Рішення від 14.04.2011 по справі 52/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/5714.04.11

Суддя господарського суду міста Києва Чебикіна С.О., розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво і нерухомість", третя особа - Приватне підприємство “Гроссмейстер” про усунення перешкод при переміщенні товару та обладнання, що перебуває в магазині та відшкодування збитків понесених під час незаконного утримання у розмірі 160 515, 18 грн. за участю представників позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.03.2011 року, відповідача -Афанасьєва О.М., довіреність № б/н від 19.01.2011 року, третьої особи -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дії відповідача щодо утримання товару та обладнання незаконними, зобов'язання не чинити перешкод при переміщенні товару та обладнання, що перебуває в магазині та стягнення 140 515, 18 грн. відшкодування збитків, понесених під час незаконного утримання закритим магазину, 10 000, 00 грн. моральної шкоди, 10 000, 00 грн. за правову допомогу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.02.2011 року.

17.02.2011 року відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, зазначаючи зокрема, що відповідач не укладав договору суборенди з позивачем.

У позовній заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми боргу.

Проте, в задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю та не доведенням позивачем того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду, що є необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову у відповідності до статті 67 ГПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2010 року між Приватним підприємством “ Гроссмейстер ” (суборендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) було укладено договір суборенди № Г 00000121, відповідно до умов якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв в тимчасове оплатне користування частину не житлової площі, яка знаходиться на 3 (третьому) поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, Торговий центр «Большевик», літера «А, А1».

В п. 1.1 договору суборенди зазначено, що орендоване приміщення знаходиться у володінні та користуванні ПП «Гроссмейстер»згідно договору оренди № 16/12/09, який був укладений між ПП «Гроссмейстер»та ТОВ «Будівництво і нерухомість»16 грудня 2009 року.

Проте, з договору № 16/12/09 від 16 грудня 2009 року, який укладений між ТОВ «Будівництво і нерухомість» та Приватним підприємством «Гроссмейстер» вбачається, що зазначений договір є договором суборенди, в п. 5.1.10 якого передбачено, що Суборендар (ПП «Гроссмейстер») не має права передавати в наступну суборенду отримане в піднайм приміщення без попередньої згоди суборендодавця, яку за твердженням відповідача він не надавав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем орендоване позивачем приміщення було закрито, що позбавило позивача можливість здійснювати торгівельну діяльність та завдали позивачу збитків у вигляді втраченої вигоди та моральну шкоду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не надано суду належним доказів того, що в спірному приміщенні знаходяться товар та обладнання позивача, а також, що орендоване ним приміщення було закрито та опломбоване саме відповідачем.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Представником позивача не надано доказів понесення ним моральної шкоди, а тому вимога про стягнення з відповідача 10000,00 грн. моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано жодних підтверджень понесених ним майнових збитків.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 140 515, 18 грн. збитків не підлягає задоволенню.

Також, позивачем не надано доказів витрат на правову допомогу, а отже, вимога про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Отже, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна

Попередній документ
15089248
Наступний документ
15089252
Інформація про рішення:
№ рішення: 15089251
№ справи: 52/57
Дата рішення: 14.04.2011
Дата публікації: 27.04.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший