26.04.11р.
Справа № 5005/3972/2011
За позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпак", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 382,05 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Уваров А.О., представник за довіреністю № б/н від 21.01.11р.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп", м. Полтава (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Поліпак", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення 12 382,05 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 6 413,57 грн. - попередня оплата за непоставлений товар, 5 026,21 грн. - інфляційні витрати, 942,27 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 28.03.11р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.04.11р., зобов'язано до засідання подати:
- позивачу: акт звірки (позивача до відповідача); докази в обґрунтування позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду); всі оригінали первинних документів на підставі яких виник борг (для огляду в судове засідання);
- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; акт звірки (відповідача до позивача); документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.
Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.
Роз'яснено сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.
26.04.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 26.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,
21 червня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 103, відповідно до умов п.1.1. якого відповідач продає, а позивач купує каністри поліетиленові КП 12 місткістю 10,9 л (далі - товар).
Товар поставляється партіями в кількості та на умовах визначених специфікаціями до даного договору, специфікації складаються окремо на кожну партію товару (п. 1.2. Договору).
Ціна однієї одиниці продукції, на момент укладання договору, з обліком вартості упаковки складає 5,20 грн., з доставкою на склад позивача у місто Полтаву (п.3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору, підтвердженням якості товару зі сторони відповідача є сертифікат якості виробника.
Товар поставляється на протязі 10 календарних днів з моменту надходження замовлення позивача та попередньої оплати згідно п. 6.1. (п. 5.1. Договору).
Згідно до п. 6.1 Договору, розрахунок за товар здійснюється шляхом 50% попередньої оплати, інші 50 % оплачуються на протязі 10-ти (десяти) календарних днів з моменту прибуття товару на склад позивача.
Оплата здійснюється у Національній валюті України (п.6.3. Договору).
На виконання умов договору позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 411 081,35 грн.
Позивач зазначає про те, що відповідачем 14.08.07р. було поставлено вантаж, що підтверджує накладна № П-0000576, який виявився неналежної якості. У зв'язку з чим позивач від подальшої поставки відповідача відмовився.
За відповідачем, як зазначає позивач, існує заборгованість за непоставлений товар у розмірі 6 413,57 грн. попередньої оплати позивача.
Відповідно до листа з вих. № 6 від 22 січня 2008 року відповідач не заперечує наявної заборгованості перед позивачем та зобов'язується сплатити частинами грошові кошти в строк до кінця лютого 2008 року.
Оскільки, відповідачем заборгованість у розмірі 6 413,57 грн. сплачена не була, позивачем згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 5 026,21 грн. та 3% річних у розмірі 942,27 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату за непоставлений товар у розмірі 6 413,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 026,21 грн., 3 % річних у розмірі 942,27 грн., всього 12 382,05 грн.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Крім того, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплату у розмірі 6 413,57 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 5 026,21 грн. та 3% річних у розмірі 942,27 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 5 026,21грн. та 3% річних у розмірі 942,27 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпак" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграда, буд. 106-А, ЄДРПОУ 24429825, р/р 2600530011388 в ДФ АТ "ВАБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305868) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" (36019, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд. 17, ЄДРПОУ 00373907, р/р 26003003124400, в ІНГ БАНК УКРАЇНИ, МФО 300539) попередню оплату у розмірі 6413,57 грн. (шість тисяч чотириста тринадцять грн. 57 коп.), 3 % річних у розмірі 942,27грн. (дев'ятсот сорок дві грн. 27 коп.), інфляційні витрати у розмірі 5 026,21 грн. (п'ять тисяч двадцять шість грн. 21 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 123,82 грн. (сто двадцять три грн. 82 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 28.04.11р.