ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/3815.04.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Центренергобуд»,м.Київ
про: стягнення 88 496,34 грн.
за участю:
представника Позивача -Сарана Ю.С.- директор
представника Відповідача -не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Центренергобуд», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 88 496,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розрахунок суми боргу та штрафних санкцій, фіскальний чек № 9484 від 18.02.2011р., договір про надання послуг саморозкладним краном № 05/10-31-0 від 31.05.2010р., Акт надання послуг № 160 від 22.07.2010р. на суму 17 908,00 грн., Акт надання послуг № 159 від 22.07.2010р. на суму 10 718,00грн., Акт надання послуг № 153 від 22.07.2010р. на суму 9 500,00грн., Акт надання послуг № 148 від 30.06.2010р. на суму 24 420,00грн., Акт надання послуг № 147 від 30.06.2010р. на суму 15 778,00грн., претензію № 116п від 29.10.2010р. про стягнення заборгованості з актом звіряння взаєморозрахунків станом на 29.10.2010р. з доказами направлення Відповідачу, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку АБ № 170548 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 218,221 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2011р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
31.03.2011р. через канцелярію суду від Відповідача надійшла для залучення до матеріалів справи банківська виписка щодо часткової сплати заборгованості Відповідачем.
В судовому засіданні від 31.03.2011р. від Позивача надійшов для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 16.03.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача.
В судовому засіданні 31.03.2011р. Відповідач заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні, проте письмовий відзив не надав.
В судовому засіданні 31.03.2011р. було оголошено перерву до 15.04.2011р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
13.04.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з доказами направлення її Відповідачу, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача основний борг у сумі -43 324,00грн., пеню у розмірі -5 413,28 грн., 3% річних у розмірі -1 034,36 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -4 047,91 грн.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 15.04.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в засіданні, яка міститься в матеріалах справи.
Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд
31.05.2010 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір №05/10-31-0 про надання послуг саморозкладним краном (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги саморозкладного крану RBI 1035 виробництва Fm Gru (Італія).
Згідно п.2.1. Договору Виконавець зобов'язаний оплачувати Замовнику за відповідальне зберігання саморозкладного крану суму у розмірі: без ПДВ -100 грн., ПДВ 20% - 20 грн., всього з ПДВ -120 грн. на місяць.
Відповідно до п.5.1. Договору, вартість послуги оренди саморозкладного крану RBI 1035 становить 24 420, 00 грн. за 1 місяць експлуатації.
Згідно п.5.2. Договору вартість робіт з демонтажу та вивозу саморозкладного крану RBI 1035 з будівельного майданчика становить: без ПДВ -7916,67 грн., ПДВ 20% - 1583,33грн., разом -9500,00грн.
Відповідно до п.5.3. Договору Замовник сплачує вартість послуг машиніста крану в розмірі 23 грн. за 1 м/годину на основі облікових документів (змінних рапортів).
Згідно п.5.4. Замовник здійснює оплату Послуг наступним шляхом:
- п.5.4.1. оренда саморозкладного крану RBI1035 сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця оренди крана;
- п.5.4.2. послуги машиніста крану сплачуються до 14 числа місяця наступного за звітним;
- п.5.4.3. попередня оплата 100% вартості із демонтажу та вивезення саморозкладного крану RBI1035 сплачуються Замовником протягом 5 днів з дати підписання Договору.
Відповідно до п.5.6 Договору режим роботи крану: 30 робочих днів на місяць при двозмінній роботі по 12 годин.
Згідно п.5.7. Договору вартість однієї машино/години простою крану з вини Замовника складає 17,35 грн.
Як вбачається з п.8.1.1.Договору Замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за Договором -пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості, за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р., але в будь-якому разі до повного виконання Замовником зобов'язань по розрахункам за цим Договором.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору, Позивач надавав Відповідачу послуги, що підтверджується Актами надання послуг № 147 від 30.06.2010р., № 148 від 30.06.2010р., № 153 від 22.07.2010р., № 159 від 22.06.2010р., № 160 від 22.07.2010р. на загальну суму 78 324,00грн.
Позивач звертався до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості № 116п від 29.10.2010р., проте відповіді або грошових коштів не отримав.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Судом встановлено, що до подання позову (21.02.2011р. -дата подання позову в канцелярію суду) Відповідач здійснив оплату заборгованості за вказаним Договором у розмірі 35 000,00 грн., що підтверджено банківською випискою від 18.11.2010р.
У зв'язку з цим, Позивачем подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просив стягнути з Відповідача основний борг у сумі -43 324,00грн., пеню у розмірі -5 413,28 грн., 3% річних у розмірі -1 034,36 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -4 047,91 грн.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, проте письмових заперечень не надав.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги саморозкладного крану RBI 1035.
Згідно п.5.4. Замовник здійснює оплату Послуг наступним шляхом:
- п.5.4.1. оренда саморозкладного крану RBI1035 сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця оренди крана;
- п.5.4.2. послуги машиніста крану сплачуються до 14 числа місяця наступного за звітним;
- п.5.4.3. попередня оплата 100% вартості із демонтажу та вивезення саморозкладного крану RBI1035 сплачуються Замовником протягом 5 днів з дати підписання Договору.
Проте, Відповідач всупереч умова Договору оплатив надані послуги частково у розмірі 35 000,00 грн., що підтверджено банківською випискою від 18.11.2010р.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 43 324,00 грн.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 43 324,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 8.1.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 5 413,28 грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: - що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 30.06.2010р. по 16.12.2010р., перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 1025,47 грн. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє в задоволенні.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 4 047,91 грн. за період з 30.06.2010р. по 16.12.2010р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 4 047,91 грн.
Судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог з урахуванням розміру первісних вимог, оскільки заборгованість була частково погашена Відповідачем до подання позову до суду відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Центренергобуд»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс»основний борг у розмірі -43 324,00 грн., пеню у розмірі 5 413,28грн., 3% річних у розмірі 1025,47грн., інфляційні нарахування у розмірі 4 047,91грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Центренергобуд»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс»витрати по сплаті державного мита в розмірі 538,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143,50 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 15.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 20.04.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева