79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.04.11 Справа№ 5015/1102/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукового-виробничого підприємства “Граніт-Хім” (м.Дрогобич)
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Просто Марія” (м.Дрогобич)
про:розірвання договору оренди №22 від 22.11.2010 року, зобов'язання ТзОВ “Просто Марія” повернути ТзОВ “НВП “Граніт-Хім” орендоване майно, що вказане в п.1 Договору №22 від 22.11.2010 року, та стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 5 330,10 грн.
Суддя:В.М.Пазичев
При секретарі :І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:Іськович В.О. - представник, довіреність від 09.03.2011 року
від відповідача:Не з'явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково -виробничого підприємства “Граніт-Хім” (м.Дрогобич) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Просто Марія” (м.Дрогобич) про розірвання договору оренди №22 від 22.11.2010 року, зобов'язання ТзОВ “Просто Марія” повернути ТзОВ “НВП “Граніт-Хім” орендоване майно, що вказане в п.1 Договору №22 від 22.11.2010 року, та стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 5 330,10 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 10.03.2011 року. Ухвалою від 10.03.2011 року розгляд справи відкладено до 16.03.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 16.03.2011 року розгляд справи відкладено до 14.04.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.03.2011 року, про відкладення від 10.03.2011 року, від 16.03.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
14.04.2011 року за вх.№8742/11 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в розмірі 5 330,10 грн. та судові витрати в розмірі 533,01 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.03.2011 року, про відкладення від 10.03.2011 року, від 16.03.2011 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими поштовими конвертами з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 14.04.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
У позовній заяві позивач зазначив, що 22.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Граніт-Хім»(надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Просто Марія»(надалі - відповідач) уклали договір оренди № 22 адміністративно-побутового корпусу і виробничого обладнання, що розташоване за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85б (далі - Договір).
Позивач вважає, що станом на 23.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 330 (п'ять тисяч триста тридцять) грн. 10 коп., в тому числі ПДВ - 888,35 грн.
Позивач стверджує, що відповідач своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконує, чим, на думку позивача порушує п.п. 4.1, 4.2, 6.1 Договору №22.
Також позивач зазначив, що надіслав відповідачу претензію №03/11 від 17.01.2011 року, яку, як вважає позивач, відповідач залишив без відповіді і задоволення.
Таким чином, враховуючи вище наведене, позивач просить суд розірвати Договір оренди № 22 від 22.11.2010 року і зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване майно, вказане в п. 1 .Договору № 22 від 22.11.2010 року та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за орендну плату в розмірі 5 330 (п'ять тисяч триста тридцять) грн. 10 коп.
14.04.2011 року за вх.№8742/11 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в розмірі 5 330,10 грн. та судові витрати в розмірі 533,01 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості в повному обсязі.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ході судового розгляду справи було встановлено, що 22.11.2011 року позивач та відповідач уклали договір оренди № 22 адміністративно-побутового корпусу і виробничого обладнання, що розташоване за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85б (далі - Договір). Згідно Акту прийому-передачі від 22 листопада 2011 року позивач передав, а у відповідач прийняв приміщення, відповідно до Договору оренди №22 від 22.11.2010 року.
Згідно п. 4.1. Договору оренди, місячна орендна плата на період з 22.11.2010 року до 30.04.2011 року складає 3 102, 00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ 20%.
Згідно п. 4.2. Договору оренди, орендна плата перераховується щомісяця на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 25 числа попереднього місяця.
Таким чином, станом на 23.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 330 (п'ять тисяч триста тридцять ) грн. 10 коп., в тому числі ПДВ - 888,35 грн., що є порушенням п.п. 4.1, 4.2. Договору №22.
Позивач надіслав відповідачу претензію №03/11 від 17.01.2011 року, однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді і задоволення.
Позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд задовільнити позов лише в частині стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату в розмірі 5 330,10 грн. по договору оренди №22 від 22.11.2010 року.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату в розмірі 5 330,10 грн. по Договору оренди №22 від 22.11.2010 року обґрунтованими і такими що підлягають до задоволення.
Згідно ч.3 п.5.2 Договору оренди, орендодавець має право дати повідомлення про одностороннє розірвання Договору у випадку невиконання умов Договору, порушення умов експлуатації, порушення умов п.п. 2.1, 4.1, 4.2, 4.5, 6.1, 6.4 цього Договору. В цьому випадку договір вважається розірваним, майно повертається орендодавцю у відповідності до розділу 7. Не зважаючи на вимоги суду, позивач не надав належні та допустимі докази того, що позивач, у відповідності до ч.3 п.5.2 Договору, повідомив відповідача про одностороннє розірвання Договору.
14.04.2011 року за вх.№8742/11 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в розмірі 5 330,10 грн. та судові витрати в розмірі 533,01 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково -виробничого підприємства “Граніт-Хім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Просто Марія” в частині стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 5 330,10 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №33 від 23.02.2011 року на суму 531,01 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №34 від 23.02.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовів немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов”язані з примушуванням прийняти передаточний баланс).
Отже, вимога позивача про розірвання договору носить немайновий характер, тому підляє оплаті державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру, тобто в розмірі 85,00 грн
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Уточнені позовні вимоги - задоволоти.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Просто Марія»(82100, м.Дрогобич, вул. Самбірська, 85Б, код ЄДРПОУ 33861211, р/р. 26000101190001 в АТ «Укрінбанк»в м. Дрогобичі, МФО 325785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукового-виробничого підприємства “Граніт-Хім” (82100, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85Б, код ЄДРПОУ 31417268, р/р. 26004100937001 в АТ «Укрінбанк»в м. Дрогобичі, МФО 325785) - борг у сумі 5 330 (п'ять тисяч триста тридцять) грн. 10 коп., 102 (сто дів ) грн. 00 коп. - сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя