Запорізької області
26.04.11 Справа № 15/5009/654/11
Суддя Горохов І.С.
За позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, 01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 43; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 66
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Український завод лигіруючих феросплавів”, 62700, Харківська область, Дворічанський район, с. Тавільжанка, вул.. Перемоги, 43
до відповідача 2 Відкритого акціонерного товариства “Ера”, 69002, м. Запоріжжя, вул.. Героїв Сталінграду, буд.. 40, кв. 4
до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “Белвіст”, 69001, м. Запоріжжя, вул. Нижня, буд. 26
про стягнення 7 216 788,45 грн.
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник дов. № б/н від 09.06.2010
від відповідач 1: не з'явився
від відповідач 2: не з'явився, в минулих судових засіданнях Гришин Р.В., представник дов. № б/н від 28.02.2011
від відповідач 3: не з'явився
Суть спору:
Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до відповідаччів Товариства з обмеженою відповідальністю “Український завод лигіруючих феросплавів”, Відкритого акціонерного товариства “Ера” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Белвіст” про стягнення 7 216 788,45 грн.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.02.2011.Розгляд справи відкладався. Продовжувався строк вирішення спору.
В судовому засіданні 26.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 01.08.2008 між позивачем та ТОВ «Український завод лигіруючих феросплавів»укладено кредитний договір №СМSМЕ200/298/2008, за умовами якого згідно з кредитними заявками відповідачу-1 видано кредитні кошти в сумі 775 000,00 доларів США. Всупереч умовам договору, починаючи з грудня 2008 року зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються. В якості забезпечення повернення наданого кредиту між позивачем та відповідачами 2 та 3 укладено договори поруки, за умовами яких у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручителі зобов'язані здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом з банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Банк надсилав вимоги на адреси відповідачів 1,2 та 3, однак вимоги залишені без відповіді. Станом на 26.01.2011 заборгованість за кредитним договором становить: за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн., пеня за період з 01.04.2010 по 13.07.2010 -386 607,02 грн. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-1 заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Відповідач-2 відзиву на позов не надав. Заявив клопотання про призначення судової бухгалтерської (економічної) експертизи, оскільки кредитним договором передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом використовується плаваюча процентна ставка, яка розраховується як FIDR+фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Однак з доданих до позову документів не вбачається яким чином змінювався FIDR та який показник FIDR застосувався при розрахунку суми заборгованості за кредитом за даним позовом. Клопотання судом не задовольняється як необґрунтоване та безпідставне, враховуючи тривалість вирішення спору та взаємовідносини сторін.
Відповідач-3 заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представників позивача та відповідача-2 розгляд справи ведеться без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»(в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») -банк (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український завод лигіруючих феросплавів»- позичальник (відповідач-1) укладено кредитний договір №СМSМЕ200/298/2008, за умовами якого банк надає кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту -775 000,00 доларів США. Кредит може видаватися траншами в сумі не менше 10 000 EUR чи еквівалент іншої валюти, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку. Річна база нарахування процентів -360 днів у році. Цільове призначення -фінансування поточної діяльності позичальника. Дата остаточного повернення кредиту -20.06.2018.
За умовами п. п. 1.3.9, 1.3.10 частини 2 договору, право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту надання в банк належним чином оформлених і у формі, що задовольняє банк, кредитних заявок позичальника. У разі кредитування траншами, для отримання в банку кожного наступного траншу фінансування -надання банку кредитної заявки та документів, що підтверджують цільове використання попередньо наданих кредитних коштів.
Відповідно до умов Кредитного договору та згідно з кредитними заявками від 07.08.2008, 13.08.2008, 26.08.2008, 28.08.2008, 09.09.2008, 18.09.2008, 29.09.2008, 02.10.2008, 09.10.2008 позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу-1 в сумі 775 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується Валютними меморіальними ордерами № 18 від 07.08.2008, № 15 13.08.2008, № 11 від 26.08.2008, № 16 від 28.08.2008, № 7 від 09.09.2008, № 17 від 18.09.2008, № 28 від 29.09.2008, № 13 від 02.10.2008, № 20 від 09.10.2008.
Відповідно до п. 3 частини 1 Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка розраховується як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів (п. 1.4.1.1. Кредитного договору). Фіксований відсоток встановлюється в розмірі 6,4% річних. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR, що діє на момент укладення Кредитного договору (п. 1.4.1.2. кредитного договору).
Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розміри та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати відсотків, шляхом безготівкового перерахування на поточний та/чи транзитний рахунок.
Нараховані в порядку передбаченому кредитним договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів (п. 1.5.1.1. кредитного договору).
Всупереч умовам договору, відповідач з грудня 2008 року свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконує.
24.07.2009 позивачем на адресу відповідача-1 надіслано досудову вимогу №22-3-2/50895 від 29.12.2008 про погашення заборгованості за кредитним договором. Вимога отримана відповідачем 1 - 27.07.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак вимоги не виконані заборгованість не погашена.
В якості забезпечення повернення кредиту, 01.08.2008 між ЗАТ «ОТП Банк»- кредитор та Відкритим акціонерним товариством «ЕРА»- поручитель (відповідач-2) укладено договір поруки №SR-SME200/298/2008/1, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
01.08.2008 між ЗАТ «ОТП Банк»- кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю «Белвіст»- поручитель (відповідач-3) укладено договір поруки №SR-SME200/298/2008/2, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Пунктами 3.2, 3.4 договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, встановленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги.
29.07.2009 позивачем на адресу відповідача-2 надіслано досудову вимогу №22-3-2/50896 від 29.12.2008, яка останнім отримана 03.08.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
24.07.2009 позивачем на адресу відповідача-3 надіслано досудову вимогу №22-3-2/50899 від 29.12.2008, яка останнім отримана 29.07.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вимоги позивача залишені без відповіді, заборгованість не погашена.
Станом на 26.01.2011 заборгованість становить: за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010р. та постанову господарського суду Харківської області від 14.07.2010р. у справі №Б-39/75-10 про визнання банкрутом ТОВ «Український завод лигіруючих феросплавів»скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний в повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів 1, 2 та 3 солідарно заборгованості за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., заборгованості за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів солідарно пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 386 607,02 грн. за період з 01.04.2010 по 13.07.2010.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.
Позивачем розрахунок пені виконано у відповідності до законодавства, тобто у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позивачем вірно визначено розмір пені з урахуванням вимог чинного законодавства України.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі докази в обґрунтування своїх вимог, відповідачі доказів повного погашення заборгованості не надали.
З урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., заборгованість за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн., пеню за період з 01.04.2010 по 13.07.2010 -386 607,02 грн.
Судові витрати покладаються на відповідачів солідарно.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український завод лигіруючих феросплавів»(69001 м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, 19 кв. 2, код ЄДРПОУ 33961543) та Відкритого акціонерного товариства «Ера»(69002 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 40 кв. 4; 69008 м. Запоріжжя, вул. Зейська, 5, код ЄДРПОУ 02132496) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033 м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) солідарно суму заборгованості в розмірі 7 216 788,45 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., заборгованість за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн., пеня за період з 01.04.2010 по 13.07.2010 -386 607,02 грн., судові витрати з державного мита в розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український завод лигіруючих феросплавів»(69001 м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, 19 кв. 2, код ЄДРПОУ 33961543) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Белвіст»(69001 м. Запоріжжя, вул. Нижня, 26, код ЄДРПОУ 32121620) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033 м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) солідарно суму заборгованості в розмірі 7 216 788,45 грн. яка складається з: заборгованість за тілом кредиту -6 005 009,70 грн., заборгованість за відсотками за період з 10.11.2008 по 18.10.2009 -825 171,73 грн., пеню за період з 01.04.2010 по 13.07.2010 -386 607,02 грн., судові витрати з державного мита в розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Видати наказ.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 04.05.2011р.