Запорізької області
19.04.11 Справа № 4/5009/856/11
Суддя Зінченко Н.Г.
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури”, (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 13)
про визнання недійсним рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. в повному обсязі
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2 довіреність б/н від 21.03.2011 р. (бланк серія ВРЕ № 322039);
від відповідача - Єрмоленко В.А., довіреність № 08 від 15.03.2011 р.;
22.02.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява фізичної особи ОСОБА_1, м. Кременчук Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури”, м. Запоріжжя (далі за тестом ВАТ “ЗЗВА”) про визнання недійсним рішення Загальних зборів ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” від 21.01.2011 р. в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 4/5009/856/11, справа призначена до розгляду на 29.03.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 р. у справі № 4/5009/856/11 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 18.02.2011 р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі.
Також, ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 р. у справі № 4/5009/856/11 судом на підставі ст. 65 ГПК України витребувані у Державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради для огляду документи реєстраційної справи Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури”, м. Запоріжжя.
В судовому засіданні 29.03.2011 р. судом розглянуті заява позивача про залучення до участі справі № 4/5009/856/11 у якості третьої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 про залучення їх до участі у справі № 4/5009/856/11 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, в задоволенні яких судом було відмовлено.
З метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2011 р. в судове засідання, на підставі ст. 30 ГПК України, для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, судом викликалася уповноважена особа Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, цією ж ухвалою в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 04.04.2011 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2011 р. у справі № 4/5009/856/11 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 29.03.2011 р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі.
У зв'язку із необхідністю встановлення фактичних обставин справи та витребування у сторін додаткових документів і доказів, необхідних для вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалися перерви до 13.04.2011 р. і до 19.04.2011 р.
В судовому засіданні 19.04.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За ініціативою суду розгляд справи здійснювалося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу -програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві від 18.02.2011 р. з урахуванням доповнень до позову від 29.03.2011 р., заяви про збільшення позовних вимог від 04.04.2011 р. та доповнень до пояснень по суті позовних вимог від 19.04.2011 р. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 24, 41, 48, п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст., ст. 10, 11, 25, 28,43 Закону України “Про господарські товариства”, ст., ст. 3, 4 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів”, ст., ст. 8, 22, 43, 50, 68, 69 Закону України “Про акціонерні товариства”, ст. 8 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, ст., ст. 215, 227, 319, 655 ЦК України, ст. 81 ГК України і полягають в наступному. Громадянин України ОСОБА_1 є акціонером ВАТ “ЗЗВА”, якому належать цінні папери відповідача в кількості 220000 штук номінальною вартістю 0,75 грн. Зазначена кількість акцій позивача становить 5,17 % статутного капіталу відповідача. 21.01.2011 р. відбулися позачергові Загальні збори ВАТ “ЗЗВА”, на порядок денний яких були винесені наступні питання: про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство; про порядок, умови та строки припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство; про призначення комісії з припинення ВАТ “ЗЗВА”, затвердження її повноважень; про порядок та строки пред'явлення вимог кредиторів до ВАТ “ЗЗВА”; про порядок, умови, строки оцінки та викупу акцій ВАТ “ЗЗВА”; про порядок, умови та строки обміну акцій ВАТ “ЗЗВА” на частки у складеному капіталі командитного товариства (товариства-правонаступника). Згідно протоколу позачергових Загальних зборів відповідача від 21.01.2011 р. на позачергових Загальних зборах акціонерів ВАТ “ЗЗВА” більшістю голосів прийнято рішення про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство, визначено строки та порядок припинення, призначено комісію з припинення, затверджено порядок та умови викупу акцій. Позивач вважає, що рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. прийняті з порушенням вимог законодавства під час скликання та проведення загальних зборів, а, відтак, підлягають визнанню недійсними, виходячи з наступного. Статтею 32 Закону України “Про акціонерні товариства” встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори. Відповідно до ст. 68 цього ж Закону умовою виникнення у акціонера-власника простих акцій права вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій є реєстрація такого акціонера для участі у загальних зборах, якими прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, та голосування проти прийняття загальними зборами відповідного рішення. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стадо підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, та протоколу лічильної комісії про підсумки голосування. Згідно зі ст. 43 Закону України “Про акціонерні товариства” при голосуванні з питань, зазначених в ст. 68 цього Закону, використання бюлетенів є обов'язковим. Всупереч вказаним нормам, бюлетені при голосуванні на Загальних зборах відповідача 21.01.20011 р. не використовувалися, що унеможливлює встановлення реальних результатів голосування акціонерів на загальних зборах та встановлення факту голосування представника позивача проти рішень, визначених у порядку денному, що може мати наслідком позбавлення акціонера права вимагати обов'язкового здійснення викупу акцій. Відповідно до ст. 50 Закону України “Про акціонерні товариства” у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту, чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. За таких обставин, позивач вважає, що оспорюване рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. підлягає визнанню судом недійсним як таке, що порушує права позивача як учасника товариства, зокрема, право вимагати викупу належних йому акцій за справедливою ціною та право брати участь в управлінні справами товариства та порушує право власності позивача на належну йому частку в майні товариства. Крім того, відповідачем порушено порядок скликання та проведення загальних зборів. Також як підставу для визнання недійсним оспорюваного рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. позивач наводить те, що при прийнятті рішення про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом перетворення у командитне товариство відповідач мав отримати письмову згоду всіх акціонерів ВАТ “ЗЗВА”. Свою позицію позивач мотивує тим, що враховуючи принципові відмінності у порядку функціонування акціонерного та командитного товариства (ст., ст. 75, 81 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 159 ЦК України), при прийнятті загальними зборами акціонерів рішення про припинення товариства шляхом його перетворення на командитне товариство, а також в процесі подальшого виконання такого рішення має бути дотримана рівність прав всіх акціонерів. Оскільки в командитному товаристві існують два види учасників -повні учасники та вкладники, а в акціонерному товаристві -лише акціонери, то, приймаючи до уваги положення ст. 319 ЦК України, якою встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, то кожен акціонер має особисто висловити свою волю щодо того, який статус він набуватиме в результаті перетворення -статус повного учасника або статус вкладника командитного товариства. Таким чином, з огляду на приписи ст., ст. 202, 205, 206 ЦК України, позивач вважає, що волевиявлення акціонера, щодо його майбутнього статусу в командитному товаристві має бути оформлено саме в письмовій формі. Зазначене, на думку позивача, підтверджується роз'ясненнями ДКЦПФР № 2 від 15.03.2011 р. щодо порядку застосування положень законодавства стовно перетворення акціонерних товариств у командитні товариства, що на дату ухвалення рішення про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство, відповідач мав отримати письмову згоду всіх акціонерів ВАТ “ЗЗВА”, Також позивач посилається на те, що відповідно до п. 6 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 398 від 14.07.2005 р., розмір статутного фонду товариства на дату прийняття рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації повинен дорівнювати сумі розмірів статутних усіх товариств, що будуть створенні шляхом реорганізації. Отже, у випадку відсутності згоди будь-кого з акціонерів товариства взяти участь в командитному товаристві зазначені приписи законодавства дотримані не будуть, а статутний капітал акціонерного товариства буду зменшено у заборонений законом спосіб. Таким чином, позивач вважає, що на день прийняття рішення про припинення акціонерного товариства загальними зборами, останнє має отримати згоду на таке перетворення від кожного акціонера, якщо такої згоди не отримано, викупити акції та анулювати їх до створення правонаступника, і, відповідно, зменшити розмір статутного капіталу. Крім того, підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. є недотримання вимог ст. 43 Закону України “Про господарські товариства” щодо відсутності в порядку денному ціни викупу акцій. Приписи цієї норми Закону є імперативними, тому відсутність ціни викупу акцій в порядку денному зборів є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів в цій частині недійсними. Також позивач просив суд при вирішенні даної справи врахувати, що Запорізьким територіальним управлінням ДКЦПФР виявлені факти порушення законодавства про цінні папери при здійсненні реорганізації ВАТ “ЗЗВА”, що також свідчить про порушення вимог норм діючого законодавства при винесенні оспорюваного рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. З урахуванням викладеного, позивач просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, заявлені вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими і недоведеними, з огляду на наступне. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ч. 1 ст. 43 Закону України “Про акціонерні товариства”, якою обґрунтовує порушення вимоги закону під час скликання і проведення загальних зборів товариства, зокрема, щодо обов'язкового використання бюлетенів під час голосування з питань порядку денного. Однак, розділом XVII “Прикінцеві та Перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства” визначений порядок втрати чинності тих статей Закону України “Про господарські товариства”, які регулюють діяльність АТ, а також порядок приведення діяльності АТ у відповідність до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”. Цей порядок був роз'яснений ДКЦПФР (роз'яснення від 14.07.2009 р. № 8, затверджене рішенням від 14.07.2009 р. № 797 зі наступними змінами та доповненнями) наступним чином: “акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства” статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 р. по 30.04.2011 р. Законом України “Про господарські товариства” та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Акціонерні товариства, які починаючи з 30.04.2009 р., привели свою діяльність у відповідність до Закону України “Про акціонерні товариства”, мають керуватись у своїй діяльності Законом України “Про акціонерні товариства” та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.”. Отже, акціонерні товариства, що за даними ЄДРПОУ є відкритими та закритими, тобто не привели свою діяльність у відповідність до Закону України “Про акціонерні товариства”, вимог цього Закону не дотримуються, на відміну від приватних та публічних акціонерних товариств. Зважаючи на наведене, відповідач вважає, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на нормативно-правовий акт, дія якого не розповсюджується на діяльність та взаємовідносини з акціонерами ВАТ “ЗЗВА” є безпідставним. Під час скликання та проведення 21.01.2011 р. позачергових Загальних зборів Товариства відповідач цілком правомірно керувався нормами Закону України “Про господарські товариства” в частині, що стосується акціонерних товариств. Стосовно доводів позивача, що оспорюваним рішенням від 21.01.2011 р. порушено право позивача як учасника товариства вимагати викупу належних позивачу акцій за справедливою ціною, то відповідач з цього приводу зазначив, що Закон України “Про господарські товариства” не передбачає інституту обов'язкового викупу акцій. До відносин, що виникають у разі викупу акцій під час перетворення підлягає застосуванню “Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій”, затверджений рішенням ДКЦПФР 30.12.1998 р. № 222, п. 5 якого визначає, що акціонерне товариство, що прийняло рішення про притінення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулися до товариства з письмовою заявою. Таким чином, набуття права на викуп акцій передбачає дотримання одночасно двох вимог -акціонер не голосував за прийняття загальними зборами рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, акціонер звернувся до товариства з письмовою заявою про викуп. У даному випадку позивачем дотримані зазначені вимоги, а відповідачем не здійснювалося жодних перешкод до реалізації вказаних прав. Таким чином, позивач набув права на викуп акцій, отже його право не є порушеним. Безпідставними та необґрунтованими відповідач вважає і доводи позивача про порушення його права брати участь в управлінні справами товариства та щодо порушення його права на належну йому частку в майні товариства. Щодо посилання позивача на Роз'яснення ДКЦПФР № 2 від 15.03.2011 р. “Щодо порядку застосування положень законодавства стосовно перетворення акціонерних товариств у командитні товариства”, то відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до абз. 25 зазначених Роз'яснень у разі якщо загальні збори акціонерного товариства приймають рішення про припинення акціонерного товариства шляхом його перетворення у командитне товариство, таке рішення зможе бути реалізоване виключно за наявності письмового волевиявлення всіх акціонерів цього товариства щодо їх згоди отримати статус повного учасника або вкладника командитного товариства. Тобто, наявність письмового волевиявлення всіх акціонерів товариства передбачена не на момент прийняття рішення про перетворення акціонерного товариства, а пов'язана із моментом його реалізації. Враховуючи положення Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” реалізація рішення про перетворення відбувається шляхом прийняття окремих рішень Загальними зборами -про припинення ВАТ “ЗЗВА” і про створення нової юридичної особи -правонаступника та за обов'язкової умови внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів. На момент вирішення даної справи Загальними зборами ВАТ “ЗЗВА” прийнято рішення лише про перетворення, тому посилання позивача на тлумачення законодавства, яке встановлює вимоги до припинення товариства є передчасним. Посилання позивача на відсутність у порядку денному Загальних зборів від 21.01.2011 р. питання про визначення ціни викупу акцій, що є порушенням вимог ст. 43 Закону України “Про господарські товариства”, відповідач спростовує тим, що пунктом 5 порядку денного є питання “про порядок, умови, строки оцінки та викупу акцій ВАТ “ЗЗВА”. Саме за розглядом вказаного питання загальними зборами ВАТ “ЗЗВА” прийняте рішення, викладене в п. 5.6 Протоколу № 23 від 21.01.2011 р. “викуп акцій здійснюватиметься Товариством ... номінальною вартістю, що складає 0.75 грн. за одну просту іменну акцію”. Зважаючи на наведене, відповідачем дотримано порядку денного Загальних зборів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р., а саме розглянуто питання щодо умов викупу акцій ВАТ ”ЗЗВА” та визначено як одну з таких умов -ціну акцій. Враховуючи вищенаведені доводи, відповідач просив суд в позові відмовити повністю.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 21.01.2011 р. о 14-00 годині розпочалися та були проведені позачергові Загальні збори акціонерів ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” за адресою: 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе 13, 4-й поверх, зал засідань.
Згідно з повідомленням про проведення загальних зборів (Бюлетень “Цінні папери України” № 227 (3029) від 02.12.2010 р.) на порядок денний загальних зборів були винесені наступні питання:
1. Про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство.
2. Про порядок, умови та строки припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство.
3. Про призначення комісії з припинення ВАТ “ЗЗВА”, затвердження її повноважень.
4. Про порядок та строки пред'явлення вимог кредиторів до ВАТ “ЗЗВА”.
5. Про порядок, умови, строки оцінки та викупу акцій ВАТ “ЗЗВА”.
6. Про порядок, умови та строки обміну акцій ВАТ “ЗЗВА” на частки у складеному капіталі командитного товариства (товариства-правонаступника).
За результатами проведених зборів було прийнято рішення, яке оформлене протоколом позачергових Загальних зборів ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” № 23 від 21.01.2011 р.
У протоколі зазначено: кількість осіб, які зареєструвалися для участі у зборах (акціонерів та їх представників): 57 осіб. Кількість голосів, що належать особам, які зареєструвалися для участі у зборах: 4 090 301, що становить 96,70 % від загальної кількості голосуючих акцій товариства. У відповідності до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” кворум для проведення зборів досягнуто, збори вважаються правомочними.
З усіх питань порядку денного прийняті рішення більшістю голосів.
Громадянин України ОСОБА_1 -позивач у справі -є акціонером ВАТ “ЗЗВА”, якому належать цінні папери відповідача в кількості 220000 штук номінальною вартістю 0,75 грн., що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 200588. Зазначена кількість акцій позивача становить 5,17 % статутного капіталу ВАТ “ЗЗВА”
Обставини даної справи свідчать та сторонами не заперечується, що позивач був повідомлений про проведення позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури”, які відбулися 21.01.2011 р.
Від імені та в інтересах позивача участь у позачергових Загальних зборах акціонерів ВАТ “ЗЗВА”, які відбулися 21.01.2011 р., приймав Цими, що діяв на підставі довіреності від 19.08.2010 р., посвідченої 19.08.2010 р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_12 та зареєстрованої в реєстрі за № 5715. Участь у позачергових Загальних зборах акціонерів ВАТ “ЗЗВА” 21.01.2011 р. уповноваженого представника позивача підтверджується реєстраційною карткою № 50. (а.с. 21 том 1).
Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” від 21.01.2011 р. в повному обсязі позивач обґрунтовує посиланням на ч. 1 ст. 43 Закону України “Про акціонерні товариства”, вказуючи при цьому на порушення вимог закону під час скликання і проведення позачергових Загальних зборів Товариства 21.01.2011 р., а саме, щодо обов'язкового використання бюлетенів під час голосування з питань порядку денного.
Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу XVII “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про акціонерні товариства” цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України “Про господарські товариства” у частині, що стосується акціонерних товариств.
Закон України “Про акціонерні товариства” набрав чинності з 29.04.2009 р.
Таким чином, в період часу з 30.04.2009 р. по 30.04.2011 р. акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства” статуту та інших внутрішніх положень повинні керуватись у своїй діяльності вимогами Закону України “Про господарські товариства”.
Крім того, ДКЦПФР були надані роз'яснення “Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства” у зв'язку з набранням ним чинності Закону України “Про акціонерні товариства”, затверджені рішенням ДКЦПФР від 14.07.2009 р. № 797 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями ДКЦПФР від 21.07.2009 р. № 812 та від 13.10.2009 р. № 1179), в яких, зокрема, зазначено, що акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства статуту та інших внутрішніх положень мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України “Про господарські товариства” та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 р., привели свою діяльність у відповідність до Закону України “Про акціонерні товариства”, мають керуватись у своїй діяльності Законом України “Про акціонерні товариства” та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.
Цей висновок ДКЦПФР був підтриманий Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (лист від 07.05.2009 р. № 5224) та Міністерством юстиції України (лист від 05.10.2009 р. № КО-25653-19).
Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у п. 7.1.1 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем Статтею та інші внутрішні положення Товариства не приведені у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства”.
За таких обставин, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на нормативно-правовий акт, дія якого не розповсюджується на діяльність та взаємовідносини з акціонерами ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” є безпідставним.
Приписами статей 41 - 45 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник.
Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.
Реєстрація акціонерів-власників акцій на пред'явника здійснюється на підставі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім випадку проведення установчих зборів).
Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.
До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
Статтею товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.
Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:
а) зміна статуту товариства;
б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства.
З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом.
Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.
До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.
Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос.
Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на письмову вимогу наглядової ради акціонерного товариства або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим наглядовою радою акціонерного товариства або ревізійною комісією.
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього Закону.
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України “Про акціонерні товариства” щодо обов'язкового використання бюлетенів під час голосування з питань порядку денного є безпідставними.
Суд погоджується з доводами відповідача та вважає їх обґрунтованими, що під час проведення позачергових Загальних зборів 21.01.2011 р. відповідач керувався вимогами Закону України “Про господарські товариства”, що узгоджується з вимогами “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про акціонерні товариства”, який не передбачає обов'язку проводити голосування на загальних зборах за допомогою бюлетенів.
Щодо доводів позивача про порушення оспорюваним рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. права вимагати викупу належних позивачу акцій, то з цього приводу слід зазначити, що вимогами Закону України “Про господарські товариства” не передбачено обов'язку викупу акцій акціонерним товариством.
Згідно із ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
У відповідності з пунктами 3, 5 Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.2008 р. № 222, припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації здійснюється на підставі рішення вищого органу товариства або суду.
Акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленість сторін, але не нижчою за номінальну вартість.
Таким чином, обов'язковими умовами набуття права на викуп акцій є дотримання наступних вимог одночасно:
- акціонер не голосував за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації;
- акціонер звернувся до товариства з письмовою заявою про викуп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були дотримані вказані вимоги, зокрема присутній на позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” 21.01.2011 р. представник позивача голосував проти прийняття рішення про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом його перетворення у командитне товариство (а.с. 122 том 1), 15.02.2011 р. позивачем на адресу Комісії з припинення ВАТ “ЗЗВА” була направлена вимога про обов'язок викуп акцій, яка зареєстрована 17.02.2011 р. за № 336 (а.с. 110 том 1). Відповідачем не здійснювалося жодних перешкод для реалізації позивачем вказаних прав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач набув права на викуп акцій, його право у даному випадку не є порушеним, а, отже, доводи позивача про порушення рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. його права вимагати викупу належних йому акцій є безпідставними та недоведеними.
Доводи позивача стосовно відсутності у порядку денному позачергових Загальних зборів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. питання про визначення ціни викупу акцій, що є порушенням ст. 43 Закону України “Про господарські товариства”, суд також знаходить безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктом 5 порядку денного позачергових Загальних зборів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. є питання: “Про порядок, умови, строки оцінки та викупу акцій ВАТ “ЗЗВА”. (а.с. 19 том 1).
Саме за результатами розгляду питання № 5 позачерговими загальними зборами ВАТ “ЗЗВА” прийняте рішення, викладене в п. 5.6 Протоколу № 23 від 21.01.2011 р.: “Викуп акцій здійснюватиметься Товариством за ціною, визначеною рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Товариства 21.01.2011 р., саме за їх номінальною вартістю, що складає 0,75 грн. за одну просту іменну акцію”. (а.с. 104 том 1).
Юридична природа терміну “викуп акцій” передбачає укладення договорів купівлі-продажу ВАТ “ЗЗВА” з акціонерами, які виявили таке бажання.
У відповідності до положень ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (абзац 2 частини 1).
Умовами ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З аналізу наведених норм законодавства випливає, що істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна.
Зважаючи на наведене, відповідачем дотримано порядку денного Загальних зборів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р., а саме розглянуто питання щодо умов викупу акцій ВАТ ”ЗЗВА” та визначено як одну з таких умов -ціну акцій.
Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що формулювання у порядку денному загальних зборів питання про визначення ціни викупу акцій повинно бути сформульовано саме шляхом зазначення “визначення ціни викупу акцій”, а не у інший спосіб.
Як одну з підстав для визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. позивач наводить те, що при прийнятті рішення про припинення ВАТ “ЗЗВА” шляхом перетворення у командитне товариство відповідач мав отримати письмову згоду всіх акціонерів ВАТ “ЗЗВА”, що відповідачем зроблено не було. При цьому, мотивуючи свою позицію позивач посилається на роз'ясненнями ДКЦПФР № 2 від 15.03.2011 р. “Щодо порядку застосування положень законодавства стовно перетворення акціонерних товариств у командитні товариства”.
Такі доводи позивач суд також знаходить хибними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Перш за все, посилаючись на необхідність при прийнятті рішення про припинення акціонерного товариства шляхом перетворення у командитне товариство отримання письмової згоди всіх акціонерів, позивач не наводить жодної норми матеріального права, яка б чітко встановлювала такий обов'язок.
Крім того, згідно з абзацом 25 Роз'яснень ДКЦПФР № 2 від 15.03.2011 р. “Щодо порядку застосування положень законодавства стосовно перетворення акціонерних товариств у командитні товариства”, на які посилається позивач, у разі якщо загальні збори акціонерного товариства приймають рішення про припинення акціонерного товариства шляхом його перетворення у командитне товариство, таке рішення зможе бути реалізоване виключно за наявності письмового волевиявлення всіх акціонерів цього товариства щодо їх згоди отримати статус повного учасника або вкладника командитного товариства.
Дослідивши зміст наведеного абзацу Роз'яснень № 2 від 15.03.2011 р. суд приходить до висновку, що наявність письмового волевиявлення всіх акціонерів товариства передбачена не на момент прийняття рішення про перетворення акціонерного товариства, а пов'язана із моментом його реалізації.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення. Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таким чином, у спірних правовідносинах реалізація рішення про перетворення ВАТ “ЗЗВА” відбувається шляхом прийняття окремих рішень Загальними зборами -про припинення ВАТ “ЗЗВА” і про створення нової юридичної особи -правонаступника, за обов'язкової умови внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів. Тобто, між припиненням Товариства і створенням нової юридичної особи -правонаступника безумно існує певний проміжок часу.
Отже, на момент вирішення даної справи Загальними зборами ВАТ “ЗЗВА” прийнято рішення лише про перетворення, тому посилання позивача на норми та роз'яснення законодавства, яке встановлює вимоги до припинення товариства є передчасним.
Щодо посилань позивача на те, що Запорізьким територіальним управлінням ДКЦПФР виявлені факти порушення законодавства про цінні папери при здійсненні реорганізації ВАТ “ЗЗВА”, що також свідчить про порушення вимог норм діючого законодавства при винесенні оспорюваного рішення Загальних зборів від 21.01.2011 р. та є підставою для визнання його недійсним, то суд вважає за необхідне зауважити, що висновки Запорізького територіального управління ДКЦПФР стосовно порушення законодавства про цінні папери при здійсненні реорганізації ВАТ “ЗЗВА” не стосуються предмету спору у даній справі, а, отже, не є обов'язковими підставами для визнання недійсним оспорюваного рішення позачергових Загальних зборів від 21.01.2011 р.
Крім того, за фактами виявлених порушень законодавства про цінні папери при здійсненні реорганізації ВАТ “ЗЗВА” Запорізьким територіальним управлінням ДКЦПФР до відповідача застосовані згідно Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” відповідні санкції, про що свідчить постанова № 61-ЗП від 05.04.2011 р. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів. (а.с. 44-48 том 2).
У відповідності до пункту 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Загальними підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” № 13 від 24.10.2008 р. (з наступними змінами та доповненнями) безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку із прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутністю кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України “Про господарські товариства”);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 статті 43 Закону України “Про господарські товариства”);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної ін формації (статті 40, 45 Закону України “Про господарські товариства”).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. визначено, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого підтвердження не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Отже, позивач не довів суду, що оспорюваним рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ “ЗЗВА” від 21.01.2011 р. порушені його права та охоронювані законом інтереси..
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача, в обґрунтування заявлених вимог, суд визнав хибними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, в задоволені позову відмовляється повністю.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “22” квітня 2011 р.