26.04.11р.
Справа № 5005/3878/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова група "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 83 683 грн. 39 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Душацький С.С., дов. №125 а від 01.04.11р.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (надалі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова група "Рейнфорд" (надалі -відповідач) суму 70 798,71 грн. основного боргу, 6 144,47 грн. пені, 1 758,03 грн. 3% річних, 4 718 грн. 09 коп. інфляційних, а всього 83 419,30 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № ПР-40122 ТР від 01.03.09р.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні зменшених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у призначені судові засідання на 12.04.11р. та 26.04.11р. не забезпечив, при цьому був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору свідченням чого є повернуте відділенням поштового зв'язку на адресу суду повідомлення (а.с. 91) про отримання кореспонденції останнім під розпис, у зв'язку із чим суд вбачає достатньо підстав та наявну можливість розглянути справу за існуючими матеріалами (оригінали надавались позивачем для огляду у судовому засіданні), згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі клопотання позивача № 113 від 11.04.11р. здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01.03.2009 року позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № ПР-40122 ТР (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість продуктів харчування (товар), що підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними, за якими відповідач, відповідно до умов п. 6 додатку 4 до Договору, повинен здійснити оплату в термін 40 (сорок) календарних днів з моменту поставки товару.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити зменшені позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.
Так, проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору належним чином поставлено покупцю товар на загальну суму 70 798, 71 грн., що насамперед підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та печатками обох підприємств, проте вартість отриманого відповідачем спірного товару в порушення взятих на себе зобов'язань так і не сплачено.
Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.
На підставі умов п. 8.9. Договору позивачем, у зв'язку із порушення відповідачем строків оплати товару, на суму основної заборгованості нараховано пеню, розмір якої за період з 28.12.09р. по 04.04.11р. становить суму 6 144,47 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.
Окрім того, в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу на основну заборгованість за період з січня 2010 року по січень 2011 року суму 4 718,09 грн. інфляційних, а також за період з 28.12.09р. по 18.03.11р. суму 1 758,03 грн. 3% річних, розмір яких також підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Окрім того, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню оскільки позивачем належними доказами не доведено той факт, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднути чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Наведене є підставою для повного задоволення зменшених позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 66, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Радгоспна, буд. 36; ЄДРПОУ 34560700) суму 70 798,71 грн. (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто вісім грн. 71 коп.) основного боргу, 6 144,47 грн. (шість тисяч сто сорок чотири грн. 47 коп.) пені, 1 758, 03 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім грн. 03 коп.) 3 % річних, 4 718,09 грн. (чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн. 09 коп.) інфляційних, 834,30 грн. (вісімсот тридцять чотири грн. 30 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -______________