26.04.11р.
Справа № 5005/3880/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська", м. Горлівка Донецької області
про стягнення 4 471,74 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Зеленін В.О., довір. № 250/2-168 від 03.11.10р.;
від відповідача: Селяков О.В., довір. № 489 від 01.01.11р.;
від третьої особи: Лисенко О.В., довір. № юр/08-37 від 01.04.11р.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Дніпрококс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська", суму 4 471,74 грн. нанесених збитків внаслідок нестачі концентрату вугілля марки К у напіввагоні № 67371252 по залізничній накладній № 48201925 та у напіввагоні № 68046317 по залізничній накладній № 48201834.
26.04.11р. заявою за вих. № 285 здійснено заміну підприємства позивача на його правонаступника - Публічне акціонерне товариства "Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", що підтверджується доданими до справи документами.
Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні представник заявлені вимоги не визнає. Вмотивовує свої заперечення тим, що залізницею було здійснено справне перевезення спірного вантажу, отже і нести відповідальність підприємство останнього не повинно.
Третя особа у письмовому поясненні на позов вказує на те, що оскільки залізницею завдано збитків, у зв'язку із несхоронністю вантажу під час перевезення, тому останній повинен нести майнову відповідальність.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
15.01.2011 року на адресу позивача за залізничними накладними №№ 48201925, 48201834 у напіввагонах №№ 67371252, 68046317 відповідно надійшов вантаж -концентрат вугільний марки К, вантажовідправником якого являється третя особа, згідно укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "ЄвразРесурс" Україна" договору № 76/2010/539а від 31.12.10р.
Зазначені напіввагони видано позивачу, згідно з ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) зі складанням на станції Діївка Придніпровської залізниці комерційних актів АА № 037051/2 та АА № 037052/3 від 15.01.11р., у яких зафіксовано ознаки втрати вантажу під час перевезення, такі як з лівої сторони названих вище вагонів наявні поглиблення по всій довжині вагонів глибиною по 0,5 м, шириною 1, двері люків закриті, течі вантажів не має. При цьому, спірні напіввагони у технічному стані справні.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини справи та положення чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.
Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Таким чином, суд робить висновок який підтверджується також комерційними актами, що втрата вантажу виникла під час здійснення залізницею перевезення, так як напіввагони технічно справні.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Суд перевіривши розмір нарахованої позивачем вартості нестачі спірного вантажу зазначає, що стягненню підлягає сума 4 471,74 грн. (з урахуванням ПДВ) завданої шкоди як така, що правомірно розрахована та відповідає фактичній вартості не збереженого концентрату вугільного марки К.
Підстави, передбачені ст. 111 Статуту, звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу -відсутні.
Викладене є підставою для задоволення позову.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3; ЄДРПОУ 05393056) суму 4 471,74 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят одна грн. 74 коп.) збитків завданих нестачею вантажу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
А.В. Суховаров
Рішення підписано -___________________.