Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" квітня 2011 р. Справа № 14/30-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Орлова О.О. - представника за довіреністю № 24 від 06.01.2011р.,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: Козира Р.А. - представника за довіреністю № 10-717/02 від 25.02.10,
від прокуратури: Алексєєва С.М., прокурора, посвідчення № 99,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинської міської ради (м.Малин)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" (м. Малин)
третя особа: Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення шкоди.
Прокурор Малинського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради відповідно до якого, просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,8242 га., що знаходиться в межах населеного пункту м.Малин та відноситься до земель загального користування (землі виробничого призначення).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.02.2009р., позовну заяву прийнято суддею Костриця О.О. до розгляду та порушено провадження у справі.
Заявою про збільшення позовних вимог від 16.03.2009р., прокурор Малинського району Житомирської області доповнив резолютивну частину позовної заяви частиною 3, наступного змісту: "Стягнути з відповідача на користь Малинської міської ради заподіяну самовільним зайняттям шкоду в розмірі 20466,83грн." (а.с. 45, т.1).
Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області від 29.04.2010р., у зв'язку з необхідністю та закінченням повноважень судді Костриці О.О. - відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій України", справу № 14/30-НМ, яка знаходилась у його провадженні, передано для розгляду судді Брагіній Я.В.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.04.2010р. справу №14/30-НМ прийнято суддею Брагіною Я.В. до свого провадження.
Заявою від 09.12.2010р. прокурор Малинського району Житомирської області збільшив позовні вимоги (заява №1/61-09 від 08.10.2010р.; т.2, а.с. 114), зокрема щодо стягнення з відповідача на користь Малинської міської ради заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в м.Малин по вул.Українських повстанців, 40-а, площею 0,8242га. шкоди в розмірі 22324,61грн. Зазначена заява ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.12.2010р. прийнята до розгляду (а.с. 123, т. 2).
Отже, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 1/64-09 від 08.10.2010р., прокурор просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,8242га., що знаходиться в межах населеного пункту м.Малин та відноситься до земель загального користування (землі виробничого призначення), а також стягнути з відповідача на користь Малинької міської ради заподіяну самовільним зайняттям шкоду в розмірі 22324,61грн.
У зв'язку з переведенням судді господарського суду Житомирської області Брагіної Я.В. у відповідності до Указу Президента України № 44/2011, згідно протоколу розподілу справ між суддями від 14.03.2011р., справу № 14/30-НМ передано для розгляду судді Кравець С.Г.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.03.2011р. справу №14/30-НМ прийнято суддею Кравець С.Г. до свого провадження (а.с. 15, т. 3).
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 27.04.2011р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Представником позивача - Малинської міської ради надано письмові пояснення по суті спору (а.с. 57-59, т. 3).
Обґрунтовуючи позовні вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварц" встановлено, що останній самовільно використовує земельну ділянку площею 0,8242 га., яка знаходиться у межах населеного пункту м.Малин, вул. Українських повстанців, 40-А, на якій складує продукцію та відходи виробництва. Прокурор зазначає, що такими діями відповідач допустив порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 27.04.2011р. не направив, про причини суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0387123 (т. 3, а.с. 50).
Відповідно до відзиву на позовну заяву від 07.04.2009р., ТОВ "Кварц" факт самовільного зайняття земельної ділянки не визнає. Зокрема, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що між ТОВ "Кварц" і Малинською міською радою є договір оренди від 16.07.08р. №01/18.08 та акт приймання передачі орендованої (спірної) земельної ділянки. При прийманні-передачі земельної ділянки сторонами зауважень заявлено не було. Тобто, ТОВ "Кварц" користується спірною земельною ділянкою за згодою власника такої землі та за наявності правочинів щодо тимчасового користування цією земельною ділянкою. Щодо спричинення позивачу збитків не може йти мова, бо ТОВ "Кварц" платіжним дорученням №245 на рахунок позивача перераховано кошти у сумі 8670,64грн. орендної плати за спірну земельну ділянку. Таким чином позивач, на підставі рішення Малинської міської Ради від 24.04.08р. сам добровільно передав ТОВ"Кварц" у користування землю і отримав за це орендну плату. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що використання земельної ділянки товариством на території міста Малин з часу фактичного зайняття земельної ділянки здійснювалось за згодою власника, який згідно з п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України реалізує повноваження з розпорядження земельними ділянками, що розташовані в межах населених пунктів, та відповідно до погоджених між міськрадою та ТОВ "Кварц" умов. Крім того, відповідач зазначає, що згідно листа Деркомзему №14-17-4/12991 від 11.11.08р. "Щодо застосування терміну "самовільне зайняття земельної ділянки" - не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки). Безумовно, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа", відповідальність за що не передбачена.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги прокурора Малинського району підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях від 24.03.2010р. (т. 2, а.с. 4-5), від 12.05.2010р. (т. 2, а.с. 39-40), від 29.06.2010р. (т. 2, а.с. 47-48), від 14.03.2011р. (т. 3, а.с. 22-23). Зокрема, представник третьої особи зазначив, що наявність рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду на підставі укладення цивільно-правової угоди не надають права на використання земельної ділянки, оскільки у частині третій статті 125 Земельного кодексу України (в редакції 2008 року) визначено, що приступити до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Приймаючи до уваги той факт, що відповідача про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, а також враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кварц" у грудні 2002 року було придбано будівлю механічної майстерні загальною площею 1113,6 кв.м., розташованої у м.Малині по вул. Українських повстанців, 40-а, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу будівлі механічної майстерні від 04.12.2002р. серії ВАС №136318, укладеного між ДП "Малинська пересувна механізована колона №158 ВАТ "Житомирводбуд" та ТОВ "Кварц" (а.с. 67-68, т.1), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації (а.с.107, т.2).
Відповідно до акту визначення та погодження зовнішніх меж спірної земельної ділянки в натурі від 10.07.2006 року було визначено та погоджено зовнішні межі земельної ділянки в натурі (а.с.73, зворотній бік, т.1). Площа земельної ділянки відповідно до вказаного акта складає 0,9355 га.
12.07.2007 року ТОВ "Кварц" звернулося до міського голови м.Малина з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в м.Малин, вул. Українських повстанців, 40-а, на якій знаходиться приміщення, що є власністю підприємства, загальною площею 0,998 га., та наданням дозволу заключити договір оренди на вказану земельну ділянку, а також з клопотанням про внесення змін в рішення сесії міської ради стосовно надання дозволу на розробку проекту щодо зміни цільового призначення (а.с.101,102, т.2).
Згідно витягу з рішення Малинської міської ради (28-а сесія п'ятого скликання) від 24.04.2008р. міська рада вирішила надати дозвіл на укладення попереднього договору на оренду земельних ділянок на час оформлення правовстановлюючих документів орендарем до одного року та провести оплату за користування земельними ділянками з моменту прийняття рішень сесії міської ради: Товариству з обмеженою відповідальністю "Кварц" по вул. Українських повстанців, 40-а, площею 0,9355га. для виробничого використання де розташовані об'єкти нерухомого майна (а.с. 134, т.2).
Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні також кадастровий номер спірної земельної ділянки, довідка про грошову оцінку спірної земельної ділянки відділу земельних ресурсів у м.Малин №97/1 від 26.06.2008р. (а.с.71,73,74, т.1).
16.07.2008р. між Малинською міською радою та ТОВ "Кварц" був укладений попередній договір щодо укладення договору оренди земельної ділянки у майбутньому (основного договору) №01/18.08 (а.с. 56-58, т. 1). Згідно з пунктом 1 договору сторони підтверджують, що відносини, які склалися між ними, стали підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка належить територіальній громаді м.Малина. Сторони визнають, що наступним етапом має стати укладення договору оренди земельної ділянки, далі за текстом "Основний договір" (п. 2 договору).
У відповідності до п. 5 договору від 16.07.2008р. Малинська міська рада передає, а ТОВ "Кварц" приймає земельну ділянку (для виробничого використання у подальшому - виробництва тари), яка знаходиться в місті Малині по вул. Українських повстанців, 40-а.
Пунктами 11 та 12 договору сторони обумовили, що договір укладено на строк до укладення Основного договору. Основний договір має бути укладений сторонами до 31.12.2008 року.
Згідно із п.23 договору передача земельної ділянки здійснюється у день підписання договору за актом її приймання-передачі.
Матеріали справи свідчать, що за актом приймання-передачі об'єкта договору до договору №01/18.08 від 16.07.2008р. одна сторона - Малинська міська рада - передала, а друга сторона - ТОВ "Кварц" - прийняла об'єкт договору, який знаходиться за адресою: м. Малин, вул. Українських повстанців (а.с.72, т.1).
25.12.2008 року ТОВ "Кварц" платіжним дорученням №245 на рахунок позивача перерахувало кошти у сумі 8670,64грн. орендної плати за спірну земельну ділянку (а.с.52 зворотній бік, т.1).
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.11.2008р. (а.с.8, т.1), проведеною державним інспектором Управління з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області, встановлено, що ТОВ "Кварц" на підставі договору купівлі-продажу будівлі механічної майстерні ВАС №11363 від 04.12.2002р. придбав об'єкт нерухомого майна механічної майстерні загальною площею 0,1113га. по вул. Українських повстанців, 40-а м.Малин у Малинський пересувній механізованій колоні №158 ВАТ "Житомирводбуд". На момент перевірки правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку відсутні. Також біля даного об'єкту нерухомості знаходиться земельна ділянка орієнтовною площею 0,8242га. на якій ТОВ "Кварц" складує продукцію виробництва (пиломатеріали та інше) та відходи виробництва, чим самовільно зайнято дану земельну ділянку.
Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області був складений протокол відносно директора ТОВ "Кварц" ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення від 19.11.2008р. №055/21 (а.с.10, т.1) та виданий припис від 19.11.2008р. №055/27 (а.с.9, т.1) про усунення порушень земельного законодавства, якими було зобов'язано директора ТОВ "Кварц" ОСОБА_1 оформити правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку та про виконання даного припису повідомити до 18.12.2008р.
Постановою Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області від 20.11.2008р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 11, т.1).
Розглядаючи питання про обґрунтованість позовних вимог, господарський суд враховує наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Пунктом 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч.ч.1,2 ст.120 ЗК України).
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Ст.126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції, що діяла на час складання акта обстеження) самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Ст.212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки вчинення дій, які відповідно до закону є правомірними. Під такими діями слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені цивільно-правовим законодавством. Так, право власності на земельну ділянку може набуватися на підставі цивільно-правової угоди при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду (ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України).
Так, ТОВ "Кварц" у 2002 році було придбано об'єкт нерухомості - будівлю механічної майстерні, яка знаходиться на земельній ділянці у м.Малині по вул. Українських повстанців, 40-а, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації (а.с.107, т.2).
При цьому слід зазначити, що набуття особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду не надає права приступати до використання земельної ділянки, на якій вони розміщені, оскільки за правилами ст.125 ЗК України таке право виникає лише після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.
Отже, фактичне використання особою земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності цивільно-правової угоди, на підставі якої набуте право на житловий будинок, будівлю або споруду, не можуть бути кваліфіковані як самовільне використання земельної ділянки, а лише як використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку (ст. 126 ЗК України).
Крім цього, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду).
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частинами 1,2 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст. 123 ЗК України).
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк (ч.4 ст. 123 ЗК України).
Згідно із ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах, визначених законом.
Місцеве самоврядування в Україна здійснюється на принципі законності (ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
У відповідності із ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Так, рішенням Малинської міської ради від 24.04.2008р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Кварц" надано дозвіл на укладення попереднього договору на оренду земельних ділянок по вул. Українських повстанців, 40-а, площею 0,9355га. для виробничого використання де розташовані об'єкти нерухомого майна на час оформлення правовстановлюючих документів орендарем до одного року та зобов'язано провести оплату за користування земельними ділянками з моменту прийняття рішень сесії міської ради (а.с. 134, т.2), а 16.07.2008р. між Малинською міською радою та ТОВ "Кварц" був укладений попередній договір щодо укладення договору оренди земельної ділянки у майбутньому (основного договору) №01/18.08 (а.с. 56-58, т. 1).
З наведеного слідує, що використання земельної ділянки на території Малинської міської ради ТОВ "Кварц" здійснювалось за згодою Малинської міської ради, яка згідно з п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України реалізує повноваження з розпорядження земельними ділянками, що розташовані в межах населених пунктів, та відповідно до погоджених між міською радою та товариством умов.
Господарський суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи наявний також й примірник попереднього договору щодо укладення договору оренди земельної ділянки у майбутньому (основного договору) №01/18.08 від 08.09.2008 року (а.с. 137-139, т. 2). Однак, представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити наявність двох аналогічних договорів, які відрізняються один від одного лише датою укладення.
Слід зазначити, що 06.04.2009 року ТОВ "Кварц" звернулося до секретаря Малинської міської ради із заявою про продовження строку дії договору №02/18.08 від 16.07.2008 року у зв'язку із розглядом даної справи в суді (а.с.119, т.2).
05.05.2009 року виконком Малинської міської ради повідомлено ТОВ "Кварц" про те, що вищезазначеного питання буде вирішено після завершення справи в суді (а.с.119, т.2 на звороті).
Таким чином, юридичній особі надано право одержання земельної ділянки у користування, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Крім цього, посилання прокурора та позивача на ту обставину, що вищезазначений договір не було зареєстровано у встановленому законом порядку, не заслуговують на увагу, оскільки, враховуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", реєстрація договорів оренди є обов'язком органів місцевого самоврядування.
Враховуючи викладені обставини використання ТОВ "Кварц" спірної земельної ділянки не може бути кваліфіковано як самовільне використання земельної ділянки, а лише як використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку (ст.126 ЗК України). При цьому, за вказане правопорушення чинним законодавством передбачена лише адміністративна відповідальність.
Прокурором також заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь Малинької міської ради шкоди в розмірі 22324,61грн. заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки (заява про збільшення позовних вимог №1/64-09 від 08.10.2010р., а.с. 114, т. 2).
Щодо правових підстав відшкодування шкоди та визначення її розміру господарський суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із вимогами чинного законодавства правовідносини стосовно відшкодування шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельних ділянок, регулюються нормами ст.211 ЗК України та Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.
З метою формування єдиних підходів у застосування цієї Методики наказом Державною інспекцією з контролю за використання та охороною земель від 12.09.2007р. №110 (зі змінами від 27.06.2008р. №84) затверджено Методичні рекомендації, які використовуються органами Держземінспекції для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Відповідно до п.2.1. цих рекомендацій шкода, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді.
З урахуванням рішення Малинської міської ради від 24.04.2008р., яким ТОВ "Кварц" надано дозвіл на укладення попереднього договору на оренду земельних ділянок по вул. Українських повстанців, 40-а, площею 0,9355га. для виробничого використання де розташовані, у тому числі, об'єкти нерухомого майна на час оформлення правовстановлюючих документів орендарем, не можна вважати указані земельні ділянки такими, що самовільно зайняті відповідачем.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Отже, прокурор та позивач повинні довести протиправність дій відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.
Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущення вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).
Прокурор, як доказ самовільного зайняття посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.11.2008року.
Однак, позивачем та прокурором не обґрунтовано протиправності дій відповідача щодо використання спірної земельної ділянки на території Малинської міської ради, а також не доведено обставин щодо розміру самовільно використовуваної земельної ділянки та відповідно розрахунку розміру причиненої шкоди. При цьому, судом враховується, що згідно із актом обстеження земельної ділянки від 19.11.2008 року та в акті перевірки було зазначено лише орієнтовну площу земельної ділянки, яку самовільно використовує ТОВ "Кварц". Водночас, в акті перевірки від 19.11.2008р. зазначено, що контрольні обміри проводились спрощеним методом (мірною стрічкою) та міститься посилання на те, що копія додається. Однак, вказана копія, на вимогу суду, представлена не була. Крім того, будь-які дані щодо визначення меж спірної земельної ділянки площею 0,8442га. в актах від 19.11.2008р. не вказано.
Слід звернути увагу й на ту обставину, що у вказаному акті не враховано вимоги положень ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки не враховано частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівлі механічної майстерні загальною площею 1113,6 кв.м.
Також судом не приймається як доказ акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.03.2010 року (а.с.24, т.3), враховуючи наступне.
Відповідно до п.4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.03р. №312, державні інспектори проводять перевірку стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірки проводиться в присутності двох свідків.
Із Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель вбачається, що державний інспектор під час проведення перевірки повинен дотримуватись певної процедури.
Так, інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Крім цього, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку. При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу, інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що повідомлення відповідачу про проведення перевірки третьою особою не направлялись, що свідчить про порушення права відповідача на участь його представників у проведенні перевірки 17.03.2010р.
Також відповідні приписи та протоколи про адміністративні правопорушення державним інспектором складені не були. Даний факт позбавив відповідача можливості реагувати для захисту своїх прав та законних інтересів.
Крім цього, при проведенні перевірок земель, які за твердженням прокурора, позивача та третьої особи, самовільно використовує відповідач, не були присутні свідки. Даний факт підтверджується тим, що акти складені та підписані Мельником Л.С. (державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Житомирської області), який проводив дану перевірку і є представником державного органу, а не свідком.
Таким чином, акти перевірок та обстежень земельних ділянок складені з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні. У задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "29" квітня 2011 року.
Друк.: 7 прим.:
1 - в справу
2 - позивачу
3, 4, - відповідачу за адресами:
- 11601, м.Малин, вул. Українських повстанців, 40-А (рек. з пов.)
- м.Малин, вул. Мельниченка, 13-а (рек. з повід.)
5 - третій особі
6, 7 - прокуратурі.