"15" лютого 2011 р.
Справа № 12/10/5022-121/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
розглянув справу
за позовом: Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль, 46002
до відповідача: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000
про cтягнення 37473,00 грн. заборгованості
За участю представників від:
Позивача: Шевченко В.М. - головний юрисконсульт (довіреність № 20 від 10.01.2011р. )
Відповідача: не з'явився
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Тернопільської міської ради 37473,00грн. заборгованості по оплаті послуг наданих по охороні приміщень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно договору №024847 від 01.12.2010р., а саме щодо оплати послуг по охороні об'єкта постами міліцейської охорони Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області за грудень 2010 року в сумі 37343,00грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, проте звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника в судове засідання.
Приймаючи до уваги, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданому клопотанні доказів неспроможності прибуття у судове засідання повноважного представника суду не надав, крім того відсутність іншого представника не позбавляє відповідача права звернутись за правовою допомогою до спеціаліста в області права і, таким чином, забезпечити явку свого представника у судове засідання, так як відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Також, беручи до уваги, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 28.01.2011р. відповідач отримав дану ухвалу 01.02.2011р., відтак мав достатньо часу для виконання вимог суду щодо надання витребуваних матеріалів, проте разом із клопотанням (вх. №9307(н) від 15.02.2011р.) витребуваних матеріалів та обґрунтувань причин їх неподання суду не надав, а відтак суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону, реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Позивач супровідним листом №17/1-2-199 від 14.02.2011р. на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2011р. надав суду платіжне доручення №677 від 09.02.2011р. про доплату державного мита в сумі 269,73грн. та оригінал акту №ТМЗ-000220 за грудень 2010 року.
Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
01.12.2010р. між сторонами укладено Договір № 024847 на охорону об'єкта постами міліцейської охорони Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (надалі - Договір), згідно умов якого (п. 1.1.) Тернопільська міська рада (надалі -Замовник) передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), що перераховані у Дислокації (додаток №1 до Договору) об'єкта, що охороняється (надалі - Об'єкт) під охорону поста міліцейської охорони Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (надалі - Охорона), а Охорона зобов'язалась здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності, цілісності майна Замовника на Об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого Замовником доступу сторонніх осіб до майна на Об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язався виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати Охороні встановлену плату.
Згідно п.п. 3.1.-3.4. Договору ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається сторонами у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№2,3 до Договору), вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості; оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони у розмірі, визначеному згідно п. 3.2. Договору; платіж по договору у сумі вартості послуг Охорони за місяць охорони Об'єкту здійснюється замовником не пізніше 10 числа наступного місяця за попередній місяць; датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони.
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладається сторонами з 01.12.2010р. і набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010р.
На виконання умов договору позивач згідно акту №ТМЗ-000220 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за грудень 2010 року, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками останніх, позивач виконав роботи по охороні об'єкту Тернопільської міської ради на суму 37,473,00 грн.
Як випливає з матеріалів справи, а саме: акту №ТМЗ-000220 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за грудень 2010 року, підписаних сторонами та завірених повноважними особами підприємств без зауважень, оригінал та копія якого знаходяться в матеріалах справи, позивач на виконання умов договору № 024847 від 01.12.2010р. у грудні 2010 року надав відповідачу послуги загальною вартістю 37473,00грн.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок по перерахуванню грошових коштів за надані послуги згідно договору встановлено його умовами та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).
Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач та його повноважний представник у судовому засіданні стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих згідно договору №024847 від 01.12.2010р. послуг за грудень 2010 року не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього на день розгляду справи становить 37473,00 грн.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, тобто відповідальність.
Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, оплата відповідачем послуг, наданих позивачем на виконання договору, в сумі 37473,00грн. є його зобов'язанням, до того ж сторонами в договорі жодних умов звільнення відповідача від виконання зобов'язання по оплаті послуг не передбачено.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору на охорону об'єкта постами міліцейської охорони Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 37473,00 грн.
При таких обставинах позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті неоспорений відповідачем.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Тернопільської міської ради, вул. Листопадова 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305, на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільської області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 085597014, 37473,00грн. боргу, 374грн.73коп. в повернення сплаченого державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 21 лютого 2011р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій