79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.11 Справа№ 5015/1672/11
за позовом: ТзОВ «Автотехцентр-3000», м. Лубин
до відповідача: СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів», м. Львів
про стягнення 5 602, 95 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача - Ляшук С.З.
від відповідача - н/з
Суть спору:
Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м. Лубин до спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-Еко-Львів», м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 5 602, 95 грн., в т.ч.: 4950,38 грн. основного боргу, 157,54 грн. пені та 495,03 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду від 30.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.04.2011 року.
Представник позивача в судове засідання з"явився та повідомив суд про погашення відповідачем після подачі позову до суду основного боргу в сумі 4950,38 грн. Позовні вимоги підтримав в частині стягнення штрафних санкцій.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, проте подав клопотання про припинення провадження у справі у зв»язку зі сплатою основного боргу в сумі 4950,38 грн., що підтвердив платіжними дорученнями (в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №333 від 01.07.2010р., згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.
В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.6 договору, відповідач зобов”язувався оплатити за отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість, яка становила 4950,38 грн. В процесі розгляду справи відповідачем сплачено основний борг в сумі 4950,38 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №1702 від 11.04.2011р., №1724 від 12.04.2011р., №1734 від 13.04.2011р. (в матеріалах справи), відтак суд дійшов висновку провадження в цій частині припинити на підставі п.п.1.1. ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 7.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 154,54 грн. та підлягає стягненню.
Згідно п.7.3 договору, у випадку затримки розрахунку більш ніж на 30 днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, що становить 495,03 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. ст.179, 193, 216 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-Еко-Львів», м. Львів, вул. Пекарська,95 (р/р 26007013429 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 31442100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м. Лубни, вул. І.Франка,1 (п/р 26004179500001в ПРУ КБ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 30568711) -157,54 грн., пені, 495,03 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення основного боргу в сумі 4950,38 грн. -провадження припинити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Рішення складено 21.04.2011р.