01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" квітня 2011 р. Справа № 7/034-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Ірпінь,
про стягнення 49 133,41 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю №110 від 15.02.2011 року.
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області за встановленою господарським судом м. Києва підсудністю надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі - позивач) вих. №048-71-1020 від 02.02.2011 року до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 49 133,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведеною 21.10.2010 року представниками Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»перевіркою на місці, за адресою АДРЕСА_1, було виявлено факт порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року, а саме самовільне підключення до мереж електропередавальної організації без дозволу та відповідного договору. За результатами проведеної перевірки представниками позивача був складений Акт порушень Правил користування електричною енергією №03472 від 21.10.2010 року.
На підставі складеного Акту та відповідно до п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, згідно Протоколу №371 від 10.11.2010 року засідання комісії по розгляду актів порушень ПКЕЕ було нараховано 48 529,77 грн. вартості електроенергії, спожитої без обліку.
Оскільки, за твердженням позивача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у встановлений законом строк вартість недорахованої електричної енергії не оплатила, тому Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд стягнути з відповідача 48 529,77 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, та нарахованих на цю суму 388,24 грн. інфляційних втрат і 215,39 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2011 року було порушено провадження у справі № 7/034-11 та призначено її розгляд на 07.04.2011 року.
У судове засідання 07.04.2011 року представники сторін з'явились. Представником відповідача у справі у судовому засіданні було подано відзив на позовну заяву б/н від 07.04.2011 року, в якому відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення представниками позивача вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року, щодо порядку складання, оформлення та направлення Акту порушень Правил користування електричною енергією №03472 від 21.10.2010 року. З огляду на вчинені порушення під час складання даного Акту, на думку відповідача, його не можна вважати належним доказом на підтвердження обставин, на які посилається позивач у позовній заяві.
Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту вручення відповідачу протоколу засідання комісії по розгляду Акту порушень ПКЕЕ та виставленого рахунку на оплату, а також, стверджує, що позивачем визначений невірний період нарахувань за споживання електричної енергії без обліку. Поданий відзив залучений судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.04.2011 року господарським судом в порядку вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 21.04.2011 року.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 21.04.2011 року проти задоволення позову заперечив, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими і просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судове засідання 21.04.2011 року представники позивача не з'явились. Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про перерву від 07.04.2011 року, про причини неявки позивач не повідомив, документів витребуваних ухвалою суду від 24.02.2011 року не надав.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи позивачем подано не було. Також, позивач не звертався до суду із заявами чи клопотаннями, які б свідчили про намір позивача подати додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, господарський суд вважає, що неявка представників позивача у судове засідання 21.04.2011 року не перешкоджає розгляду справи.
Окрім того, беручи до уваги, що строк розгляду спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, закінчується 25.04.2011 року, а клопотань в порядку, встановленому ч. 3 ст. 69 ГПК України, від сторін не надходило, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 21.04.2011 року господарським судом Київської області на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
21.10.2010 року представниками МВРЕ-5 СВП «Енергозбут Київенерго»було проведено перевірку об'єктів споживача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1 при проведенні якої виявлено факт порушення споживачем вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року (далі -ПКЕЕ), а саме: самовільне підключення до мереж електропередавальної організації без дозволу та відповідного договору (п. 1.2, п. 5.1., 6.40 ПКЕЕ).
За результатами проведеної перевірки був складений Акт порушень Правил користування електричною енергією №03472, в якому зафіксовано виявлені порушення та зобов'язано споживача для усунення порушення укласти договір на поставку електричної енергії, сплатити за спожиту електричну енергію.
При цьому у відповідній графі Акту «У присутності представника Споживача»представниками позивача було вказано лише суб'єкти, в діяльності яких було зафіксовано вказане порушення, зокрема зазначено: Споживач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, орендар -Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, а також вказано про самовільне підключення струмоприймачів кіосків «Фединова хата», «Живе пиво», «Шашлик».
В пункті 1 Акту №03472 від 21.10.2010 року представниками МВРЕ-5 СВП «Енергозбут Київенерго»було зазначено, що споживач порушив ПКЕЕ, а саме орендодавець ФОП ОСОБА_1, продавець ОСОБА_5, і вказано вид порушення.
Як вбачається з п. 2 Акту №03472 від 21.10.2010 року виміри електричної енергії були виконані струмовимірювальними кліщами с№96502595, №1417.
При цьому, не вказано дату Держповірки даного приладу, що повинно бути зазначено в Акті згідно затвердженої форми такого акту.
Згідно п. 13 Акту споживача було запрошено на засідання комісії з розгляду цього акту, що мало відбутися 27.10.2010 року кімната №11,23 о 10.00 год.
В Акті зазначено, що від споживача другий екземпляр акту для передачі керівництву отримала продавець ОСОБА_5, яка відмовилась від підпису.
На підставі Акту про порушення Правил користування електричною енергією №03472 від 21.10.2010 року позивачем рішенням, оформленим протоколом №371 від 10.11.2010 року, було проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку, на підставі п. 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, за 12 місяців по дату відключення 28.10.2010 року. Згідно вказаного розрахунку, вартість електроенергії, спожитої без обліку, яка підлягала оплаті відповідачем становила 48 529,77 грн.
Для оплати вартості недорахованої електричної енергії позивачем було виставлено рахунок №97103472/11 від 11.11.2010 року з визначеним терміном оплати до 13.12.2010 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем визначеної вартості електроенергії, спожитої без обліку, позивач звернувся з позовом до суду.
Пункт 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пункт 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Частиною 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно абз. 77 п. 1.2. ПКЕЕ споживачами електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Згідно п.1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562 (далі -Методика) ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357.
Дана Методика, відповідно до підпункту 5 п. 2.1., застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.
Тобто, підставою для перерахунку обсягу та нарахування плати за не обліковану електричну енергію є сам факт порушення ПКЕЕ, зафіксований у відповідному Акті.
Разом з тим, п. 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що перевірка проводиться лише уповноваженим представником постачальника в присутності належного представника споживача, тобто і представник постачальника повинен мати відповідні повноваження на таку перевірку, і представник споживача також повинен мати належним чином оформлені повноваження на представництво інтересів споживача. Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2011 року у справі №37/533.
Господарським судом встановлено, що Акт №03472 від 21.10.2010 року порушень Правил користування електричною енергією був складений без дотримання представниками позивача вимог п. 6.41 ПКЕЕ.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, при складанні Акту №03472 від 21.10.2010 року була присутня ОСОБА_5 -продавець. Проте позивачем не доведено, що дана особа була уповноважена у відповідності до вимог статей 237, 244 та 246 ЦК України на представництво інтересів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в тому числі під час складання актів про порушення.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування будь-яких відносин між відповідачем та ОСОБА_5. Про відсутність будь-яких відносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказує також відповідач у відзиві на позовну заяву.
Окрім того, в Акті №03472 від 21.10.2010 року зазначено, що відповідач у справі є орендодавцем об'єкта, який перевірявся представниками МВРЕ-5 СВП «Енергозбут Київенерго», а орендарем виступає ФОП ОСОБА_4, відтак підстави стверджувати, що ОСОБА_5 на момент проведення перевірки перебувала у трудових чи інших відносинах із споживачем, відповідачем у справі, і могла вважатись представником споживача, відсутні.
Таким чином, господарський суд встановив, що під час проведення 21.10.2010 року перевірки та складання акту уповноважений представник споживача присутній не був.
Окрім того, господарський суд зазначає, що позивачем був порушений порядок направлення другого примірника Акту №03472 від 21.10.2010 року споживачеві, оскільки другий примірник, згідно вимог ПКЕЕ, передається або надсилається споживачеві.
Як було встановлено вище, другий примірник Акту було передано ОСОБА_5 (продавцеві), яка не була уповноваженим представником споживача. Доказів передачі чи надсилання примірника Акту безпосередньо споживачеві Акціонерна енергопостачальна компаня «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»суду не надала.
На підставі викладеного суд вважає, що Акт порушення Правил користування електричною енергією №03472 від 21.10.2010 року не може бути належним доказом по справі, який би підтверджував факт порушення з боку відповідача ПКЕЕ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2010 року у справі №29/463-09.
Окрім того, господарським судом досліджено, що позивачем під час засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №371 від 10.11.2010 року, не було дотримано вимог, передбачених ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28.
Так, згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Як вбачається з Протоколу №371 від 10.11.2010 року, в графі «Про місце та час засідання комісії споживач (представник споживача) повідомлений»зазначено -телефонограмою 10.11.2010 року. Тобто, споживач, всупереч вимог ПКЕЕ, був повідомлений про засідання комісії саме в день його проведення, тобто з порушенням строку на повідомлення. Позивачем не надано доказів того, що відповідач належним чином був повідомлений про час і дату даного засідання.
Окрім того, в Протоколі зазначено, що засідання комісії проводилось в присутності представника споживача -чоловіка ОСОБА_6, який і отримав 11.11.2010 року протокол комісії, розрахунок по акту порушень та рахунок-фактуру по акту порушень.
При цьому, позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження повноважень ОСОБА_6 представляти інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у відносинах з позивачем (зокрема, на отримання вказаних протоколу, розрахунку та рахунку-фактури). Не вказано такого документа і у відповідній графі («П.І.Б. посада, документ, що засвідчує особу та повноваження») Протоколу №371 від 10.11.2010 року засідання комісії МВРЕ-5 з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією.
Доказів надсилання та вручення споживачеві Протоколу №371 від 10.11.2010 року, розрахунку по акту порушень та рахунку-фактури по акту порушень, відповідно до вимог ПКЕЕ, позивач суду не надав.
Крім того, судом зазначається, що згідно з розрахунками позивача часовий період, за який він здійснив нарахування за несанкціоноване користування електроенергією, становить максимальний період -один календарний рік за період з 22.10.2009 року по 28.10.2010 року. Проте з матеріалів справи вбачається, що павільйон за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 був встановлений 24.09.2010 року, про що свідчать договір на виконання робіт/надання послуг з КП «Київблагоустрій»№2010051647 від 23.09.2010 року; дозвіл на розміщення тимчасової споруди; договір №1/09/1 від 01 вересня 2010 року щодо виготовлення та встановлення торговельного кіоску за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи встановлені судом факти порушення представниками позивача вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року, щодо порядку складання, оформлення та направлення Акту порушень Правил користування електричною енергією №03472 від 21.10.2010 року, відсутність доказів вручення споживачу (відповідачу) Протоколу №371 від 10.11.2010 року засідання комісії МВРЕ-5, з якими законодавець пов'язує момент набрання чинності такого протоколу, господарський суд вважає надані позивачем документи такими, що не можуть бути визнаними належним та допустимим доказам у господарському процесі в розумінні ст. 34 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 49 133,41 грн., з яких 48 529,77 грн. заборгованість за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, 388,24 грн. інфляційні втрати і 215,39 грн. 3% річних є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
При цьому господарський суд зазначає, що згідно п. п. б ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993 року державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір державного мита, що підлягало сплаті за подання позовної заяви у справі № 7/034-11 становить 491,33 грн. (1 відсоток ціни позову), в той час позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням №674 від 28.01.2011р. сплачено 500,00 грн., тобто позивач сплатив державне мито у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Згідно зі ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню повністю або частково у випадку внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
За таких обставин, надмірно сплачене державне мито у розмірі 8,67 грн. (500,00 грн. -491,33 грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 67 коп., про що видати довідку.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В. М. Антонова
Повне рішення складено 29.04.2011 року