27.04.11р.
Справа № 5005/3582/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама сіті Торг", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ
про стягнення 206 326,05 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Дем'янюк Є.В., представник за довіреністю № б/н від 21.03.11р.
від відповідача: Антоненко О.А., представник за довіреністю №м 21 від 07.09.10р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклама сіті Торг", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ (далі-відповідач) про стягнення 206326,05 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 171 938,37 грн. - вартість товару неналежної якості, 34 387,67 грн. - штраф за продукцію неналежної якості.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 01/32-09 від 01.07.2009 року, в частині неналежної якості товару.
19.04.2011 року до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що позивачем було не дотримано гарантійних термінів зберігання продукції відповідача та недотримання п.7.1. Договору поставки № 01/32-09 від 01.07.2009 року.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 27.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,
01.07.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №01/32-09 (далі-Договір), відповідно до умов п. 2.1. якого відповідач зобов'язується передати у визначений договором строк позивачу товар, а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Кількість та асортимент товару визначається специфікаціями (п. 2.2. Договору).
Якість товару повинно відповідати державним стандартам та технічним умовам заводу виробника з урахуванням узгодженого сторонами ескізу чи технічного опису (п.3.1. Договору).
Якість товару підтверджується сертифікатом якості заводу виробника (п.3.2. Договору).
Ціна товару за одиницю та по позиціям вказуються у специфікаціях (п. 4.1. Договору).
Строк оплати товару проводиться на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту відвантаження товару (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору, розрахунок по договору проводиться у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
Пунктом 5.4. Договору встановлено, що приймання продукції від відповідача по кількості здійснюється в повній відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965р. № П-6), по якості - Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 ).
У випадку невідповідності переданого товару обумовленому сторонами кількості (недостача і/або перевищена норма розбитого товару) і якості, позивач зобов'язаний викликати представника відповідача на місце прийому товару для складання двостороннього акту прийому товару (п. 5.5. Договору).
Відповідно до п. 5.7. Договору, у всьому іншому, що не передбачено договором в частині приймання товару по кількості і якості сторони керуються вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965р. № П-6), а по якості - відповідно вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 ).
Як зазначено у п. 7.1. Договору, позивач має право заявляти про скриті недоліки, а також пред'являти претензії по якості поставленого товару відповідачу на протязі 90 (дев'яносто) днів після приймання товару. У такому випадку позивач письмово повідомляє про це відповідача. Уповноважений представник відповідача зобов'язаний з'явитися к позивачу на протязі семі календарних днів з дати отримання відповідачем повідомлення (не враховуючи часу необхідного для проїзду) для огляду товару та складання двостороннього акту. У випадку неявки уповноваженого представника відповідача в установлений строк, позивач має право скласти акт в односторонньому порядку, який буде мати доказове значення та повну юридичну силу.
У випадку невиконання або неналежного виконання договірних обов'язків, винувата сторона несе перед другою стороною цивільно-правову відповідальність згідно вимог чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було перераховано на рахунок відповідача за отриманий товар 1 400 000,00 грн., що підтверджує платіжне доручення № 5 від 29 квітня 2010 року.
Однак, відповідачем було передано товар з істотними порушеннями вимог щодо якості товару.
Невідповідна якість була виявлена при підготовці товару до використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", про що 30.09.10 р. було складено Акт забракування. Неналежна якість була виявлена у наступному товарі:
- пляшки "Столетов- КПМ-30В-700" у кількості 74 933, вартість однієї пляшки з ПДВ 1, 59804 грн., загальна сума - 119 745,93 грн.;
- пляшка "Столетов-КПМ-30В-500" у кількості 38 490, вартість однієї пляшки з ПДВ складає 1,59804 грн., загальна сума - 52192,44 грн.
Таким чином, як зазначає позивач, ним було придбано неякісного товару на загальну суму 171 938,37 грн., яку він просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивачем відповідно до ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України було нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 34 387,67 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 171 938,37 грн. за поставлений неякісний товар та 34 387,67 грн. штрафу, всього 206 326,04 грн.
Відповідач не визнає позовні вимоги позивача з наступних підстав:
По-перше, відповідачем на протязі 2009 р. - 2010 р. було поставлено позивачу скляну пляшку у кількості 12 735 162 штуки. Вказаний товар поставлявся, як на склад позивача, так і безпосередньо на завод виробник горілчаних напоїв у смт. Синельниково. За весь цей час (з липня 2009 року до 08 листопада 2010 року) з боку позивача ніяких претензій або нарікань на якість поставленої продукції не надходило.
По-друге, відповідно до п. 3.1 Договору, а також згідно вимогам статті 673 Цивільного кодексу України та статті 268 Господарського кодексу України, весь поставлений товар у кількості 12 735 162 скляних пляшок повністю відповідав державним стандартам (ДСТУ 10117.1, п. 5.1.18) та технічним умовам підприємства виробника (п. 3.2.20 таблиця № 6). Кожна партія випущених пляшок, відповідно ДСТУ 13905 п. 1 проходить щоденний контроль з боку центральної лабораторії підприємства. Продукція, яка не пройшла в установленому порядку перевірку на якість - покупцям не постачається. Крім того, у відповідності з п. 3.2. Договору якість наданого позивачу товару була підтверджена сертифікатом якості підприємства виробника. Весь товар було надано відповідачем позивачу запакованим, що забезпечило його від пошкоджень в період транспортування та зберігання, а також з етикетками на яких вказано підприємство виробник, найменування та НД виробу, машина №, кількість, дата виготовлення, пакувальник та контролер партії (п. 6.1, 6.2 Договору). Всі партії товару були прийняті позивачем на свої склади та ніяких претензій по якості виробів відповідачу до 8 листопада 2010 р. не надходило.
Третє, пунктом 5.4. Договору передбачено, що прийом товару по якості здійснюється згідно Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7). На підставі цього всі партії товару були прийняті представниками позивача, про що підписано відповідні акти прийому-передачі товару. У разі невідповідності прийнятого товару сертифікатам якості (п. 5.5 Договору) покупець був зобов'язаний викликати представника відповідача на місце прийому товару для складання двостороннього акту прийому товару, але до цього часу з боку позивача по жодній з поставлених партій виробів цього зроблено не було.
Четверте, гарантійний термін зберігання скляних пляшок з моменту виготовлення в опалюваних складах не більше 1 року, у неопалюваних складах не більше 5 місяців, під навісом або на відкритих майданчиках не більше 3 місяців (ТУ 26.1-30809384-005:2005). Всі партії виробів від відповідача приймалися та зберігалися позивачем у неопалюваних складах за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1. Кінцевий термін зберігання продукції відповідача (з квітня 2010 року) збіг у вересні 2010 року, а претензію на неякісний товар позивач надіслав лише у листопаді 2010 року. Таким чином, як вважає відповідач, позивач сам винен у недотриманні гарантійних термінів зберігання продукції відповідача.
П'яте, згідно п. 7.1. Договору, позивач має право заявити про скриті дефекти, а також пред'являти претензії по якості поставленого товару відповідачу протягом 90 днів після прийому товару, але позивачем цього не було зроблено на протязі 160 днів з моменту прийом товару (граничний термін прийому товару 30.04.2010р.).
Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають відхиленню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Пунктом 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України).
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
В ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Статтею 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Частиною 1 ст. 680 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5.4. Договору встановлено, що приймання продукції від відповідача по кількості здійснюється в повній відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965р. № П-6), по якості - Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 ).
Так, відповідно до п. 13 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (далі - Інструкція по якості) встановлено, що прийом продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-отримувачем або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за чітке дотримання правил прийому продукції.
Згідно п. 14 Інструкції по якості, прийом продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, підтверджуючим якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.д.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не призупиняє прийом продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і кількість отриманої продукції, про що зазначається в акті, які документи відсутні.
Відповідно до п. 16 Інструкції по якості, при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркуванню отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договором або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, підтверджуючих якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.
Отримувач також зобов'язаний викликати до участі в продовженні прийому продукції та складання двохстороннього акту представника міжміського виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договором.
Згідно п. 17 Інструкції по якості, в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено:
а) назва продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;
б) основні недоліки, виявлені в продукції;
в) час, на який призначений прийом продукції за якістю чи комплектністю (в межах встановленого для прийому строку);
г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукці.
Так, відповідно до ч. 2 п. 19 Інструкції по якості, міжміський виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику отримувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений строк дає право отримувачу здійснити прийом продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника).
Представник міжміського виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися не пізніше 3-денного строку після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду.
Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у встановлені якості та комплектності отриманої отримувачем продукції.
Пунктом 20 Інструкції по якості передбачено, що у разі неявки представника виробника (відправника) по виклику отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника міжміського виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості. За відсутністю відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз в місті находження отримувача (покупця), у зв'язку з відмовою представника їх виділити або неявки його за викликом отримувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівництвом або заступником керівника цього підприємства (організації);
б) за участю компетентного представника суспільства підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства;
в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонній прийом продукції.
Для участі в прийомі продукції повинні виділятися особи, компетентні (за видом роботи, за освітою, за досвідом трудової діяльності) в питаннях виявлення якості та комплектності підлягаючої прийому продукції (п. 22 Інструкції по якості), яким видається належним чином оформлене та завірене підприємством разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника (п. 23 Інструкції по якості).
Згідно п. 25 Інструкції по якості передбачено, що особи, які здійснюють прийом продукції за якістю та комплектністю, зобов'язані чітко дотримуватися правил прийому продукції встановлених за їх участю. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками прийому, забороняється.
Відповідно до п. 26 Інструкції по якості встановлено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь в прийому продукції за якості, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції. Відбір зразків (проб) проводиться у точній відповідності з вимогами чинного законодавства. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відібранні зразків (проб).
Про відібрання зразку (проб) складається акт, який підписується всіма особами, які брали у цьому участь (п. 27 Інструкції по якості).
Пунктом 28 Інструкції по якості встановлено, що з відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, другий направляється виробнику (відправнику) продукції. Про надання зразків (проб) на аналіз або випробування робиться відповідна відмітка в акті відібрання зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися отримувачем, виробником (відправником) до розгляду спору про якість продукції, а у разі передачі матеріалів про видачу недоброякісної продукції в органи прокуратури та суд - до вирішення справи в цих органах.
По результатам прийому продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції (п. 29 Інструкції по якості), який підписується усіма особами, за участю яких проводилася перевірка якості та комплектності продукції (п. 30 Інструкції по якості).
Враховуючи умови Договору поставки № 01/32-09 від 01.07.09р. та вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
По-перше, позивачем не було складено Акту прийому продукції за якістю та комплектністю, Акту про виявлення недоліків товару, Акту про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.
По-друге, пунктом 5.5. Договору передбачено, що у випадку невідповідності переданого товару обумовленому сторонами кількості (недостача і/або перевищена норма розбитого товару) і якості, позивач зобов'язаний викликати представника відповідача на місце прийому товару для складання двостороннього акту прийому товару.
Як встановлено у судовому засіданні, зі слів представника позивача, останній для складання двостороннього акту прийому товару відповідача не викликав, у зв'язку з чим не може надати відповідні докази.
По-третє, пунктом 7.1. Договору передбачено, що позивач має право заявляти про скриті недоліки, а також пред'являти претензії по якості поставленого товару відповідачу на протязі 90 (дев'яносто) днів після приймання товару. У такому випадку позивач письмово повідомляє про це відповідача. Уповноважений представник відповідача зобов'язаний з'явитися к позивачу на протязі семі календарних днів з дати отримання відповідачем повідомлення (не враховуючи часу необхідного для проїзду) для огляду товару та складання двостороннього акту. У випадку неявки уповноваженого представника відповідача в установлений строк, позивач має право скласти акт в односторонньому порядку, який буде мати доказове значення та повну юридичну силу.
Як встановлено судом, позивачем повідомлення та претензії відповідачу про виявлені скриті недоліки протягом 90 днів не направлялися.
Четверте, у судовому засіданні встановлено, що гарантійний термін зберігання зазначених пляшок з моменту виготовлення в опалюваних складах не більше 1 року, у неопалюваних складах не більше 5 місяців, під навісом або на відкритих майданчиках не більше 3 місяців. Всі партії виробів від відповідача приймалися та зберігалися позивачем у неопалюваних складах. Кінцевий термін зберігання продукції відповідача (з квітня 2010 року) збіг у вересні 2010 року, а претензію на неякісний товар позивач надіслав лише у листопаді 2010 року. Таким чином, з вини самого позивача не дотримано гарантійних термінів зберігання продукції відповідача.
П'яте, позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що виконання вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7, не є обов'язковим, з чим суд не може погодитися, оскільки, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та інших нормативних актів на свій території України.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить підстави для відхилення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 673, 678, 680 Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7, ст.ст. 173, 174, 193, 264, 265, 266, 268, 269 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 28.04.11р.
.