_3 було здійснено лише часткову оплату товару, отриманого за згаданою по тексту рішення вище видатковою накладною, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на суму 7 250,00 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.
Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Керуючись даною законодавчою нормою, ПП „Баядєра” було заявлено вимоги про стягнення витрат від інфляції сума яких, відповідно до розрахунку позивача, становить 75,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Умовами п.п. 7.2.1 договору №7024 від 24.08.2010р., встановлені відповідні штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, який міститься в матеріалах справи, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті поставленого за договором №7024 від 24.08.2010р. товару, ПП „Баядєра” було заявлено до стягнення з ФОП ОСОБА_3 пені в розмірі 223,04 грн. за період з 22.12.2010р. по 23.02.2011р.
Також, приписами п.п. 7.2.2 договору, сторони домовились, що у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 днів з дати її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.
Таким чином, за несвоєчасне виконання ФОП ОСОБА_3 грошових зобов'язань за вказаним договором, ПП „Баядєра” додатково було заявлено до стягнення 2512,80 грн. штрафу.
Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ПП „Баядєра” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.
Таким чином, з ФОП ОСОБА_3 слід стягнути на користь ПП „Баядєра” суму основної заборгованості в розмірі 7 250,00 грн., пеню у розмірі 223,04 грн., витрат від інфляції у сумі 75,00 грн. та штраф в розмірі 2 512,80 грн. за договором поставки №7024 від 24.08.2010р.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 615, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 / на користь приватного підприємства „Баядєра” /Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, п/р 26002315115 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 13491057; фактична адреса: 65005, м. Одеса, вул. Колонічна, 7 / основну заборгованість в сумі 7 250,00 грн. /сім тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп./, пеню в сумі 223,04 грн. /двісті двадцять три грн. 04 коп./, витрати від інфляції в сумі 75,00 грн. /сімдесят п'ять грн. 00 коп./, штраф в сумі 2512,80 грн. /дві тисячі п'ятсот дванадцять грн. 80 коп./, державне мито в сумі 102,00 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 27.04.2011р.
Суддя Желєзна С.П.