ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/13106.04.11
За позовомвідкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
До державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
Простягнення 19382,01 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивачаКріпак Д.В. (за дов.)
Від відповідачаПашинський А.А. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор»до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про стягнення 19382,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. порушено провадження у справі № 17/131 та призначено її до розгляду на 21.03.2011 р..
21.03.2011 р. у судовому засіданні позивач надав заяву про повернення з державного бюджету 6,69 грн. зайво сплаченого державного мита.
У зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 21.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2011 р..
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу та заперечує проти стягнення штрафних санкцій. Крім того, відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
11.05.2010 р. між відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор»(виконавцем) та державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(замовником) було укладено договір про надання послуг № PDR002150 (далі - Договір) з протоколом розбіжностей, підписаним сторонами належним чином.
Відповідно до умов Договору (п.1.1.) виконавець зобов'язується надати послуги з шеф-керівництва капітальним ремонтом блочного трансформатора ОРЦ-417000/750 і зміни фаз на резервні (2GT ф. «В»), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1. Договору загальна сума останнього відповідно до протоколу погодження ціни договірної ціни (Додаток № 3) складає 69999,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 11666,50 грн.
Оплата за надані послуги за Договором здійснюється замовником на підставі рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в цьому рахунку відповідно до розділу 10 Договору, протягом 15 банківських днів з дати його отримання, за умови підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору після закінчення надання послуг за цим Договором виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 69999,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання послуг від 23.09.2010 р..
Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково 24.12.2010 р. в сумі 54197,68 грн., що підтверджується випискою банку, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Борг у розмірі 15801,32 грн. залишився непогашеним.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач проти існування заборгованості не заперечує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 15801,32 гривень.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 927,99 грн. та трьох процентів річних -430,17 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7.3.1. Договору у випадку порушення строків оплати, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за який нараховується пеня.
Господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ в розмірі 2222,53 грн. пред'явлено обґрунтовано за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, суд має об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Беручи до уваги тяжке матеріальне становище відповідача, викликане складним фінансовим становищем, наявність повідомлення головного державного аудитора № 87/23(Ф) (докази -в матеріалах справи), суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 1000,00 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині 15801,32 грн. основного боргу, 1000,00 грн. пені, 927,99 грн. інфляційних втрат та 430,17 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Зокрема, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 193,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зайве сплачене мито у сумі 6,69 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3, код 24584661) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»(69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код 00213428) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення 15801 (п'ятнадцять тисяч вісімсот одну) грн. 32 коп. основного боргу, 1000 (одну тисячу) грн. пені, 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 430 (чотириста тридцять) грн. 17 коп. трьох процентів річних, 193 (сто дев'яносто три) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Зайво сплачене державне мито в сумі 6 (шість) грн. 69 коп. повернути відкритому акціонерному товариству «Запоріжтрансформатор»(69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код 00213428) з Державного бюджету України.
Видати довідку про повернення державного мита.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 22.04.2011 р.