ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/7518.04.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Публічного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана»
Про стягнення 262 698,90 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_2 -за дов. № 6638 від 11.04.2011р.
Від відповідача Мельник К.В. -за дов. № 15/03 від 15.03.2011р.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 262 698,90 грн. заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням умов договору від 26.08.2010р., з яких 252 217,00 грн. -основного боргу, 4 284,00 грн. -пені, 4 539,90 грн. -інфляційних витрат, 1 658,00 грн. -3% річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 було порушено провадження у справі № 49/75 та призначено розгляд справи на 23.03.2011.
У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 23.03.2011 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи було призначено на 05.04.2011.
У судовому засіданні 05.04.2011 оголошувалася перерва до 18.04.2011р.
Відповідач проти позову заперечує про що зазначив у відзиві на позовну заяву №121 від 31.03.2011. Обґрунтовуючи це тим, що акт на який посилається позивач не містить жодного посилання на вказаний договір.
Представник позивача у судове 18.04.2011 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 18.04.2011 з'явився, надав пояснення по справі та повністю заперечував проти позову.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
26 серпня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана»(далі - Замовник) було укладено Договір (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець зобов'язується на виробничих площах Замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню культури сої на пальному Замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що визначені даним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Мінімальний обсяг робіт (виконання робіт по збиранню сої) складає 1350 га, норма виробітку не менш ніж 75 га за 1 добу (п. 1.3 Договору).
Порядок виконання робіт визначений розділом 2 Договору, а саме:
2.1 Виконавець здійснює збиральні роботи з застосуванням комбайну марки КЕЙС-2388 з подрібнювачем та FLЕХ жаткою Замовника в кількості 3 од., силами свого персоналу в режимі цілодобової роботи;
2.2.Планований початок робіт - 10 вересня 2010 року. За 5 календарних днів до планованого початку робіт Замовник остаточно уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та місця розташування техніки Виконавця.
2.3.Загальний термін виконання робіт не перевищує 18 календарних днів з дати планованого початку робіт включно, обчислення здійснюється до 24-00 години останнього дня.
2.4. Норма витрат пального на 1 га з зібраної площі розраховується згідно паспорту заводу-виробника комбайна. Все що перевищує норму витрат пального сплачується за рахунок Виконавця.
На виконання умов Договору Позивачем у період з 12.09.2010 по 30.10.2010 було надано Відповідачу послуги по збиранню врожаю сої на загальну суму 452 217,00 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом здачі прийняття робіт (копія акту міститься в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна робіт за 1 гектар дорівнює 320,00 грн. без ПДВ. Сума договору складає 432 000,00 гри без ПДВ.
Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі акту передачі-приймання робіт (надання послуг) в термін 20 банківських днів з дати його підписання (п. 3.3. Договору).
Враховуючи умови договору Замовник повинен був оплатити товар у строк до 07.12.2010.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов'язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 200 00,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.11.2010р., а тому має заборгованість у розмірі 252 217,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу Відповідача претензії від 25.01.2011 та 08.02.2011 з проханням оплатити заборгованість з урахуванням нарахованої пені. Однак, Відповідач зазначені претензії залишив без відповіді та належного реагування.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за надані роботи, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 252 217,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує аргументуючи це тим, що акт на який посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги не містить жодного посилання на вказаний договір, крім того, у п. 3.2. Договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі акту передачі-приймання робіт, тоді як позивачем надано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг).
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
У наданому позивачем актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) чітко зазначено: послуги по збиранню сої, саме цей вид врожаю повинен був зібрати Позивач за укладеним Договором, що і зазначено у п. 1.1. Договору.
Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем надано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), а не акт передачі-приймання робіт, безпідставні, адже Договором передбачено надання послуг, що і вказано у акті.
Факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 252 217,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 4284,00 грн. пені, 4 539,90 грн. інфляційних витрат, 1658,00 грн. 3% річних.
Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.
Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 4 539,90грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 658,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 5.4 Договору, за прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцю штрафну господарську санкцію у вигляді пені, що дорівнює обліковій ставці НБУ, що нараховується на суму фактичної заборгованості.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 284,00 грн.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.
Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Указом Президента України від 25.08.1996р. № 762/96 1 неоподаткований мінімум громадян з 02.09.1996 становить 17 грн.
За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 2 626,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 15-А, кв. 7, код ЄДРПОУ 33939991) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 262 698,90 грн. заборгованості за договором від 26.08.2010р., з яких 252 217,00 грн. -основного боргу, 4 284,00 грн. -пені, 4 539,90 грн. -інфляційних витрат, 1 658,00 грн. -3% річних, крім того 2 626,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 22.04.2011