Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "28" квітня 2011 р.Справа № 9/5007/24/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Новоград-Волинський)
до Лугинського комбінату громадського харчування (смт. Лугини Житомирська область)
про стягнення 12287,54 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 12287,54грн., із яких: 9790,00грн. боргу, 1509,48грн. пені, 988,06грн. інфляційних.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1130100222188 про вручення 12.04.2011р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2009р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач/постачальник) та Лугинським комбінатом громадського харчування (відповідач/покупець) було укладено договір поставки №4 (а.с. 16), за умовами якого, постачальник зобов'язується відпустити плодоовочеву консервовану продукцію, а Покупець прийняти і оплатити її. Найменування , кількість і ціна вказується не вище середньостатистичних цін у відповідних накладних на відпуск продукції, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п. 2.1 договору 4, Продукція завозиться "Постачальником" на склад "Покупця".
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що розрахунки за отриману продукцію здійснюються по мірі надходження коштів з бюджету, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Продавця".
Згідно п.4.1. Договору відпуск продукції "Постачальника" здійснюється у тарі, що забезпечує її зберігання.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов договору №4 від 11.03.2009р. було передано відповідачу товар - капуста квашена, на загальну суму 9790,00грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей: № 20 від 04.03.2010р. на суму 440,00грн, № 38 від 31.03.2010р. на суму 9350,00грн. (а.с. 15),
Позивач повністю виконав свої зобов'язання, відпустивши товар по вищевказаних накладних, а відповідач в свою чергу розрахунків не провів.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
У зв'язку з вищевикладеним, 31.01.2011року позивачем було направлено відповідачу претензію № 2 з вимогою проведення розрахунків на протязі десятиденного строку в сумі 11610,07грн з урахуванням штрафних санкцій. (а.с.11-12) Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2137 від 31.01.2011р. (а.с. 9).
Проте, відповідач відповідь на вимогу позивача не надав, розрахунки за отриманий товар на суму 9790,00грн. не провів.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 9790,00грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в сумі 9790,00грн. перед позивачем.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9790,00грн. боргу за поставлений товар є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1509,48грн. пені, 988,06грн. - інфляційних.
Розглядаючи питання про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені та інфляційних, господарський суд враховує наступне.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.
Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.
В Договорі та накладних на поставку товару №20 від 04.03.10., №38 від 31.03.10, (а.с.15) відсутні посилання на укладений сторонами договір №4 від 11.03.2009року (а.с.16).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із представленого позивачем розрахунку інфляційних (а.с.13) вбачається, що позивачем проведено нарахування інфляційних в сумі 558,03грн.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 558,03грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.
З відповідача підлягає стягненню на користь позивача10348,03грн з яких: 9790,00рн. основного боргу, 558,03грн. інфляційних. В частині стягнення пені суд відмовляє за безпідставністю.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526,546, 625,712 ЦК України, ст.193, та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Лугинського комбінату громадського харчування, 11300, Житомирська обл., смт.Лугини, вул.Донського 3, ідентифікаційний код 01748841
на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
- 97900,00грн заборгованості;
- 988,06грн інфляційних втрат;
- 107,78грн державного мита;
- 207,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
4. Відмовити в частині стягнення 1509,48 грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "05" травня 2011 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з пов.про вручення)