Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "28" квітня 2011 р. Справа № 12/5007/18/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача 1) не з'явився
2) не з'явився
від відповідача 1) Марголін О.Й.- директор
2) не з'явився
3) ОСОБА_2- дов. № 15 від 05.01.11р.
від третьої особи: ОСОБА_3- дов. № 109 від 06.04.11р.
Прокурор: Алексеєв С.М.- посв. № 99
розглянув справу за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир) 2) Житомирської міської ради (м.Житомир)
до 1) Приватного підприємства "М.А.Й." (м. Житомир)
2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)
3) Комунального підприємства "Агенство з управлінням майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивачів: Комунальне підприємство "Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна.
про визнання протиправним та скасування рішення міськвиконкому, визнання недійсним договору оренди приміщення, звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, стягнення шкоди в сумі 272,70 грн.
Прокурором в інтересах позивачів пред'явлено позов про визнання протиправним та скасування рішення міськвиконкому, визнання недійсним договору оренди приміщення, звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, стягнення шкоди в сумі 272,70 грн.
Представник позивача-1 в судове засідання не з"явився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Представник позивача-2 в судове засідання також не з'явився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача-1 заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві та письмових поясненнях (а.с. 67-73, 104-105 т.1).
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Представник відповідача -3 в судовому засіданні заперечила проти позову в частині визнання недійсним договору оренди № 1179 від 20.10.10р., укладеного між КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради та ПП "М.А.Й." з підстав, зазначених у письмовому відзиві (а.с. 50-51 т.1).
Представник третьої особи в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду, про що зазначив у своєму письмовому відзиві (а..с 76 т.1)
Враховуючи, що позивачів та відповідача-2 належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір без участі останніх.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою м..Житомира була проведена перевірка додержання Приватним підприємством "М.А.Й." земельного законодавства при оренді об'єктів комунальної власності міста.
Так, в ході перевірки встановлено, що 10 серпня 2007 року між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, відповідач-3) та Приватним підприємством "М.А.Й" (орендар, відповідач-1) було укладено договір оренди нерухомого майна № 444 (а.с. 30-33 т.1 ) приміщення човнової станції Комунального підприємства "Міський парк культури ім. Ю.Гагаріна" на території гідропарку по вул. Черняхівського, що належить до комунальної власності міста та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна» для розміщення човнової станції загальною площею 90 м кв.
Згідно п. 8.1 Договору сторони погодили, що строк дії договору становить з 10 серпня 2007 року по 15 жовтня 2007 року.
У відповідності до п.6.1 орендар має право проводити переобладнання чи пристосування орендованого приміщення для своїх потреб лише з дозволу Орендодавця, погодженого в установленому порядку власником майна.
Згідно умов договору орендар взяв на себе наступні зобов'язання:
- зберігати орендоване майно, запобігати його пошкодженню та псуванню (п. 6.7);
- своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт, належне утримання, обслуговування та забезпечення протипожежної безпеки орендованого приміщення, його інженерно-технічного обладнання, інвентаря (п. 6.9.);
- протягом 12 місяців з моменту укладання договору оренди забезпечити поліпшення фасаду та прилеглої території об'єкту оренди (п. 6.10).
- відшкодовувати балансоутримувачу не пізніше 10 числа наступного місяця суму земельного податку (п.6.12);
Відповідно до п. 8.3 договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Крім того згідно п. 9.1орендар взяв на себе зобов'язання здійснити капіталовкладення в об'єкт оренди, за власною пропозицією, на суму 1000000,00 (один мільйон гривень) протягом 2 років 11 місяців у рамках продовження договору оренди зазначених приміщень.
16 листопада 2007 року між Комунальним підприємством «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради (відповідач - 3) та Приватним підприємством «М.А.Й.» (відповідач-1) на тих же самих умовах знову було укладено договір оренди нерухомого майна № 500 (а.с.34-37 т.1) приміщення човнової станції Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна».
Строк дії договору - з 16 листопада 2007 року по 16 жовтня 2010 року (п. 8.1 Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору, ПП «М.А.Й.» взяло на себе зобов'язання здійснити капіталовкладення в об'єкт оренди, за власною пропозицією, на суму 1000000,00 (один мільйон гривень) протягом дії цього договору.
Пунктом 3.2.10 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.10.2010 року № 763 "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому", Приватному Підприємству «М.А.Й.» було надано дозвіл на переукладання договору оренди приміщення човнової станції комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна» на території гідропарку площею 90 м кв по вул. Черняхівського для розміщення човнової станції з орендною платою 22,10 грн.
На виконання вищевказаного рішення, 20.10.2010р. між Комунальним підприємством «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради (орендодавець, відповідач-3 ) та Приватним підприємством «М.А.Й.» (орендар, відповідач -1 ) було укладено договір оренди нерухомого майна №1179 (а.с. 38-41).
Відповідно до п. 3.1, 3.3 Договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата по цьому договору становить 1989, 00 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.
За умовами п.п. 6.6, 6.7,6.9 Договору орендар взяв на себе зобов'язання використовувати об'єкт оренди відповідно до умов договору за цільовим призначенням відповідно до прийнятих зобов'язань; зберігати орендоване майно, запобігати його пошкодженню та псуванню; своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт, належне утримання і обслуговування орендованого приміщення, його інженерно-технічного обладнання, інвентаря та прибудинкової території.
Відповідно до п. 8.1. Договору сторони погодили строк дії договору з 20 жовтня 2010 року по 20 жовтня 2012 року.
В ході проведеної перевірки прокурором м. Житомира використання ПП "М.А.Й." (відповідачем-1) приміщення човнової станції КП "Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" на території Гідропарку по вул. Черняхівського встановлено, що відповідачем-1 порушуються умови договору оренди вказаного приміщення, а саме:
- приміщення не утримується належним чином, поточний ремонт відповідачем-1 своєчасно не здійснюється;
- в порушення протипожежної безпеки приміщення обладнане саморобною пічкою, яка розташована посередині приміщення з влаштуванням димаря через вікно. Дозвіл на таке переобладнання відсутній.
- протягом 12 місяців з моменту укладення договору оренди ПП "М.А.Й." не забезпечило поліпшення фасаду та прилеглої території об'єкту оренди
- проведено самовільне розміщення на прилеглій території дві будівлі літніх кафе та п'ять малих архітектурних форм - бесідок;
- поруч з будівлями літнього кафе на земельній ділянці під водним плесом без будь-якого на те дозволу споруджено криту металеву металоконструкцію відкритого типу загальною площею близько 60 м.кв.
- в порушення п. 9.1 Договору оренди ПП "М.А.Й." протягом 2 років 11 місяців не виконало взяті на себе зобов'язання щодо здійснення капіталовкладення в об'єкт оренди на суму 1000000,00грн. (один мільйон гривень).
Позивач вказує, що невиконання умов договору від 16.11.07р., укладеного між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради та Приватним підприємством "М.А.Й." № 500 призводить до неналежного зберігання комунального майна, істотно порушує умови договору і за таких обставин не міг бути продовженим.
Вищевказані порушення умов договору оренди з боку відповідача -1, позивач вважає як підстави для визнання договору оренди № 1179 від 20.10.10р. недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 763 від 14.10.10р. в частині надання дозволу на переукладання договору оренди ПП "М.А.Й." приміщення човнової станції.
Крім того, на вимогу прокуратури м. Житомира Державною екологічною інспекцією в Житомирській області (позивач-1) була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством "М.А.Й.", про що складено акт від 08.02.11р. (17-20).
В ході проведеної перевірки встановлено, що ПП "М.А.Й." самовільно використовує земельну ділянку площею 608,8м.кв.
За результатами проведеної перевірки керівника ПП "М.А.Й." Марголіна Олександра Йосиповича притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн. (а.с 23-24 т.1)
Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі.
Вважає, що позов в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету № 763 від 14.10.10р. Житомирської міської ради підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки рішення приймалось органом владних повноважень, тому спір має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Щодо визнання договору оренди № 1179 від 20.10.10р. недійсним, то відповідач вважає, що прокурором не вказано жодних обгрунтованих підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, зазначив, що договір оренди нерухомого майна № 444 від 10.08.07р., укладений з відповідачем-3, відповідно до якого ПП "М.А.Й." взяло на себе зобов'язання здійснити капіталовкладення в об'єкт оренди на суму 1000000,00грн. протягом 2 років 11 місяців у разі продовження договору оренди зазначених приміщень, втратив свою чинність 15.10.07р. відповідно до п. 8.1 Договору.
Водночас, представник відповідача-1 пояснив, що підприємство неодноразово зверталось до відповідних органів місцевого самоврядування та виконавчого комітету Житомирської міської ради з пропозиціями щодо реконструкції орендованої човнової станції в комплексі з дитячим пляжем і розміщенням об'єктів обслуговування. На замовлення ПП "М.А.Й." було розроблено Погодження екскізних передпроектних пророблень реконструкції частини ландшафтно-реакреаційної зони (дитячий пляж гідропарку) № 935/207, яке погоджено Управлінням містобудування архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради та здійснено цілий ряд інших проектних робіт щодо покращення орендованої території. Однак, ні виконавчий комітет Житомирської міської ради, ні Житомирська міська рада не затвердили проектні розроблення ПП "М.А.Й." та не надали дозволів на проведення будівельної діяльності.
Крім того, представник відповідача пояснив, що підприємство за рахунок власних коштів здійснило електрифікацію та відновлення постачання електричної енергії на територію човнової станції.
Щодо вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 272,70грн., то представник відповідача вважає їх безпідставними та необгрунтованими належними доказами.
Водночас представник відповідача 1 пояснив, що в подальшому ПП "М.А.Й." та відповідач-3 уклали новий договір № 1179 від 20.10.10р. з новими умовами, який не являється продовженням договору оренди № 444 від 10.08.07р.
Представник відповідача-3 в частині позову про визнання недійсним договору оренди № 1179 від 20.10.10р. заперечила в повному обсязі.
Вказала, що при укладенні діючого договору оренди нерухомого майна сторонами дотримані всі вимоги законодавства, зміст договору відповідає Типовому договору оренди нерухомого майна, який затверджений рішенням Житомирської міської ради від 30.11.06р. № 127 із змінами відповідно до рішення Житомирської міської ради від 01.07.07р. № 289. Спірний договір не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, спрямований на реальне виконання, а саме своєчасності надходження коштів до місцевого бюджету та раціонального використання комунального майна.
Пояснила, що орендар використовує орендоване приміщення за прямим призначенням, заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат та земельного податку на момент винесення питання переукладання договору була відсутня, орендну плату орендар вносить своєчасно та у повному обсязі.
Представник третьої особи у вирішенні спору поклався на розсуд суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Пунктом б) частини 1 статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Так, на підставі ст.ст.16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 18.02.11р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством "М.А.Й."
В ході проведеної перевірки було встановлено, що ПП "М.А.Й." самовільно використовує земельну ділянку площею 608,8м.кв., що знаходиться за адресою: м.Житомир, територія Гідропарку, шляхом встановлення літнього кафе. Державний акт на право постійного або тимчасового користування самовільно зайнятою земельною ділянкою у відповідача-1 на час перевірки був відсутній.
Відповідно до ст. 116 ч.2 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу визначений перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Такими документами є державний акт, цивільно-правова угода, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди.
Натомість відповідачем-1 не представлено документів, які посвідчують право на земельну ділянку площею 608,8м.кв., що знаходиться за адресою: м.Житомир, територія Гідропарку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Виходячи з викладеного, спірна земельна ділянка належить до комунальної власності Житомирської міської ради, яка в спірних правовідносинах є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Так, фактично ПП "М.А.Й" використовує земельну ділянку площею 90 м.кв. під човновою станцією на підставі рішення міськвиконкому № 763 від 14.10.10р. та договору оренди нерухомого майна від 20.10.10р. № 1179. Решту території відповідач зайняв та використовує самовільно без будь-яких правовстановлюючих документів.
Порушення відповідачем норм чинного законодавства підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.02.11р. (а.с. 17-20 т.1), актом обстеження човнової станції на території Гідропарку від 08.02.11р. (а.с. 21 22 т.1), постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.02.11р. (а.с. 23-24), довідкою про результати проведеної перевірки прокурора м.Житомира від 31.01.11р. (а.с. 25).
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних
Так, на підставі акту перевірки, відповідно до "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07р. № 963, позивачем були зроблені розрахунки заподіяної шкоди лісу внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 272,7грн. ( а.с. 42 т.1).
Позивачем -1 на адресу відповідача-1 21.01.11р. надіслано претензію № 21-7/5 з вимогою в місячний термін відшкодувати шкоду, задану державі в сумі 272,70 грн. (а.с. 43 т.1).
Однак відповідач-1 вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Заперечення відповідача 1 судом не приймаються до уваги, оскільки у останнього відсутні належні докази в підтвердження правомірності зайняття території спірної земельної ділянки.
Обставини, про які відповідач 1 вказує у своїх письмових поясненнях, не спростовують факт неправомірного користування земельною ділянкою площа якої 608,8 м кв.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині вимоги про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 608,8м.кв. поблизу човнової станції на території Гідропарку по вул. Черняхівського у м. Житомирі та стягнення з ПП "М.А.Й " на користь держави збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 272,70грн. є обґрунтованим, заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, і підлягає задоволенню
Щодо вимоги позивача про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 763 від 14.10.10р. в частині надання дозволу на переукладання договору оренди ПП "М.А.Й." приміщення човнової станції КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" на території Гідропарку площею 90м.кв. по вул. Черняхівського для розміщення човнової станції та визнання недійсним договору оренди № 1179 від 20.10.10р. слід зазначити наступне.
Згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що, оскільки об'єкт оренди являється комунальною власністю, Житомирська міська рада при винесенні спірного діяла в межах, наданих їй законом, повноважень.
В подальшому, на підставі вказаного рішення між відповідачем-3 (орендодавцем) та відповідачем-1 (орендарем ) було укладено договір оренди нерухомого майна, який позивач просить суд визнати недійсним, посилаючись на те, що ПП "М.А.Й" неналежним чином виконувало свої зобов'язання за договорами оренди № 444 від 10.08.07р. та № 500 від 16.11.07р. щодо належного утримання орендованого приміщення, здійснення своєчасного поточного ремонту приміщення та порушення умов договорів щодо здійснення капіталовкладень в об'єкт оренди.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, аналогічні положення містяться в ст. 760 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач-3 передав відповідачу -1 в строкове платне користування приміщення човнової станції КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" для розміщення човнової станції на території Гідропарку за адресою: м.Житомир, вул. Черняхівського, загальною площею 90 м.кв., що також підтверджується актом прийому-передачі приміщення, орендованого ПП "М.А.Й." від 20.10.10р. (а.с 113 т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
За ч.3 ст.15 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, заперечувати дійсність правочину може як сторона договору, так і інша заінтересована особа.
Судом встановлено, що в спірному договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема: визначили умови, предмет договору, вартість орендної плати (ціну), строк дії договору та інші умови.
Водночас, посилання позивача щодо того, що ПП "М.А.Й" неналежним чином виконувало свої зобов'язання за договорами оренди № 444 від 10ю.08.07р. та № 500 від 16.11.07р. щодо належного утримання орендованого приміщення, здійснення своєчасного поточного ремонту приміщення та порушення умов договорів щодо здійснення капіталовкладень в об'єкт оренди, що, на думку позивача, являється підставою для скасування рішення № 763 від 14.10.10р. та визнання недійсним договору оренди № 1179 від 20.10.10р. судом не приймаються до уваги, оскільки вказані договори припинили свою дію відповідно 15.10.07р. та 16.10.10р.
Натомість договір оренди нерухомого майна № 1179 від 20.10.10р. є самостійним правочином, укладеним на нових умовах та не являється продовженням договорів оренди № 444 від 10.08.07р. та № 500 від 16.11.07р.
Безпідставними також є твердження відповідача-1 про те, що позов в частині визнання недійсним рішення ради № 763 від 14.10.10р. щодо надання в оренду нерухомого майна, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки за своїм характером позов про визнання недійсним рішення та укладеного на його підставі договору оренди є спором про право, який виник з цивільно-правових відносин, а відтак підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, угоди: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо часткового скасування рішення Житомирської міської ради № 763 від 14.10.10р.та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 1179 від 20.10.10 року не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання ПП "М.А.Й" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 608,8 м.кв. поблизу човнової станції на території Гідропарку по вул. Черняхівського у м.Житомирі та стягнення з З ПП "М.А.Й." 272,70грн. збитків , заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
В частині скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 763 від 14.10.10р. та визнання недійсним договору оренди № 1179 від 20.10.10р.слід відмовити в задоволені позову.
Судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 22,33,49,69, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Приватному підприємству "М.А.Й.", м.Житомир, вул. Баранова,74, код 34520757, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 608,8м. поблизу човнової станції на території Гідропарку по вул. Черняхівського у м. Житомирі.
3. Стягнути з Приватного підприємства " М.А.Й." м. Житомир, вул. Баранова,74, код 34520757
на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області, 10014, м.Житомир, вул. Черняхівського,12а, код 34973282
272,70грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
4. Стягнути з Приватного підприємства " М.А.Й." м.Житомир, вул. Баранова,74, код 34520757
в дохід Державного бюджету України
- 130,33грн. державного мита.
5. Стягнути з Приватного підприємства " М.А.Й." м.Житомир, вул. Баранова,74, код 34520757
в дохід Державного бюджету України
- 161,88грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
6. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду вступає в законну силу в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Повне рішення складено 06 травня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 -позивачам
4- відповідачу-1
5- відповідачу-2
6- відповідачу-3 КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир, вул. Михайлівська,10а)
7- третій особі - КП " Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" (м.Житомир, Бульвар Старий,34)
8,9- прок.